Ухвала суду № 32442217, 09.07.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1817/1724/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Клочко Борис МихайловичНомер провадження 22-ц/788/1538/13 Суддя-доповідач - Таран С. А. Категорія - 27

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

09 липня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Таран С. А.,

суддів - Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 червня 2013 року

в справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до ОСОБА_3, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумчанка - Тепігтар" про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 06 червня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 (мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Сумської обласної дирекції (м. Суми, пл. Незалежності, 1, код 211225295, МФО 337483, р/р 290924192 в АТ «Райффайзен Банк Аваль, м. Суми») заборгованість в сумі 121867 грн. по кредитному договору №012/10-12/3382, а також 1218,69 грн. судових витрат, що в сумі складає 123086 грн. 46 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції незаконне, таке що прийняте з порушеннями норм матеріального та процесуального права.

Зазначено, що відповідачем було подано клопотання до суду першої інстанції про надання оригіналів документів, а саме: кредитного договору між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції та ТОВ «Сумчанка-Тепігтар», Договору поруки між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції та громадянином України ОСОБА_3, з метою їх дослідження в судовому засіданні. Дане клопотання судом першої інстанції було задоволено, але не виконано позивачем, що судом першої інстанції залишено без уваги, чим порушено конституційні права та законні інтереси апелянта на об'єктивний та неупереджений розгляд справи.

Також зазначено, що відповідачем було подано клопотання про проведення почеркознавчої експертизи. Однак дана експертиза не була проведена, оскільки представник відповідача та відповідач не були повідомлені про такі дії та відповідно оплата такої експертизи не проводилась.. Судом першої інстанції не було виконано вимоги НДЄКЦ при УМВС України в Сумській області. Також вказано, що фактично відсутні будь-які докази начебто існування договірних правовідносин між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Сумської обласної дирекції та ОСОБА_3 є будь-які договірні відносини, а отже наявність обов'язку ОСОБА_3 виконувати зобов'язання ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» за кредитним договором.

На думку апелянта з цього вбачається, що судом першої інстанції не було досліджено всі необхідні докази та обставини справи, які мають значення для її об'єктивного та всебічного розгляду справи, що є прямим порушенням норм процесуального права України.

Апелянт просить скасувати рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 червня 2013 року по даній справі.

Судові витрати, покласти на позивача.

Заслухавши, апелянта, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, що 28 березня 2007 року між банком та ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» було укладено кредитний договір №010/15-12/3382, в рамках якого також були укладені додаткові угоди. Відповідно до даного договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надано ТОВ «Сумчанка-Тепігтар» кредитні кошти на суму 200000,00 гривень від 18,00 відсотків річних з кінцевим терміном повернення 20 березня 2009 року включно.

Поручителем по даному кредитному договору виступив ОСОБА_3, про що був відповідно укладений договір поруки від 28 березня 2008 року, де зазначено, що поручитель у випадку невиконання та/або прострочення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором зобов'язується виконувати зобов'язання по погашенню заборгованості за кредитним договором (а.с.19). але позичальник не виконує умов договору, а саме не погашає щомісячний кредит та відсотки і станом на 26 березня 2012 року заборгованість складає 121867 грн. 78 коп. з них

Сума основного боргу по кредиту - 85554,00 грн.

Сума заборгованості за відсотками - 27821,62 грн.

Нарахована пеня на суму простроченого кредиту - 5690,76 грн.

Нарахована пеня на суму прострочених відсотків - 2801,40 грн.

Правильно встановивши вказані обставини справи , суд першої інстанції дав їм, належну правову оцінку і дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти( кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або в повному обсязі.

Відповідно до статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено ( субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі , що і боржник , включаючи сплату основного боргу, процентів , неустойки , відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 10.2 кредитного договору № 010/15-12/3382 від 28 березня 2008 року за порушення строків повернення кредиту , процентів за користування кредитом, позичальник сплачує Кредитору пеню від суми простроченого кредиту в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення.

Згідно розрахунку банка ( а.с.4) по кредитному договору станом на 26.03. 2012 року існувала заборгованість , яку суд обґрунтовано стягнув з відповідача як з поручителя по договору поруки від 28.03. 2008 року № 00/15-13/3382/п.

Посилання апелянта на той факт , що вказаний договір поруки і додаткові угоди до даного договору, він не підписував і тому з нього неможливо стягувати суму боргу по кредитному договору, на думку колегії суддів не може бути взято до уваги.

Відповідно до статті 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень , крім випадків встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається , що 15.05. 2012 року при розгляді даної справи , судом проводився огляд документів - оригіналу договору поруки , і відповідач заявив , що це не його підпис на даному договорі , а підписала його дружина. Про те ,що відповідач ознайомлений з оригіналами договору поруки від 28.03. 2008 року та додатковими угодами, підтвердив відповідач і в своєї заяві від 18.05. 2012 року. ( а. с. 48)

Після призначення почеркознавчої експертизи згідно ухвали суду від 18 травня 2012 року , оригінали договору поруки та додаткових угод були втрачені і тому експертиза не була проведена . Ухвалою Сумського районного суду від 18 березня 2013 року знову була призначена почеркознавча експертиза вже по копіям даних документів , але вона також не була проведена із-за відсутності додаткових матеріалів та оплати експертизи.

Апелянт в суді апеляційної інстанції не заявляв клопотання про призначення почеркознавчої експертизи по копіям документів - договору поруки, він категорично заперечує, щоб експертиза була проведена саме по копіям документів.

Заявляючи про факт не підписання ним договору поруки від 28.03. 2008 року , додаткових угод до даного договору , відповідач не надав ніяких доказів на підтвердження даного факту, не вживав заходи для надання таких доказів.

Підстав для скасування чи зміні рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства , вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення , ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилають, як на підставу своїх вимог і заперечень , підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає даним вимогам.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Сумського районного суду Сумської області від 06 червня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -