Постанова № 32426498, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" липня 2013 р. м. Київ К-31422/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представника позивача Микитенко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» (правонаступника Закритого акціонерного товариства «Одесавинпром»)

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010

у справі №2-а-8478/09/1570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Одесавинпром»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку з питань правильності справляння позивачем акцизного збору за період лютого 2009 року, за результатами якої складено акт №273/16-2/00412027/32 від 13.05.2009.

За висновками акта перевірки позивачем порушено вимоги пп. «в» ч.2 ст.3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» від 15.09.1995 №329/95-ВР, п. «а» ч.1 ст.3, ч.3 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України №18-92 від 26.12.1992 «Про акцизний збір», абз.2 ст.2 Закону України №178/96-ВР від 07.05.1996 «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», в результаті чого занижено акцизний збір у лютому 2009 року на суму 42200 грн.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000541620/0 від 22.05.2009, яким нараховано суму податкового зобов'язання в розмірі 54860 грн., у т.ч. основного платежу 42200 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 12660 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем були укладені договори на переробку власного винограду на давальницьких умовах (договір №0109/08-1 від 01.09.2008 з ВАТ «Долинка», договір №0109/08-2 від 01.09.2008 з ВАТ «Южний», договір №0109/08-3 від 01.09.2008 з ТОВ «Винтрест»), за якими був вироблений виноматеріал.

Для одержання виноматеріалів від виробників позивачем надавалась підприємствам -переробникам, відповідно до п.6.8 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 №111, копії довідки за формою, наведеною у додатку 5 до цього Положення, згідно якої позивач має право на отримання підакцизних товарів (сировини) без акцизного збору для виробництва підакцизних товарів у межах України, акцизний збір з отриманих виноматеріалів не сплачувався.

Позивач у відносинах з контрагентами за договорами поставки виноматеріалу врожаю 2008 року в цілях виробництва готової продукції поставляв виноматеріал на умовах завчасного подання покупцям довідки ДПІ за формою згідно додатку 5 до вищезазначеного Положення, у зв'язку з чим останні були звільнені від сплати акцизного збору за виноматеріал, який є об'єктом справляння акцизного збору відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої». Однак, за висновками судів попередніх інстанцій отримана позивачем підакцизна сировина використана позивачем не для власного виробництва підакцизного товару (алкогольних напоїв), у зв'язку з чим повинен був сплатити акцизний збір із відображенням відповідних податкових зобов'язань у розрахунках акцизного збору.

Однак з такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту «в» пункту 2 статті 3 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби» не підлягає оподаткуванню акцизним збором вартість та обсяги імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Виходячи з аналізу викладеної норми, якщо виноматеріали є сировиною, яка використовуються для виробництва підакцизних товарів, то вона не підлягає оподаткуванню акцизним збором. А відтак, акцизний збір обґрунтовано не входив до вартості виноматеріалів - сировини позивача, реалізованої заводам первинного виробництва, з тих підстав, що виноматеріали не є підакцизною продукцією.

Крім того, пунктом 2 Постанови Верховної Ради від 12.09.1996 № 365/96-ВР «Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір» передбачено, що перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, визначається і обмежується переліком підакцизних товарів, які ввійшли до вказаних у цьому пункті законів України.

До їх числа, зокрема, віднесено Закон України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої», який регулює спірні правовідносини, та яким затверджено ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої відповідно до кодів товарів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), що базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Абзацом другим статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» передбачено, що ставка акцизного збору на вироблені в Україні з вітчизняної сировини виноматеріали (код згідно з УКТ ЗЕД 220430), що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції становить 1,0 гривні за 1 літр.

Відповідно до висновку експерта Одеської регіональної торгово-промислової палати України від 04.09.2009, предметом дослідження якого було визначення коду на виноматеріали виноградні в асортименті відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, встановлено, що виноматеріали позивача мають код згідно з УКТ ЗЕД 220429.

Оскільки відповідно до абзацу другого статті 2 Закону України «Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої» підакцизними є лише ті виноматеріали, на які встановлено код 2204 30, то висновок суду першої та апеляційної інстанції про те, що виноматеріали позивача, що мають код 2204 29, є підакцизними є помилковим.

Позивач скористався наданим п.5.1 ст.5 закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правом подати до податкового органу уточнюючий розрахунок за лютий 2009 року, при цьому податкові зобов'язання підприємства були незмінними як у первісних, так і у уточнюючих розрахунках з акцизного збору, а виправлення, визначені позивачем стосувалися безпосередньо коду виноматеріалу.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо правомірності дій відповідача по прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про донарахування позивачу акцизного збору за лютий 2009 року, у зв'язку з чим постановлені у справі рішення підлягають скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.09.2010 скасувати.

Ухвалити нову постанову. Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі №0000541620/0 від 22.05.2009.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Одесавинпром» судові витрати в розмірі сплаченого судового збору в сумі 6 (Шість) гривень 80 коп.

Постанова вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук