Ухвала суду № 32423948, 05.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" лютого 2013 р.справа № 1170/2а-3579/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Чепурко А. В.

за участю представників:

позивача: - Гуміліна Т.І. дов від 11.04.2011

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року

у справі № 1170/2а-3579/11

за позовом публічного акціонерного товариства по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

Публічне акціонерне товариство по виробництву сільськогосподарської техніки «Червона зірка» звернулося до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.11 № 0000342350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135744,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на 72583,57 грн., за листопад 2008 року на 51937,47 грн., за грудень 2008 року на 6 930,00 грн., за грудень 2009 року на 4293,18 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 33936,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про порушення позивачем Закону України "Про податок на додану вартість". Наведені в акті перевірки обставини про відсутність документального підтвердження включення до складу податкового зобов'язання та сплату сум ПДВ до бюджету контрагентом третього та другого ланцюга постачання товару та надмірної сплати податку на додану вартість до бюджету не підтверджують факт порушення позивачем норм права та не відповідають дійсним обставинам.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 15.04.2011 № 0000342350.

Не погодившись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу (т. 2 а.с. 102), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду, в задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що досліджуючи ланцюги постачання з метою встановлення факту сплати ПДВ до бюджету у повному обсязі виявлено, що на день проведення перевірки позивача відсутнє документальне підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання та сплати сум ПДВ до бюджету підприємствами - постачальниками (ПП «Мегатехснаб» - по третьому ланцюгу, ТОВ «ТСЦ Юг» - по другому ланцюгу), що виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника (імпортера) та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання відповідач повідомлений судом належним чином.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих суду письмових запереченнях просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, зазначає, що судом першої інстанції вірно встановлені обставини справи, постановлено законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 15.04.2011 відповідачем - Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 № 0000342350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 135744,00 грн., в тому числі за жовтень 2008 року на 72583,57 грн., за листопад 2008 року на 51937,47 грн., за грудень 2008 року на 6 930,00 грн., за грудень 2009 року на 4293,18 грн., а також нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 33936,00 грн.

Підставою для прийняття означеного податкового повідомлення-рішення стали висновки, зроблені відповідачем в результаті проведеної невиїзної документальної перевірки позивача - ВАТ "Червона Зірка" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2008 року, за листопад 2008 року, за грудень 2008 року та грудень 2009 року, з урахуванням відповідей, отриманих інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) - акт перевірки від 04.04.2011 № 378/23-50/05784437 (т.1 а.с.11).

В ході перевірки встановлено порушення п.1.8 ст.1, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість", внаслідок чого позивачем завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2008 року в розмірі 72583,57 грн., за листопад 2008 року в розмірі 51937,47 грн., за грудень 2008 року в розмірі 6930.00 грн., за грудень 2009 року в розмірі 4293,18 грн.

До такого висновку податковий орган дійшов з огляду на наступні обставини.

Згідно з поданими позивачем до податкового органу податковим деклараціям з ПДВ за жовтень 2008 року, грудень 2008 року, грудень 2009 року та уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкових декларацій з ПДВ за жовтень 2008 року та листопад 2008 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку складає:

- за жовтень 2008 року - 1402944,00 грн. (податкова декларація від 20.11.2008 № 119633 з урахуванням уточнюючого розрахунку від 10.12.2008 № 143560)

- за жовтень 2008 року - 590397,00 грн. (уточнюючий розрахунок до податкової декларації вх.№ 21466 від 24.03.2009);

- листопад 2008 року - 1128620,00 грн. (уточнюючий розрахунок до податкової декларації за вх. №21462 від 24.03.2009);

- грудень 2008 року - 5164365,00 грн. (податкова декларація вх.№ 170525 від 20.01.2009)

- грудень 2009 року - 694734,00 грн. (податкова декларація вх. № 9002682319).

Як зазначено в акті перевірки, підприємством не дотримано вимогу п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки до сум податку на додану вартість, належних до бюджетного відшкодування, включено ПДВ по операціях, які не підтверджуються фактом надмірної сплати податку на додану вартість до державного бюджету третіми особами за ланцюгом постачання.

Враховуючи відсутність документального підтвердження факту надмірної сплати ПДВ до бюджету, ВАТ "Червона Зірка" втрачає право на отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлені позивачем суми податку на додану вартість належать до віднесення у залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду податкової декларації з податку на додану вартість за наступний звітний період.

Перевіркою встановлено, що на заявлене позивачем бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2008 року вплинули суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ НВП "Стальінвестпром" у вересні 2008 року; по податковій декларації з ПДВ за грудень 2008 року - суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ПО "Восход" в жовтні-листопаді 2009 року.

Означені підприємства - контрагенти позивача є посередниками.

Посилаючись на відомості, отримані від органів державної податкової служби (листи, інформаційні довідки) по ланцюгу придбання по вказаним постачальникам, в акті перевірки вчинено записи, що по ланцюгах постачання ВАТ "Червона Зірка" - ТОВ НВП "Стальінвестпром" - ТОВ ТОВ "Станко" - ПП "Мегатехснаб" (3-й ланцюг), ВАТ "Червона Зірка" - ТОВ "ПО "Восход" - ТОВ "ТСЦ Юг" (2-й ланцюг) виявлено відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобов'язання та сплати сум ПДВ до бюджету ПП "Мегатехснаб", ТОВ "ТСЦ Юг", що виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника (імпортера) та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

Наведене пов'язано з тим, що ПП "Мегатехснаб" 20.10.2009 знято з обліку в податковому органі, 25.09.2009 анульовано його свідоцтво платника податку на додану вартість, 15.10.2009 - скасовано державну реєстрацію.

По ТОВ "ТСЦ Юг" відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, що необхідно для здійснення господарської діяльності. Виходячи з даних податкової звітності, встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні товарів (послуг) у січні-грудні 2009 року, та січні-квітні 2010 року, відсутність основних засобів, трудових ресурсів на підприємстві. Крім того, не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у період з 01.04.2008 по 31.05.2010, що свідчить про здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "ТСЦ Юг" поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності ТОВ "ТСЦ Юг", фінансово-господарські правовідносини між ТОВ "ТСЦ Юг" та контрагентами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами, є нікчемними.

Виходячи з фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, оскільки такі висновки базуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства України.

Крім того, висновки відповідача, зроблені в акті перевірки, є помилковими, відомості про контрагентів постачальників позивача, та їх контрагентів не впливають і не спростовують факт здійснення господарських операцій між позивачем і його постачальниками, переліченими вище.

Факт отримання позивачем товару від безпосередніх постачальників в межах укладених договорів (договір № 3/341-6 від 14.12.2006 з ТОВ НВП "Стальінвестпром" - купівлі-продажу металопродукції, договір поставки металопрокату № 65/341-ПК-9 від 29.01.2009 з ТОВ "ПО "Восход"), відповідачем не заперечується, підтверджений відповідними первинними документами.

Укладені позивачем наведені договори (т.1 а.с.151, 221) не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами). Відповідно до ст.234 Цивільного кодексу України вказані правочини недійсними судом не визнані.

Належні докази укладення вказаних договорів без наміру створення правових наслідків, обумовлених цими договорами, або нікчемних договорів відповідачем не зазначені, суду не подані.

Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що фактичні дії позивача під час укладення договорів № 3/341-6 від 14.12.2006, № 65/341-ПК-9 від 29.01.2009, їх виконання та відображення відповідних господарських операцій в податковому обліку не свідчать про протиправність дій позивача, наявність у нього мети, яка б суперечила інтересам держави та суспільства, була спрямована на порушення публічного порядку.

Виявлені відповідачем обставини щодо підприємств по ланцюгу постачання, ґрунтуються лише на відомостях, отриманих від податкових органів. При цьому жодний документ, який в установленому порядку встановлював би відповідні факти щодо порушення норм податкового законодавства безпосередніми контрагентами позивача або їх контрагентами та був обов'язковим для застосування на всій території України, відповідачем не наведений, в матеріалах справи відсутній.

Крім того, наведені відповідачем обставини щодо підприємств по ланцюгу постачання - ПП "Мегатехснаб", ТОВ "ТСЦ Юг" не є законодавчо встановленими підставами для позбавлення позивача права на податковий кредит.

В будь-якому випадку порушення контрагентами, у тому числі за ланцюгом постачання, податкового законодавства за загальним правилом не може призводити до недійсності всіх угод до кінцевого отримувача товару, оскільки відносини між попереднім постачальником у ланцюгу поставок не позбавляють правового значення належним чином оформлених первинних документів та не впливають на реальність господарських операцій, вчинених між кінцевим отримувачем товарів та його безпосереднім контрагентом.

На дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій безпосередні контрагенти позивача були зареєстровані уповноваженими органами як суб'єкти господарювання, у встановленому порядку цивільної дієздатності не позбавлені, перебували на обліку в податковому органі як платники податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» забороняє включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Пункт 5 затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 № 165 Порядку заповнення податкової накладної визначає, коли податкова накладна вважається недійсною, а саме: у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку (податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість).

Відповідачем доказів анулювання свідоцтва про реєстрацію контрагентів позивача в якості платників податку на додану вартість, виключення їх з реєстру платників податку на додану вартість не надано, податкові накладні, на підставі яких позивачем суми податку на додану вартість включені до складу податкового кредиту, складені вказаними вище особами у відповідності до вимог пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що свідчить про правомірність видачі податкових накладних.

Пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.

За правилами пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Вказана норма закону, окрім умови сплати податку на додану вартість отримувачем (покупцем) товару саме постачальникові (продавцеві) товару, не ставить додаткових умов для отримання покупцем бюджетного відшкодування від'ємного значення, зокрема, не передбачає таку умову, як сплата податку на додану вартість постачальником товару до бюджету.

Правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч.1 ст. 19 Конституції України).

Згідно з положеннями наведених вище правових норм в їх сукупності, вбачається, що сума податку на додану вартість, включена до складу ціни товару, послуги, є податковим зобов'язанням продавця товару (послуги), а отже саме він і несе відповідальність по сплаті цього податку до бюджету.

Законодавство, діюче на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема, Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює зобов'язання покупця сплачувати податок на додану вартість і до бюджету, якщо такий податок не був (не буде) сплачений продавцем, не передбачає відповідальності платника податку за порушення його контрагентом, тим більше, контрагентами продавця податкового законодавства.

Бюджетному відшкодуванню підлягає від'ємне значення у тому випадку, якщо сума податку на додану вартість у відповідному розмірі сплачена отримувачем товару у попередніх періодах постачальникам таких товарів.

Проти факту реальності здійсненої позивачем операції з отримання ним товару та оплати його вартості відповідач не заперечує.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем виконані всі умови для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідних (податкових) періодах, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено в установленому порядку правомірність зменшення суми бюджетного відшкодуванні податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення, передбачені ст.202 КАС України підстави для його скасування та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 1170/2а-3579/11 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко