ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2013 року Справа № 924/15/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представників сторін І. Цапіва (дов. від 01.07.2013), І. Сьоми (дов. від 11.11.2011), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фермерського господарства "Тракт" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2013 року у справі № 924/15/13-г за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" до фермерського господарства "Тракт" про стягнення 3 000 000 грн,
УСТАНОВИВ: У січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до фермерського господарства "Тракт" про стягнення 2 000 000 грн основного боргу, 1 000 000 грн штрафу з підстав неналежного виконання умов двох договорів контрактації сільськогосподарської продукції № 1 і № 2 від 8 червня 2011 року.
Відповідач позов не визнав і вважає договори нікчемними.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 18 березня 2013 року (суддя І. Розізнана), залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2013 року, позов задоволено.
Фермерське господарство "Тракт" просить постанову скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 500 000 грн штрафу з підстав неправильного застосування господарським судом статті 272 Господарського кодексу України, статей 203, 215, 547, 613, 615 Цивільного кодексу України, статей 65, 79 Господарського процесуального кодексу України та прийняти нове рішення, яким у позові в цій частині відмовити.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мірум Менеджмент" проти доводів касаційної скарги заперечує і в її задоволенні просить відмовити.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що 8 червня 2011 року сторони уклали договори контрактації сільськогосподарської продукції № 1 і № 2, на умовах яких відповідач зобов'язався виробити і передати до 31 грудня 2011 року у власність позивача кукурудзу кормову у кількості 800 тонн по ціні 1 250 грн за одну тонну відповідно.
Позивач перерахував на рахунок відповідача ціну договорів - 2 000 000 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, позивач у листопаді 2012 року звернувся з вимогою про повернення 2 000 000 грн та сплати 1 000 000 штрафу, проте відповідач кошти не повернув.
Згідно з приписами статті 713 Цивільного кодексу України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами пункту 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За обставин невиконання відповідачем зобов'язань, господарські суди, встановивши в його діях склад цивільного правопорушення, застосувавши до спірних правовідносин правила статті 193 Господарського кодексу України, статей 525 і 526 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми основного боргу: 1 000 000 грн (договір № 1) і 1 000 000 грн (договір № 2).
Відповідно до статей 610 і 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За обставин невиконання зобов'язань, господарські суди, на підставі пунктів 7.1 договорів, статей 230, 231 і 232 Господарського кодексу України, статті 549 Цивільного кодексу України, правомірно задовольнили позов у частині стягнення 500 000 грн штрафу за договором № 1 і 500 000 грн за договором № 2.
Доводи відповідача про недійсність угод з підстав порушення їх учасниками вимог статті 272 Господарського кодексу України, правомірно не були враховані господарськими судами, оскільки дана норма регулює договір контрактації, який опосередковує державну закупівлю сільськогосподарської продукції у її виробників, та укладається на основі державних замовлень.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.
Усупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги.
Також господарські суди обґрунтовано відмовили відповідачу в зупиненні провадження у даній справі з огляду на можливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею справи про визнання недійсним договору застави, що розглядається іншим судом.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ: Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26 квітня 2013 року у справі № 924/15/13-г залишити без змін, а касаційну скаргу фермерського господарства "Тракт" без задоволення.
Головуючий, суддя М. В. Кузьменко Суддя І. М. Васищак Суддя В. М. Палій
Судове рішення № 32454405, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 17.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 924/15/13-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: