Постанова № 32435515, 15.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 липня 2013 року 11:00 №826/9891/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Кришталь М.О., з розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка»

до

державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000982205,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000982205.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС протиправно, на підставі хибних висновків акту перевірки від 04.02.2013 №78/22.5-07/33401202, прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000982205, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 310 384,50 грн.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 04.02.2013 №78/22.5-07/33401202 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000982205. Так, відповідачем вказано на відсутність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» та приватним підприємством «Капавтостар», на підставі яких позивачем сформовані дані податкового обліку.

Під час судового розгляду справи судом оголошувалась перерва у зв’язку із необхідністю одержання нових доказів у справі.

Представниками сторін через канцелярію суду було заявлено клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку з тим, що клопотання про розгляд справи за їх відсутності 11.07.2013 заявили всі особи, які беруть участь у справі, а також зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи №826/9891/13-а у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах із приватним підприємством «Капавтостар» за період з 01.10.2012 по 31.12.2012.

Перевіркою встановлено факт порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на додану вартість за жовтень 2012 року на суму 206 923,00 грн.

За результатами проведеної перевірки державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва складено акт від 04.02.2013 №78/22.5-07/33401202 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000982205, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у сумі 310 384,50 грн., у тому числі: 206 923,00 грн. – основний платіж, 103 461,50 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 04.02.2013 №78/22.5-07/33401202 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства України зроблено з огляду на відсутність господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» та приватним підприємством «Капавтостар» у жовтні 2012 року.

Разом з тим за посиланнями позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» не мало взаємовідносин з приватним підприємством «Капавтостар» у жовтні 2012 року.

Так, за посиланнями позивача, товариство з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» помилково облікувало первинні документи по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Колір» за жовтень 2012 року як документи по взаємовідносинам з приватним підприємством «Капавтостар». Вказана помилка була виявлена та усунена шляхом подання 21.01.2013 уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Відповідно до пункту 50.2 статті 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Пунктами 78.4 та 78.5 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При цьому, згідно із приписами статті 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби;

копії наказу про проведення перевірки;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Аналіз зазначених приписів Податкового кодексу України свідчить, що проведення

документальної виїзної перевірки можливо за умови доведення до платника податків копії наказу про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, товариством з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за жовтень 2012 року, яким знято податковий кредит, сформований за рахунок приватного підприємства «Капавтостар» та нараховано податковий кредит по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Торгівельно-промислова компанія «Колір». Зазначений уточнюючий розрахунок було прийнято державною податковою інспекцією у Оболонському районі міста Києва ДПС 21.01.2013 в16:37, що підтверджується копіями квитанцій №1 та №2 шлюзу прийому звітності Державної податкової служби України.

В той же час, як вбачається з акту перевірки від 04.02.2013 №78/22.5-07/33401202, перевірку було розпочато 22.01.2013. Так, направлення на перевірку від 21.01.2013 №107/22-5 та наказ на перевірку від 21.01.2013 №129 було вручено товариству з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» 22.01.2013, що також підтверджується наданими відповідачем суду документами.

За таких обставин, уточнюючий розрахунок із коригуванням даних податкового обліку подано позивачем до початку проведення перевірки.

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на те, що уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість за жовтень 2012 року від 21.01.2013 було визнано недійсним.

Так, відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно із приписами пункту 49.10 статті 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Пунктом 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

Разом з тим, відповідачем не надано суду відповідного письмового повідомлення органу державної податкової служби щодо відмови у прийнятті від товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2012 року від 21.01.2013.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів порушення позивачем приписів податкового законодавства; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Нік-Електроніка» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000982205 підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 19.02.2013 №0000982205.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.