Ухвала суду № 32426500, 01.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" липня 2013 р. м. Київ К/9991/69887/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

у справі № 2а-0870/5396/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2011 № 0001270802, № 0001310802 та № 0001300802.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, позов задоволено.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби подала касаційну скаргу, у відповідності до якої, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Позивач у письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів відповідача заперечує та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін, як законні та обґрунтовані.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне:

- СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009 та валютного законодавства за період з 01.04.2008 по з 30.05.2011 при господарських взаємовідносинах з нерезидентами LG INTERNATIONAL CORP. LG (Корея) та «КТР EXPORTS PTE LTD» (Сингапур), за результатами якої складено акт № 91/08-02/14307794 від 14.06.2011;

- за висновками податкового органу, викладеними в цьому акті перевірки, позивачем порушено:

а) п.5.1 ст.5, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.5.3.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на суму 156 040,00 грн. за IV квартал 2008 року;

б) ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в валюті», в результаті чого грошові кошти у розмірі 107 200 доларів США (825 440,00 грн.) по договору № 1323/658- Е06-003-SG702 від 24.01.2006 з нерезидентом «КТР EXPORTS PTE LTD» (Сінгапур) за послуги, які фактично не були надані нерезидентом, не надійшли у законодавчо встановлений строк;

в) п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», в результаті чого позивачем не відображено дебіторську заборгованість у сумі 107 200 доларів США в п.13 розділу ІІ «Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України і знаходяться за її межами» (затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 25.12.1995, який зареєстровано в Мінюсті України 11.01.1996 за №18/1043) станом на: 01.10.2009, 01.01.2010, 01.04.2010, 01.07.2010, 01.10.2010, 01.01.2011, 01.04.2011 по договору №1323/658-Е06-003-86702 від 24.01.2006 з «КТР EXPORTS PTE LTD» (Сінгапур).

- за наслідками вказаної перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

1) № 0001270802 від 25.06.2011, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 156 040,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 39 010,00 грн.;

2) № 0001300802 від 25.06.2011, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 840 130,80 грн.;

3) № 0001310802 від 25.06.2011, яким до позивача застосовані штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в сумі 680,00 грн.

Позиція податкового органу полягає у тому, що позивачем неправомірно відображено в обліку підприємства факт виконання нерезидентом «КТР EXPORTS PTE LTD» (Сингапур) свого обов'язку по договору в частині надання позивачу послуг відповідно до договору № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006, оскільки згідно відповіді компанії LG INTERNATIONAL CORP., що надійшла на спеціальний запит податкового органу, вказана компанія самостійно укладала контракт з позивачем без будь-якого посередника.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст.5 названого Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно пп.11.2.3 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є нерезидентами, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті - також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг) - дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової).

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 названого Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Статтею 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (із змінами та доповненнями) передбачено, що фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ст.9 названого Закону).

Статтею 1 названого Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та компанією «КТР EXPORTS PTE LTD» (Сінгапур) був укладений договір № 1323/658-Е06-003-86702 від 24.01.2006, за умовами якого компанія «КТР EXPORTS PTE LTD» (Сінгапур) зобов'язується сприяти позивачу в укладанні контрактів з покупцями на поставку та ремонт в 2006-2008 двигунів виробництва ВАТ «Мотор Січ», забезпечувати організацію та проведення переговорів з покупцями, надавати інформацію кон'юнктурного, технічного та правового характеру. Зазначеним договором не передбачена безпосередня участь нерезидента під час укладання (підписання) угод позивача з контрагентами.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що факт надання послуг, передбачених договором, підтверджений відповідними додатковими угодами та актами виконаних робіт, які містять всі необхідні реквізити, а також відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення - за результатами робіт, виконаних сторонами за договором № 1323/658-Е06-003-SG702 від 24.01.2006, а підстави вважати ці акти виконаних робіт оформленими неналежним чином відсутні.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність обставин, які б відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» унеможливлювали формування позивачем валових витрат за даними господарськими операціями за датою фактичного отримання послуг від нерезидентів.

Крім того, судами попередніх інстанцій були дослідженні відповідні докази, які підтвердили факт надання агентських послуг нерезидентом, а відтак, заходів щодо повернення коштів (про що стверджує відповідач), сплачених за надані послуги, позивачу вживати не потрібно, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо порушення позивачем ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Отже, безпідставним є висновок відповідача щодо невідображення позивачем дебіторської заборгованості в сумі 107 200 доларів США, а, відтак, відсутнє порушення позивачем п.1.ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого та вірного висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що судами повно встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надано їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами попередніх інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18.10.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний