Ухвала суду № 32451871, 19.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2013 р.

справа № 1170/2а-806/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Мельника В.В.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі №1170/2а-806/12

за позовом

Приватного підприємства «Владор-Агро»

до

про

Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області

скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Владор-Агро» (далі по тексту - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області, в якому просило визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ від 01 листопада 2011 року:

- №0001612330, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 41041 грн., в тому числі за основним платежем 32833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8208 грн.;

- №0001622330, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем податок на прибуток в розмірі 68655 грн., з яких 54924 грн. за основним платежем та 13731 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001632330, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11106 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі №1170/2а-806/12. ( а.с.1)

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що всі зобов’язання з контрагентом ТОВ «Євросвіт» виконані в повному обсязі та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі №1170/2а-806/12 позовні вимоги задоволено. (суддя – Притула К.М.) (а.с.177-181)

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що на час здійснення господарських операцій ТОВ «Євросвіт» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. На час здійснення господарських операцій з позивачем, ТОВ «Євросвіт» було зареєстровано як платник податку на додану вартість, а відтак могло видавати податкові накладні, на підставі яких сплачено суми ПДВ, було віднесено позивачем до податкового кредиту.

Відповідач – Кіровоградська об’єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм законодавства, просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі №1170/2а-806/12 та відмовити у задоволенні адміністративного позову. (а.с.182-183)

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем не надані у повному обсязі первинні документи, які б у повному обсязі підтверджували реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Євросвіт», а саме - не надано товарно-транспортних накладних чи інших документів, які підтверджують переміщення товарів. В актах здачі-прийняття робіт, які надав позивач, відсутній зміст та обсяг господарських операцій, одиниці виміру господарських операцій, що є порушенням статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивач та відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися у встановленому порядку, своїх представників для участі у її розгляді не направили.

За таких обставин, колегія суддів ухвалила розглянути справу без участі представників сторін по справі.

В судовому засіданні, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що в період з 13.10.2011 року по 19.10.2011 року посадовою особою Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області було проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Владор-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, результати якої оформлено Актом №126/23-30/36390712 від 20.10.2011 року.

Висновками зазначеного акту встановлено наступні порушення:

- взаємовідносини між ПП «Владор-Агро» та ТОВ «Євросвіт» відповідно до ч.1 ч.2 ст.215, ч.5 ст.203 ЦК України є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків крім тих, що пов’язані з їх недійсністю;

- п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток всього в розмірі 54924 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року – 54924 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 32833 грн., в тому числі за грудень 2010 року в сумі 32833 грн.;

- п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого підприємством занижено суму податку на додану вартість за грудень 2010 року в розмірі 32833 грн. та завищено від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за грудень 2010 року на суму 11106 грн.

01 листопада 2011 року, на підставі акту перевірки №126/23-30/36390712 від 20.10.2011 року, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0001612330, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 41041 грн., в тому числі за основним платежем 32833 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 8208 грн.;

- №0001622330, яким збільшено суму грошового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в розмірі 68655 грн., з яких 54924 грн. за основним платежем та 13731 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0001632330, яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 11106 грн.

За результатами оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку, останні залишені без змін.

У відповідності до п.п.5.1 ст.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 – 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Євросвіт» були укладені договори купівлі-продажу кукурудзи та соняшника № 1612/1 від 16 грудня 2010 року та № 0712/1 від 07 грудня 2010 року.

З акту перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вказано, що позивачем по взаємовідносинах з ТОВ «Євросвіт» надано до перевірки наступні первинні документи: податкові накладні, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт, рахунки. Копії вказаних документів долучено до матеріалів справи, а їх зміст відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що дозволяє ідентифікувати зміст та обсяг господарських операцій, сторони цих операцій.

Також, позивачем надано докази того, що транспортні послуги були надані контрагентом ТОВ «Євросвіт».

З огляду на зазначене, позивачем надані належним чином оформлені первинні документи, які свідчать про господарські відносини позивача з ТОВ «Євросвіт».

Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Загальні вимоги чинності правочину передбачені статтею 203 Цивільного кодексу України, у разі порушення яких настають правові наслідки, передбачені параграфом 2 глави 16 Кодексу.

Відповідно до приписів статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Приймаючи рішення по суті заявлених апеляційних вимог, колегія судді бере до уваги ту обставину, що при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Зі змісту ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 цього Кодексу встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення правочинів між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євросвіт» з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а саме, рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження відсутності реального характеру здійсненої позивачем господарської операції.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих Кіровоградською об’єднаною державної податкової інспекції Кіровоградської області.

За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про задоволення адміністративного позову прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 17 травня 2012 року необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст. 160, ст.195,196,198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012 року у справі №1170/2а-806/12 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до ст. 160 зазначеного кодексу – з дня складання рішення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено – 25 червня 2013 року.

Головуючий: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: Л.М. Нагорна