Постанова № 32455206, 22.11.2012, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 914/1770/2012

Номер провадження №1/914/138/2012

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.11.2012 м.Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовський С.О.

за участі секретаря Маланчук С.Г.

прокурора Божа І.М.

підсудного ОСОБА_1

адвоката підсудного ОСОБА_2

адвоката потерпілих ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ст. 172 ч. 1, ст. 209 ч. 1, ст. 364 ч. 2, ст.366 ч. 1, ст. 366 ч. 2, ст. 222 ч.2, 190 ч. 4 КК України, суд,-

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні 22/11/2012 р. підсудний ОСОБА_1 подав клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України по обвинуваченню за ч. 1 ст. 172 та ч. 1 ст. 366 КК України.

ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні злочинів, за які передбачена відповідальність за статтями 172 ч. 1 та 366 ч. 1 та КК України по кримінальних справах № 286820, №316002, №321042, №314305, які судом об'єднані в одне провадження.

По кримінальній справі № 286820 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що в травні 2006 року з громадянином ОСОБА_4 не уклав трудового договору, не зареєстрував його в державних установах, таким чином позбавив працівника ОСОБА_4 права на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та пенсійне забезпечення, чим вчинив грубе порушення законодавства про працю. При вищенаведених обставинах, ОСОБА_1 вчинив аналогічно по відношенню до працівника ПКВ «Шураві»ОСОБА_5. Своїми умисними діями, які виразились в грубому порушенні законодавства про працю, ОСОБА_1, як службова особа, вчинив злочин, передбачений ст. 172 ч.1 КК України.

По кримінальній справі №316002 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вніс до офіційного документу завідомо неправдиві відомості, а саме в довідку №333 від 10 листопада 2007 року про заробітну платню і інші прибутки за 2007 рік суми отриманої ним заробітної плати за період з червня по листопад 2007 року в сумі 14928,11 грн. яку фактично не отримував. Своїми умисними діями, які виразилися у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

По кримінальній справі №321042 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 14 листопада 2007 року він склав офіційний документ -довідку про заробітну платню і інші прибутки за 2007 рік на своє ім'я, вказавши, що його сукупний дохід за період травень -жовтень 2007 року становив 11 539, 67 грн., в той же час згідно інформації Головного пенсійного управління Пенсійного Фондк України в Івано-Франківській області загальна сума нарахованого ОСОБА_1 заробітку на ПКВ «Шураві»за вказаний період становила 2660.00 грн.

Також, 27 листопада 2007 року, ОСОБА_1 склав офіційний документ -довідку про заробітну платню і інші прибутки за 2007 рік на ім'я ОСОБА_6, до якої вніс завідомо неправдиві відомості, вказавши що сукупний дохід ОСОБА_6 за період травень -жовтень 2007 року становив 9 514,02 грн., в той же час згідно інформації Головного пенсійного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області загальна сума нарахованого ОСОБА_6 заробітку на ПКВ «Шураві»за вказаний період становила 2620.00 грн.

Крім того, 28 листопада 2007 року ОСОБА_1, будучи директором ПКВ «Шураві», склав офіційний документ -довідку про заробітну платню і інші прибутки за 2007 рік на ім'я ОСОБА_7, до якої вніс завідомо неправдиві відомості про перебування останнього в трудових відносинах з ПКВ «Шураві»вказавши при цьому, що сукупний дохід ОСОБА_7 за період травень -жовтень 2007 року становив 9 828,20 грн., в той же час згідно інформації Головного пенсійного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області відомості про нарахування ОСОБА_6 заробітку на ПКВ «Шураві»за вказаний період не надавало.

Таким чином своїми умисними діями, які виразилися у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

По кримінальній справі №314305 ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 21 грудня 2006 року склав офіційний документ -довідку № 46 про заробітну платню і інші прибутки за 2006 рік на своє ім'я, вказавши, що його сукупний дохід за червень -листопад 2006 року становив 6472, 62 грн., яку фактично не отримував.

Згодом він же склав на своє ім'я довідку без номера від 29 травня 2007 року про заробітну плату та інші прибутки за 2006 - 2007 рік суми заробітної плати за період з січня по травень 2007 року в сумі 14 167,77 грн., яку фактично не отримував.

Крім того, ОСОБА_1 склав на своє ім'я довідку без номера від 12 липня 2007 року про заробітну плату та інші прибутки за 2007 рік суми заробітної плати за період з січня по червень 2007 року в сумі 17 860 грн., яку теж фактично не отримував. Своїми умисними діями, які виразилися у внесенні службовою особою до офіційного документу завідомо неправдивих відомостей ОСОБА_1 вчинив службове підроблення, тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України.

Свою вину в скоєнні злочинів, передбачених частиною 1 статті 172 та ч. 1 статті 366 КК України ОСОБА_1 визнав, ознайомлений судом з правовими наслідками закриття кримінальної справи на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та бажає їх настання.

Дії, передбачені санкцією ч. 1 ст. 172 КК України караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Дії, передбачені санкцією ч. 1 статті 366 КК України, в редакції Кримінального кодексу України на момент вчинення злочину, карались штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до статті 12 КК України злочини, за який передбачена кримінальна відповідальність за ч. 1 статті 172 КК України та ч. 1 статті 366 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, при цьому за ч. 1 статті 172 КК міра покарання менш сувора, чим обмеження волі, за ч. 1 статті 366 КК -в тому числі обмеження волі.

В ч. 1 ст. 49 КК України встановлено строки давності, після закінчення яких особа не може бути піддана кримінальній відповідальності за вчинений злочин. Згідно пункту першого частини першої статті 49 КК України це два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі і три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

В п. 2 ст. 49 КК України вказано, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п'ятнадцять років.

В п. 3 ст. 49 КК України вказано, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

ОСОБА_1 також обвинувачується у вчиненні інших середньої тяжкості та тяжких злочинів, які датовані 2006-2007 роками, останній з яких ним вчинено в 2007 році і в цей момент перебіг давності за вчинені підсудним діяння, інкриміновані за ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, переривався.

Крім цього відповідно до постанови Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 28 січня 2009 року підсудній ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, в зв'язку з чим провадження по справі зупинено з оголошенням розшуку підсудного ОСОБА_1 та змінено йому запобіжний захід із підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Якщо особа, яка вчинила злочин, ухиляється від слідства або суду, то відповідно до ч. 2 ст. 49 КК перебіг давності зупиняється. У цьому випадку перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання. ОСОБА_1 був затриманий 23 квітня 2010 року.

Отже строк давності, обчислений з моменту вчинення діяння, що переривало строк давності за діянями, кваліфікованими за ч.1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, до оголошення ОСОБА_1 в розшук і після його затримання складає більше трьох років. За цих умов клопотання підсудного та його захисника, підтримане прокурором, визнається судом належним чином обгрунтованим. В клопотанні вказані правові підстави для його заявлення, наведено розрахунок строків давності з урахуванням їх переривання та зупинення.

Таким чином учасниками кримінального провадження належним чином мотивовано застосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а необхідність їх застосування випливає з клопотання підсудного та його захисника.

21/11/2012 р. в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав обвинувачення та свою вину у вчиненні відповідних злочинів, подав клопотання про закриття кримінальної справи та звільнення його від кримінальної відповідальності по обвинуваченню у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172 КК України та ч. 1 ст. 366 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

В ч. 2 ст. 11-1 КПК України вказано, що суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 Кримінального кодексу України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. В п. 8 постанови Пленуму № 12 Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" вказано, що таке звільнення є обов'язковим.

В ст. 282 КПК України вказано, що, якщо під час судового розгляду справи будуть установлені підстави для закриття справи, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 статті 6 і статтями 7, 7-2, 8, 9, 10, 11-1 цього Кодексу, суд, вислухавши думку учасників судового розгляду і висновок прокурора, своєю мотивованою ухвалою, а суддя - постановою, закриває справу.

Відповідно до зазначеного та на підставі ст. 49 КК України, ст. 11-1 КПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

на підставі ч. 1 ст. 49 КК України кримінальну справу стосовно ОСОБА_1 і за його обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 366 КК України, закрити, а підсудного звільнити від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

На постанову протягом семи діб з дня її винесення сторони можуть подати апеляції до Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Головуючий: підпис

Суддя Снятинського районного суду Бородовський С.О.