Рішення № 32427980, 01.07.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 742/1775/13-ц Провадження № 22-ц/795/1453/2013 Головуючий у I інстанції - Білокур В. І. Доповідач - Шитченко Н. В.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючої - судді Шитченко Н.В.

суддів: Євстафіїва О.К., Смаглюк Р.І.,

при секретарі - Зіньковець О.О.,

за участю представників позивача Бутенко Н.В., Теслюченко Т.Л.,

представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області на рішення Прилуцького міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року у справі за позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до відкритого акціонерного товариства «Прилуцький ефіроолійний комбінат», відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, приватного підприємства «Нива В.Ш.» про визнання частково недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності, про визнання права власності на нерухоме майно, -

в с т а н о в и в:

В квітні 2013 року регіональне відділення ФДМУ по Чернігівській області звернулось до суду з позовом до ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат", відділу ДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, ПП "Нива В.Ш.", в якому просило: 1) визнати недійсним договір № 2512174 про надання послуг по організації та проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 2 липня 2012 року в частині реалізації кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; 2) визнати недійсним акт державного виконавця про проведені торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат", затверджений 1 серпня 2012 року, в частині реалізації кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; 3) визнати недійсним протокол № 2512174/1 від 23 липня 2012 року проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належало ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат", в частині реалізації кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; 4) визнати недійсним свідоцтво від 9 серпня 2012 року, видане приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на кабінет у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1; 5) визнати право власності на кабінет у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог регіонального відділення ФДМУ по Чернігівській області відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі представник апелянта, посилаючись на неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене судове рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що до переліку нерухомого майна, переданого в приватну власність ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат», приміщення цивільної оборони за інв. № 21 не входило, а отже, об'єкт з державної власності не вибував. Зазначає, що судом не надано належної правової оцінки звіту про результати інвентаризації державного майна, яке не увійшло до статутного фонду ВАТ станом на 31 грудня 2011 року, де зазначено серед інших державних об'єктів і спірне приміщення.

Вказує, що судом не враховані пояснення представника ВАТ, який підтвердив, що спірне майно знаходилось на балансі товариства, але перебувало в державній власності. На думку апелянта, судом безпідставно не взята до уваги документація МБТІ, відповідно до якої площа спірного об'єкту з загальної площі складів не вилучалася.

Крім того вважає, що твердження суду першої інстанції щодо незнання відповідачів про наявність спірного майна не відповідають обставинам справи та наданим письмовим доказам. Судом не враховано, що жоден з відповідачів не мав правових підстав для включення державного майна до складу майна, що підлягало продажу.

В письмових запереченнях представник ВДВС Прилуцького міськрайонного управління юстиції просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним.

Представник відповідача ОСОБА_3 в наданих письмових запереченнях також просить відхилити апеляційну скаргу.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність і допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно положень ч. 2 ст. 388 ЦК України, відповідач ОСОБА_3 являється добросовісним набувачем майна ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат», в тому числі і спірного приміщення інв. № 21 площею 13 кв.м, в порядку виконання судових рішень, а отже майно від нього не може бути витребувано. Мотиви судового рішення свідчать також про те, що не встановлено протиправних та винних дій всіх інших відповідачів по даній справі в процесі реалізації з прилюдних торгів майна боржника.

Однак, з таким висновком районного суду не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

Встановлено, що кабінет у складському приміщенні (колишньому приміщенні цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 являється власністю держави в особі позивача, оскільки під час приватизації орендного підприємства «Прилуцький ефіроолійний комбінат» та перетворення його у ВАТ, спірне майно до статутного фонду товариства не увійшло (а.с. 6-18).

Наведене підтверджується звітом ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат" про результати проведеної інвентаризації державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі товариства станом на 31 грудня 2011 року (а.с. 23-24). Залишкова вартість спірного об'єкту становила 1404,59 грн.

В ході виконання зведеного виконавчого провадження про стягнення з ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат» коштів державним виконавцем 23 березня 2011 року було складено акт опису і арешту майна (а.с. 36-39). До наведеного акту включено спірне приміщення, яке входить до складу № 5, який розміщується в будівлі складу № 1.

2 липня 2012 року між ВДВС Прилуцького міського управління юстиції та філією 25 ПП «Нива В.Ш.» укладено договір № 2512174 про надання послуг по організації та проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (а.с. 25-27). В п. 1.3 наведеного договору визначено, що на прилюдні торги передається, в тому числі, склад № 5, до якого також включено спірне приміщення.

23 липня 2012 року відбулись прилюдні торги, що засвідчено відповідним протоколом за № 2512174\1. Переможцем торгів та власником лоту, до якого увійшов склад № 5, визначено ОСОБА_3 (а.с. 34-35).

1 серпня 2012 року державним виконавцем складено акт про проведені прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат", яким також засвідчено факт продажу спірного приміщення, що входило до складу № 5, ОСОБА_3 На підставі наведеного акту останньому видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно (а.с. 19).

Статтею 41 Конституції України визначено право кожного володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю, а також те, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Позивач відповідно до положень ст. 326 Цивільного кодексу України та «Положення про управління майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але перебуває на їх балансі», затвердженого наказом Фонду державного майна України , Міністерства економіки України від 19 травня 1999 року № 908/68 від імені та в інтересах держави здійснює право власності держави Україна.

Згідно з нормами ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою цього кодексу. Таким чином, зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» до обов'язку державного виконавця віднесено вжиття передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджене, своєчасне і в повному обсязі вчинення виконавчих дій та вказано, що він має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Таким чином, до обов'язку державного виконавця, що займався реалізацією нерухомого майна боржника ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат" входила перевірка належності майна, що готується на реалізацію, саме цьому товариству. Державний виконавець цього обов'язку в повній мірі не виконав.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що жоден з відповідачів не знав про існування спірного майна, а отже не мав правових підстав для прийняття рішення щодо виключення його з прилюдних торгів, оскільки відсутність такої інформації спростовується звітом ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат" про результати проведеної інвентаризації державного майна, яке в процесі приватизації не увійшло до статутного капіталу та перебуває на балансі товариства станом на 31 грудня 2011 року, в якому про наявність спірного майна зазначено, і доступ до якого державний виконавець мав. Крім цього, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не дав оцінку позиції ВАТ «Прилуцький ефіроолійний комбінат», яке визнавало в ході розгляду справи заявлені вимоги та вказувало на незаконне відчуження складського приміщення в процесі проведення прилюдних торгів.

Отже, висновок суду першої інстанції про відсутність неправомірних дій відповідачів в ході реалізації належного ВАТ "Прилуцький ефіроолійний комбінат" майна не відповідає обставинам даної справи.

Та обставина, що позивач не оформив належним чином право власності на спірне майно, не може бути підставою для позбавлення права державної власності, оскільки законодавець не обмежує термін для оформлення правовстановлюючих документів, що таке право посвідчують, та не пов'язує таке оформлення з вибуттям майна з володіння або розпорядження установи або держави.

Твердження суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про реалізацію кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м з прилюдних торгів саме по собі не спростовує тієї обставини, що спірне майно на час розгляду справи має нового власника, та того, що воно вибуло з володіння попереднього власника не з його волі іншим шляхом. Суд першої інстанції не звернув увагу, вирішуючи спірні відносини, на те, що заявлений позов не мотивувався положеннями ст. 388 Цивільного кодексу України, яка регулює право власника на витребування майна від добросовісного набувача, а містив посилання не необхідність визнання недійсними правочинів через недотримання вимог законодавства при їх укладенні.

Нормами ст. 388 Цивільного кодексу України дійсно визначено заборону витребовувати майно від добросовісного набувача, якщо воно продано в порядку виконання судових рішень. Разом з тим, суд першої інстанції не врахував, що наведене майно не являлось майном боржника, а отже не повинно було відчужуватись в порядку виконання зведеного виконавчого провадження, на що наголошувало регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області в своєму позові.

Виходячи з наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку, що по справі встановлено і належними доказами підтверджено факт неправомірного відчуження належного державі майна, а отже оспорювані правочини в частині включення кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м до найменування майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів, включення його до складу лоту на аукціоні, подальшу реалізацію та зміну власника слід визнати недійсними.

Разом з тим, апеляційний суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, вимогу про визнання за регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернігівській області права власності на спірне приміщення, оскільки позивач наданими документами підтвердив своє право власності на нього і після визнання недійсними в частині правочинів не позбавлений можливості документально оформити правовстановлюючі документи на кабінет у складському приміщенні в позасудовому порядку.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення суду першої інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст.ст. 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, ст.ст. 303, 304, 307, п. 4 ч. 1 ст. 309, ст.ст. 313, 315, 317, 319 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Апеляційну скаргу регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області - задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду від 29 квітня 2013 року - скасувати.

Позов регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до відкритого акціонерного товариства «Прилуцький ефіроолійний комбінат», відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, приватного підприємства «Нива В.Ш.» про визнання частково недійсними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності, про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 2512174 про надання послуг по організації та проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 2 липня 2012 року в частині включення до найменування майна, яке підлягає реалізації з прилюдних торгів, кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним протокол № 2512174\1 проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, яке належало ВАТ»Прилуцький ефіроолійний комбінат», від 23 липня 2012 року в частині включення до складу лоту кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним акт про проведені торги з реалізації нерухомого майна, яке належало ВАТ»Прилуцький ефіроолійний комбінат» від 1 серпня 2012 року в частині реалізації кабінету у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Визнати недійсним свідоцтво від 9 серпня 2012 року, видане приватним нотаріусом Прилуцького міського нотаріального округу ОСОБА_6 (реєстраційний номер 3063), в частині визнання за ОСОБА_3 права власності на кабінет у складському приміщенні (колишнього приміщення цивільної оборони) інв. № 21 загальною площею 13,0 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Прилуцький ефіроолійний комбінат», відділу Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_3, приватного підприємства «Нива В.Ш.» на користь регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області по 123 (сто двадцять три) грн. 49 коп. судового збору з кожного.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: