Рішення № 32444504, 12.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.2013 р. Справа № 914/1380/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ

до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек», м. Львів

за участю третьої особи: Приватного акціонерного товариства «Євротек», м. Львів

про: стягнення заборгованості за кредитним договором № 8 від 03.09.2010 р.

Суддя Кидисюк Р.А.

Секретар Емха Л.М.

Представники сторін:

від позивача: Ананійчук О.А. - юрисконсульт (довіреність № 569/11.5.2 від 10.12.2012 р.)

від відповідача: Потинський А.М. (довіреність б/н від 08.10.2012 року)

від третьої особи: не з'явився

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 12.07.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ до Приватного акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек», м. Львів про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8 від 03.09.2010 р.

Ухвалою суду від 12.04.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 14.05.2013 року. Ухвалою суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладено на 04.06.2013 року. Цією ж ухвалою розглянуто питання щодо забезпечення позову, в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено.

14.05.2013 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№16221/13 про зупинення розгляду справи до вирішення господарським судом Львівської області пов'язаної з нею справи № 914/105/13 про банкрутство ПрАТ «Євротек». Дане клопотання судом відхилене як необґрунтоване, зокрема, з підстав, викладених у поданому 04.06.2013 року представником позивача через канцелярію суду відзиві за вх.№20325/13 на клопотання про зупинення провадження у справі, оскільки порушення справи про банкрутство боржника та заявлення вимог до нього у цій справі не позбавляє кредитора права вимоги до поручителя боржника як солідарного боржника, а останнього не звільняє від виконання взятих на себе зобов'язань перед кредитором, що в свою чергу дає усі правові підстави суду для розгляду справи № 914/1380/13 незважаючи на розгляду справи про банкрутство Позичальника ПрАТ «Євротек». Суд виходив також з того, що зобов'язання, яке виникає з договору поруки припиняється у разі припинення основного зобов'язання. Відтак, зупинення провадження у справі до вирішення справи про банкрутство позичальника (в т.ч. з правовими наслідками припинення його підприємницької діяльності) (№ 914/105/13) може призвести до припинення основного зобов'язання, а отже і зобов'язання за договором поруки, що в кінцевому випадку не сприятиме ефективному способі судового захисту цивільних прав та може призвести до втрати права власності на грошові кошти. Натомість наступний (можливий) факт погашення усього боргу позичальником в процедурі банкрутства, на що акцентував увагу відповідач (поручитель), автоматично не призведе до подвійної юридичної відповідальності позичальника та поручителя (відповідача), оскільки такі відповідають солідарно.

04.06.2013 року представником відповідача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№20287/13 про колегіальний розгляд справи. Дане клопотання обґрунтовується тим, що дана справа є складною, оскільки предметом спору є стягнення значної суми заборгованості за кредитним договором та договором поруки, до яких неодноразово вносилися зміни, що потребує перевірки складних розрахунків по справі, а також враховуючи те, що дана справа безпосередньо пов'язана із справою № 914/105/13 про банкрутство ПрАТ «Євротек». Суд відхиляє клопотання відповідача про колегіальний розгляд справи як необґрунтоване з огляду на відсутність обставин, що свідчать про складність справи, яка потребувала б визначення для її розгляду колегіального складу господарського суду.

Також, 04.06.2013 року представником відповідача подано клопотання за вх.№20378/13 про продовження строку розгляду спору в порядку ст.69 ГПК України.

Ухвалою суду від 04.06.2013 року залучено у справу третю особу - ПрАТ «Євротек» (позичальника за Кредитним договором), продовжено строк розгляду спору, розгляд справи відкладено на 25.06.2013 року. У судовому засіданні 25.06.2013 року оголошено перерву до 03.07.2013 року. Ухвалою суду від 03.07.2013 року розгляд справи відкладено на 12.07.2013 року, витребувано додаткові докази.

12.07.2013 року представником позивача через канцелярію суду подано клопотання за вх.№27414/13 про уточнення позовних вимог, яке за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, відповідно до якого позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 80 953 906,17 грн. простроченої заборгованості за Кредитним договором № 8 від 03.09.2010 року без урахування простроченої заборгованості за процентами за користування кредитними коштами. Суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог. Відтак, з урахуванням зазначеного, сума заявлених позовних вимог становить 80 953 906,17 грн.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 12.07.2013 року, з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав, наведених у позовній заяві та з урахуванням клопотань про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 12.07.2013 року, з'явився, просив суд відкласти розгляд справи з підстав, наведених у поданому перед початком судового засідання через канцелярію суду клопотанні за вх.№27412/13 про відкладення розгляду справи. Крім того, відповідач не заперечував факт існування договору поруки, проте звернув увагу на першочерговості задоволення вимог позивача з основного боржника в процедурі банкрутства.

Слід зазначити, що розгляд справи вже неодноразово відкладався за клопотаннями відповідача для надання можливості подання додаткових доказів. Представник позивача проти відкладення справи заперечив усно, вказавши на зловживання процесуальними правами відповідачем та невиправдане затягування судового процесу. Враховуючи факт спливу процесуальних строків для розгляду спору та достатність доказів для встановлення обставин, які мають значення для вирішення спору, клопотання відповідача судом відхилене.

Третя особа явки повноважного представника в судове засідання не забезпечила, вимог попередніх ухвал суду не виконала, причин неявки не повідомила, хоча про час і місце розгляду справи була належним чином повідомлена.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

03.09.2010 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» (надалі - Позивач, Банк) та Закритим акціонерним товариством «Євротек», перейменованого в подальшому на Приватне акціонерне товариство «Євротек» (наділі - Позичальник/Боржник) укладено Кредитний договір № 8 разом із наступними змінами та доповненнями, надалі - Кредитний договір.

Відповідно до п.1.1. предметом Кредитного договору є надання Позивачем Позичальнику грошових коштів (кредиту) - в сумі 102 000 000 (сто два мільйони) гривень 00 коп. Кінцевий термін повернення заборгованості за Кредитом не пізніше 02.09.2017 року, згідно графіку, визначеного п.1.1.1. Кредитного договору.

Пунктом 3.1.1. Кредитного договору встановлена плата за користування кредитом (проценти) - 20 (двадцять) процентів річних.

Позивач належним чином виконав свій обов'язок по Кредитному договору щодо надання Позичальнику грошових коштів (кредиту), що підтверджується долученими до матеріалів справи меморіальними ордерами, заявами Позичальника на отримання кредитних коштів та банківськими виписками.

Однак, як вказує позивач, Позичальник, отримавши грошові кошти, свої зобов'язання за Кредитним договором щодо повернення суми основного боргу (грошові кошти видані за кредитом) та сплати суми процентів, нарахованих за користування кредитними грошовими коштами не виконав.

Ухвалою від 09.01.2013 року у справі № 914/105/13 Господарський суд Львівської області порушив справу про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Євротек».

24.01.2013року в друкованому засобі масової інформації «Голос України», №15, опубліковано оголошення про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Євротек».

Відповідно до підпункту 11 пункту 5.1 Кредитного договору несприятливою подією вважається порушення судом справи про банкрутство Позичальника, прийняття рішення про його ліквідацію або реорганізацію, або наявність інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий Позичальникові Кредит своєчасно не буде повернений.

Відповідно до п.5.2 Кредитного договору у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, Банк набуває право відкликати власні зобов'язання з кредитування за цим Договором та/або вимагати від Позичальника достроково повернути виданий позичальнику кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п.1.1.2 цього Договору, виконати таку вимогу Банку і повернути отриманий Кредит в повному обсязі разом із Платою за Кредит і штрафними санкціями.

На виконання вимог п.5.2 Кредитного договору 07.12.2012 року Банком було направлено Позичальнику Лист-Вимогу №8803/1-2 про порушення останнім умов кредитного договору та необхідністю термінового погашення заборгованості, яка залишена ним без відповіді.

Крім цього, 09.09.2010 року між Позивачем та Закритим акціонерним товариством «Ритейлінгова компанія «Євротек», в подальшому перейменованого в Приватне акціонерне товариство «Ритейлінгова компанія «Євротек» (надалі - Відповідач та/або Поручитель) було укладено Договір поруки № 9 (надалі - Договір поруки), відповідно до п.1.1 якого за цим договором Поручитель (позивач) поручається перед Банком за виконання Позичальником зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

В зв'язку з невиконанням ПрАТ «Євротек» зобов'язань за Кредитним договором 07.12.2012 року на адресу Поручителя позивачем направлено вимогу № 8802/1-2 з вимогою погасити заборгованість ПрАТ «Євротек» за Кредитним договором.

Відповідно до п.2.1 Договору поруки Сторони Договору визначають, що у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, Поручитель і Позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань Позичальником.

На виконання вимог п.п.2.5, 2.6 Договору поруки 07.12.2012 року Банком було направлено відповідачу Лист-Вимогу № 8802/1-2 про порушення Позичальником умов Кредитного договору та необхідністю термінового погашення заборгованості Позичальника.

Однак, станом на день подання позовної заяви повний обсяг заборгованості як позичальником (третя особа), так і поручителем (відповідач) не погашений.

З матеріалів поданих сторонами в процесі розгляду спору встановлені наступні обставини.

04.06.2013 року позивачем подано клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, яке задоволено судом, зміст якого полягає у відмові позивачу в нарахуванні відсотків за кредитом та неустойки. Відтак просив стягнути 81 696 784, 67 грн. простроченої заборгованості за кредитом.

27.06.2013 року відповідач згідно платіжного доручення № 78975 частково погасив заборгованість, що послужило підставою для позивача подати 12.07.2013 року наступну заяву про зменшення розміру позовних вимог відповідно до якої просить суд задоволити неоплачену частину простроченої кредитної заборгованості, а саме 80 953 906, 17 грн., яке судом задоволено.

Крім цього, відповідач неодноразово подавав клопотання про відкладення розгляду справи та витребування додаткових доказів, які судом частково відхилені за необґрунтованістю. Зокрема, однією з підстав відкладення розгляду справи (судом задоводено) було призначення на 11 липня 2013 року засідання комітету кредиторів на якому повинно розглядатися питання про звіт арбітражного керуючого, а як наслідок подальші дії з реалізації майна для погашення кредиторських вимог, в тому числі вимог позивача. Як вбачається з матеріалів долучених до клопотання про відкладення, поданих в судове засідання 12.07.2013 року засідання з цього питання вчергове перенесено. Зміст клопотань відповідача про витребування нових доказів в цілому зводився до необхідності подачі позивачем обґрунтованого розрахунку процентів та неустойки за зобов'язаннями, що випливають з кредитного договору після часткового погашення заборгованості. Суд відхилив таке клопотання за необґрунтованістю з огляду на те, позивач своїми заявами зменшив позовні вимоги, а відтак просив задоволити лише вимоги, що виникли виключно з прострочення заборгованості за кредитом (тіло кредиту).

До матеріалів справи долучено лист ліквідатора третьої особи про визнання заборгованості перед позивачем кредиторських вимог.

Третьою особою не подано жодних доказів повного / часткового виконання зобов'язання за вказаним вище кредитним договором. Тим самим, жодним із учасників судового процесу не спростовано твердження про відсутність кредитних зобов'язань чи зобов'язань, що виникли з договору поруки та кредитного договору перед позивачем.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов'язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Згідно з ст. 175 Господарського Кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, кредитні зобов'язання виникли між позивачем та третьою особою.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Право вимагати повернення кредитних коштів та процентів за їх користування виникло у позивача згідно приписів цивільного законодавства та диспозитивних положень Договору за настання негативних обставин (порушення справи про банкрутство боржника).

Частиною 1 статі 553 ЦК України встановлено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Аналізуючи зміст договору поруки, суд дійшов висновку про його чинність, відповідальність поручителя поширюється на всі вимоги, що випливають з кредитного договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Умовами договору поруки чітко встановлено, що Поручитель за порушення Позичальником зобов'язань за Кредитним договором несе солідарну відповідальність Поручителя та відповідає перед позивачем в тому ж обсязі, що і Позичальник.

Отже, жодним із учасників судового процесу не підтверджено погашення кредитних зобов'язань чи зобов'язань, що виникли з договору поруки та кредитного договору перед позивачем в частині 80 953 906,17 грн. заборгованості.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача 80 953 906,17 грн. простроченої заборгованості за Кредитним договором № 8 від 03.09.2010 року підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судовий збір в розмірі 68 820,00 грн. слід покласти на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 553, 554, 610, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 175, 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 79, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Ритейлінгова компанія «Євротек» (79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359; п/р 26003010098817 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; код ЄДРПОУ 34771370) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бул. Т.Шевченка/вул. Пушкінська, буд. 8/26; п/р 37398000013001 в ПАТ «ВТБ Банк», МФО 321767; код ЄДРПОУ 14359319) 80 953 906 (вісімдесят мільйонів дев'ятсот п'ятдесят три тисячі дев'ятсот шість) грн. 17 коп. простроченої заборгованості за Кредитним договором № 8 від 03.09.2010 року та 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.07.2013 р.

Суддя Кидисюк Р.А