Ухвала суду № 32420927, 11.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2013 року Справа № 24583/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Мікули О.І.,

суддів - Багрія В.М., Качмара В.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Октант» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому до Закритого акціонерного товариства «Октант» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

16 січня 2010 року управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому звернулося в суд з позовом до Закритого акціонерного товариства «Октант», в якому просило стягнути з відповідача на користь управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому 10347, 93 грн. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ЗАТ «Октант», як платник страхових внесків, зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Однак, станом на 03 грудня 2009 року у відповідача утворилася заборгованість в сумі 10347, 93 грн. (внески: 33,2 % - 9737,75 грн.; 2% - 610,18 грн. за липень, серпень, жовтень 2009 року).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що для повного, всебічного та об'єктивного вирішення вказаної спору необхідно призначити експертизу на предмет правильності нарахування штрафних санкцій та правомірності дій управління Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому при визначенні суми заборгованості. Просить скасувати оскаржувану постанову та направити справу на новий розгляд.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, а тому суд, відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності у порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Довідкою №52 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців стверджується, що ЗАТ «Октант» зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради як юридична особа 05 жовтня 1998 року, ідентифікаційний код 30145299 (а.с.14).

Судом встановлено, що ЗАТ «Октант» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зобов'язане нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до розрахунків суми боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, жовтень 2009 року заборгованість відповідача становила 10347, 93 грн. (а.с.7-9).

03 грудня 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в м.Хмельницькому надіслано відповідачу вимогу про сплату боргу № Ю-1884, згідно з якою загальна сума боргу платника страхових внесків станом на 03 грудня 2009 року становить 102824,50 грн., в тому числі недоїмка зі сплати страхових - 101192, 07 грн., фінансові санкції (штраф) - 847,33 грн., пеня - 785,10 грн. (а.с.5). Вказана вимога отримана відповідачем 07 грудня 2010 року, що підтверджується повідомлення про відправлення поштового відправлення № 4999406 (а.с.5).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вказана вимога ЗАТ «Октант» не оскаржена, сума заборгованості в повному обсязі своєчасно не сплачена, таким чином відповідачем не дотримано передбачений чинним законодавством порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а відтак вимога про стягнення заборгованості є законною та обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст.14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч.1 ст.12 цього Закону.

Ч.1 ст.14 вказаного Закону України передбачено, що страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п.1, 10, 15 ст.11 цього Закону.

Відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно зі ст.20 вказаного Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.1, 2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього ж Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Згідно з ч.3 ст.106 цього Закону, територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Органи Пенсійного фонду вправі звернутись до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Абз.5 п.6.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5 передбачено, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Згідно з п.2 ч.9 ст.106 вказаного Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно несплачених сум.

Відповідно до п.8.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5 суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками, у тому числі обчислені органами Пенсійного фонду, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Колегія суддів критично оцінює покликання апелянта щодо протиправності стягнення оскаржуваної суми заборгованості та невизнання такої, оскільки позивач в судовому засіданні довів ті обставини, на які він покликається належними та допустими доказами, а відповідач не спростував їх в силу вимог ч.1 ст.71 КАС України.

Таким чином, судом першої інстанції безспірно встановлено, що станом на час розгляду справи заборгованість ЗАТ «Октант» щодо сплати страхових внесків становила 10347,93 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, серпень, жовтень 2009 року, картками особового рахунку страхувальника за період розрахунку з 01 січня 2009 року по 14 грудня 2009 року (а.с.10-13), яку відповідач у встановлені законом строки не сплатив.

З врахуванням вищенаведених обставин колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції було повно і всебічно встановлено фактичні обставини справи, перевірено доводи сторін, надано їм належну правову оцінку, у відповідності до вимог матеріального і процесуального права вирішено спір. Висновки суду першої інстанції про обґрунтованість та підставність вимог є правильними, підтверджуються наявними у матеріалах справи належними та допустимими доказами.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно і повно з'ясував обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 200 КАС України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195,198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Октант» залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 лютого 2010 року у справі № 2-а-202/10/2270/16 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий О.І. Мікула

Судді В.М. Багрій

В.Я. Качмар