Ухвала суду № 32426433, 03.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" липня 2013 р. м. Київ К-18004/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009 по справі №2а-5808/08 (№ 2а-5808/08/1570) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» (далі-ТОВ «ІСТОК», позивач) до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції в Одеській області (далі - Білгород-Дністровська ОДПІ в Одеській області, відповідач) про скасування рішення від 08.01.2008 №000000122000/0 в частині про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 15223,00грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2008, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовано правомірністю застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на встановлені факти надходження виручки в іноземній валюті при здійсненні експортних операцій по контракту №37 від 16.02.2006 з ТОВ «ПродТехімпорт» поза межами граничного строку, встановленого ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі-Закон України №185/94-ВР).

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанції, позивач 09.04.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 12.05.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просив скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009, справу направити на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм матеріального права, зокрема, ст. 1 Закону України №185/94-ВР, п.п. «в» п.1.8 розділу постанови Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями» від 24.03.1999 №136.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, актом перевірки від 26.12.2007 №4729/2320-24759439, складеного за результатом планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Істок» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 01.10.2007, зафіксовано порушення позивачем вимог ст. 1 Закону України №185/94-ВР, яке полягало у несвоєчасному надходженні валютної виручки за зовнішньоекономічним контрактом №37 від 16.02.2006, укладеним з ТОВ «ПродТехімпорт».

На підставі акта перевірки Білгород-Дністровською ОДПІ в Одеській області прийнято рішення від 08.01.2008 №000000122000/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до вимог ст. 4 Закону України №185/94-ВР та ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» у розмірі 26481,00грн.

Позивачем оскаржується рішення в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у вигляді пені у розмірі 15223,00грн. з огляду на те, що частина продукції за зовнішньоекономічним контрактом була викрадена на території України.

Судом встановлено, що 16.02.2006 між позивачем та ТОВ «ПродТехімпорт» було укладено зовнішньоекономічний контракт №37, предметом якого була поставка консервної продукції. На виконання вказаного контракту ТОВ «Істок» відвантажило на адресу ТОВ «ПродТехімпорт» консервну продукцію згідно ВМД від 15.08.2006 №501000002/6/0049010 на загальну суму 1410816 російських рублів. 26.08.2006 на адресу позивача надійшла рекламація від ТОВ «ПродТехімпорт» про недоотримання консервів в кількості 82656 банок на загальну суму 522142,08 російських рублів, а також акт приймання вантажу №24452146 від 21.08.2006.

Згідно з частиною першою ст. 1 Закону України №185/94-ВР в редакції до внесення змін Законом України від 31.05.2007 №1108-V, який набрав чинності з 01.01.2008, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України №185/94-ВР, порушення резидентом термінів, передбачених ст.ст.1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За змістом частини четвертої названої статті Закону у разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Таким чином, Закон передбачає єдину підставу для звільнення резидента від відповідальності у вигляді пені за порушення строків повернення валютної виручки або поставки товару за імпортними контрактами, а саме - прийняття судом рішення про задоволення позову резидента про стягнення відповідної заборгованості за зовнішньоекономічним договором.

Враховуючи вищезазначене, а також за встановлених судом обставин щодо наявності у вантажно митних деклараціях відмітки митного орган про вивезення товару за межі України, висновок судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій є правильним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. 210, 222, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТОК» залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 08.12.2008 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв