Ухвала суду № 32424603, 06.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р. справа № 2а/0470/4933/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

за участю представника відповідача - Товстої Н.А. ( довіреність від 22.03.2013),

представника позивача - Данилова А.В. ( довіреність від 23.04.2013р..)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/4933/12 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю »Укрспецналадка» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У квітні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю »Укрспецналадка» (далі - Позивач) звернулося до адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС ( далі - Відповідач), в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000622301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 262073 грн., з яких за основним платежем - 262072 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 01 грн.; визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2012 року № 0000632301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 87556 грн., з яких - за основним платежем 87555 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 01 грн. та визнати неправомірними дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемним договору № 526 від 04.01.2011 року, укладеного між ПП "Геліос-Д" та ТОВ "Укрспецналадка".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу про фіктивність правочинів не ґрунтуються на законі та спростовуються дослідженими під час перевірки первинними документами, а дії податкових органів з визнання нікчемними угод, зокрема, ТОВ "Гермес-ЛТД" визнані неправомірними постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2011 року у справі № 2а/0470/10787/11. Всі факти поставок за договором № 256 від 04.01.2011 року підтверджуються видатковими накладними, податковими накладними та товарно-транспортними накладними. Здійснення оплати товару підтверджено платіжними дорученнями.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю »Укрспецналадка» задоволено частково. Скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби від 25.04.2012 року № 0000622301 та № 0000632301. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що Позивач мав у наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Контрагент Позивача - ПП "Геліос-Д" на момент вчинення спірних господарських операцій був належним чином зареєстрованим та мав свідоцтво платника ПДВ. Згідно з отриманими податковими накладними Позивач мав законні підстави для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за звітний податковий період.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Відповідач - Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Дніпропетровська, подала апеляційну скаргу, відповідно до якої, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у частині задоволених вимог та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги те, що відповідно до актів перевірок контрагентів Позивача по ланцюгу постачання встановлено, що укладені правочини мають ознаки нікчемності з огляду на відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Враховуючи той факт, що оприбутковані за нікчемним правочином комплектуючи у сумі 343110,49 грн. ТОВ "Укрспецналадка"використало у господарській діяльності, то валовий дохід товариства за 1 кв. 2011 року має бути збільшений на 411732,59 грн. (з ПДВ) -вартість комплектуючих отриманих безоплатно від невстановленої особи. При перевірці встановлено, що товар, отриманий по нікчемним правочинам у сумі 460455,86 грн. було реалізовано ТОВ "Метінвест холдинг". Враховуючи той факт, що оприбутковані за нікчемним правочином комплектуючи у сумі 94664,87 грн. ТОВ "Укрспецналадка"використало у господарській діяльності, то валовий дохід товариства за 2 кв. 2011 року має бути збільшений на 113597,84 грн. (з ПДВ) -вартість комплектуючих отриманих безоплатно від невстановленої особи. Крім того, суд не врахував, що ТОВ "Укрспецналадка" на момент перевірки не надано документів з приводу транспортування товару, то указане свідчить про те, що операції з придбання та реалізації товарів не мали реальний товарний характер. Отже, винесені ними податкові повідомлення-рішення є правомірними.

ТОВ "Укрспецналадка" надано заперечення на апеляційну скаргу, відповідно до яких просять у її задоволенні відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване, оскільки порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не можу бути підставою для висновку про порушення покупцем товару ( робіт,послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат. На підтвердження цього посилаються на судову практику щодо вирішення питань з даних правовідносин.

У частині відмовлених позовних вимог щодо визнання неправомірними дій посадових осіб Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо визнання нікчемним договору № 526 від 04.01.2011 року, укладеного між ПП "Геліос-Д" та ТОВ "Укрспецналадка" постанова суду першої інстанції не оскаржувалась, а тому, відповідно до приписів частини першої статті 195 КАС України - не була предметом апеляційного перегляду у цій частині.

У судовому засіданні апеляційної інстанції Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити із підстав, у ній зазначених.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів.

Заслухавши представників сторін, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що уповноваженими особами податкового органу у період з 15.02.2012 по 04.04.2012 проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Укрспецналадка" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року.

За наслідком перевірки 11.04.2012 складено Акт № 899/226/31573282 (а.с.10-38), згідно висновків якого, зокрема, встановлено порушення ТОВ "Укрспецналадка":

п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4. п.5.1. , п.п. 5.2.1 п.5.2 п.п.5.3.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (в редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97-ВР) пунктом 135.1. ст.135, 136, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ ( із змінами та доповненнями) встановлено заниження податку на прибуток в сумі -236 608,75грн., за 1 квартал 2011 року в сумі - 188 708,5грн., за 2.квартал 2011 року в сумі- 47900,25грн.

ст. 22 , ст.185, ст.188 п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2756-У1 із змінами та доповненнями, повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. встановлено заниження суми податкових зобов'язань з ПДВ у сумі -87555,0грн., по деклараціям: за січень 2011 року - 28 620,0грн; за лютий 2011 року - 32773,0 ; за березень 2011 року-7229,0 грн. ; за червень 2011 рік - 18933,0грн

При цьому в ході перевірки Відповідачем використано матеріали перевірки ПП "Геліос-Д", складені Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська, якою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків.

На підставі вказаного Акту 25.04.2012 року Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: № 0000622301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 262073,00 грн. (основний платіж - 262072 грн., штрафні санкції - 1,00 грн.) та № 0000632301, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 87556,00 грн. (основний платіж - 87555 грн., штрафні санкції 1,00грн.).

Скасування вказаних повідомлень-рішень було предметом судового позову.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ "Укрспецналадка", суд першої інстанції виходив з того, що угода, укладена ТОВ "Укрспецналадка" з ПП "Геліос-Д", оформлена належним чином. Даний правочини не визнаний судом недійсними та його недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності правочинів. Договір № 256 від 04.01.2011 сторонами виконаний, на підтвердження чого надані належним чином виписані податкові накладні, транспортування та отримання товару підтверджено товарно-транспортними накладними та видатковими накладними. В той же час Відповідачем не доведено безтоварність операцій з вищевказаним контрагентом, як не доведено і те, що вчинені правочини є нікчемними, порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи із наступного.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ( далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

В той же час, згідно пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пунктів 2.15 та 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (далі - Положення), забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Пунктом 2.4 Положення визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форма), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складення первинного документа.

Факт укладення 04 січня 2011 року ТОВ "Укрспецналадка" (Покупець) з ПП "Геліос-Д" (Продавець) договору № 256, у відповідності з яким продавець зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в номенклатурі, кількості, строки та на умовах, що обумовлені цим договором та Специфікацією, що додається до нього, сторонами не оспорюється (а.с. 57-58).

Згідно Специфікацій № 1 - 8 предметом поставки є комплектуючі та гідро обладнання на загальну суму 1463280,07 грн. (в т.ч. ПДВ - 243880,01 грн.) Доставка товару здійснюється Продавцем на склад Покупця. (а.с. 59- 66).

На підтвердження виконання умов договору до суду надані виписані ПП "Геліос-Д" податкові накладні ( а.с.81-88), на підтвердження факту транспортування та отримання продукції надано видаткові накладні (а.с. 73-80) та товарно-транспортні накладні (а.с. 89-102).

Щодо формування даних податкової звітності та відповідності податкових накладних, які були підставою віднесення позивачем сум ПДВ до податкового кредиту, вимогам Закону, зауважень у фахівців податкового органу не виникало.

Судом першої інстанції також вірно враховано, що згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Необхідними умовами для висновку про нікчемність угоди згідно до ст.207 ГК України та ст.228 ЦК України є доведення факту наявності завідомо суперечної інтересам держави та суспільства мети укладення угоди сторонами, а також наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків, причому, склад правопорушення повинен бути встановлений компетентним державним органом і підтверджений законодавчо визначеними належними засобами доказування.

Однак, висновки про нікчемність угод між ТОВ "Укрспецналадка" та його безпореднім контрагентом ПП "Геліос-Д" , з огляду на контрагентів останнього по ланцюгу постачання - ТОВ «Гермас ЛТД», ТОВ «Золотий колос», зроблені Відповідачем лише на підставі актів позапланових невиїзних перевірок цих контрагентів з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань вказаних підприємств, з питань підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентів безпосереднього контрагента Позивача. При цьому матеріали зустрічних перевірок містять лише припущення податкового органу про те, що у підприємств відсутні власні основні засоби, складські приміщення, транспортне та торгівельне обладнання, при цьому Відповідачем не зазначено конкретних доказів на підтвердження таких припущень, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України.

В той же час судом встановлено та сторонами визнано, що і позивач і його контрагенти по ланцюгу постачання зареєстровані як платники податків.

Угода, укладена ТОВ "Укрспецналадка" з ПП "Геліос-Д , оформлена належним чином, заперечення Відповідача з цього приводу відсутні. Дані правочини не визнані судом недійсними та їх недійсність прямо не встановлена законом, укладені угоди виконані сторонами: доставка позивачу товару ( комплектуючі та гідро обладнання на загальну суму 1463280,07 грн. ) підтверджені належними первинними документами, позивачем здійснена оплата отриманого товару, також підтверджено і реалізацію Позивачем товару ТОВ «Метинвест холдинг», що Відповідачем не заперечується.

Отже, Відповідачем, як це передбачено частиною 2 статті 71 КАС України, не надано доказів, що вказують на недодержання Позивачем та його контрагентом під час укладення відповідного договору приписів статті 203 ЦК України.

Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Позивачем на момент перевірки не надано документів з приводу транспортування товару, і це є свідченням того, що операції з придбання та реалізації товарів не мали реальний товарний характер, визнаються колегією суддів безпідставними та такими, що спростовуються вищевказаними доказами у їх сукупності.

В межах доводів апеляційної скарги підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205,206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС - залишити без задоволення

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2012 року у справі № 2а/0470/4933/12 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України у порядку та у строки, передбачені статтею 212 КАС України.

У повному обсязі ухвалу складено 10 червня 2013 року.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: В.В. Мельник