Ухвала суду № 32441953, 17.07.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/3681/13 Головуючий у 1 інстанції: Парій О.В.

Доповідач: Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі: Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у здійсненні права користування та зустрічним позовом ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_5 та приватний нотаріус ОСОБА_6 про встановлення нікчемності договору дарування,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виділ частки із майна, що є у спільній частковій власності, усунення перешкод у користуванні нерухомістю.

Зазначав, що сторони являються співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, його частка у спільній частковій власності складає ?, а частки відповідачів - ? і ? відповідно. У 2003 році за згодою співвласників і з дозволу органів місцевого самоврядування на прилеглій до будинку земельній ділянці за власні кошти збудував літню кухню „К" і альтанку „З" з літніми приміщеннями на другому поверсі.

Посилаючись на те, що між співвласниками житлового будинку виник спір з приводу користування надвірними будівлями і спорудами, відповідачі перешкоджають йому у користуванні новоствореними прибудовами, просив суд на підставі ст.358, 364, 391 ЦК України виділити йому в натурі ? частку житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами і зобов'язати відповідачів не чинити перешкоди у користуванні надвірними будівлями „Д", „К", „З".

Заперечуючи проти позову, у вересні 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 і просили встановити нікчемність договору дарування від 20 жовтня 2001 року, за яким їх матір ОСОБА_5 подарувала своєму співмешканцю ОСОБА_2 ? частку спірного будинку, з підстав його невідповідності вимогам законодавства.

Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2013 року за заявою ОСОБА_2 вжиті заходи забезпечення позову. Заборонено ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 здійснювати дії з поселення та надання для проживання приміщень в спірному домоволодінні осіб, які не є його власниками та які не зареєстровані за вказаною адресою.

В апеляційній скарзі про скасування судової ухвали і відмову у вжитті заходів забезпечення позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаються на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

За змістом ч. 1 ст. 151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п., п. 2, 4 Постанова Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Зважаючи на те, що предметом спору являється житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, між сторонами з липня 2012 року існує спір про усунення перешкод у користуванні власністю і про виділ ? частки в натурі, спірні будівлі використовують сторонами для здачі в оренду відпочиваючим на період літнього відпочинку, що призводить до погіршення стану приміщень і їх псуванню, суд першої інстанції у відповідності з вимогами цивільного процесуального законодавства дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем.

Судова ухвала постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для її скасування судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст.307, 312 п.1 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 квітня 2013 року по цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: