Ухвала суду № 32420673, 26.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2013 р. м. Київ К/9991/13793/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Голубєвої Г.К. Степашка О.І. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012

у справі № 2а-10402/11/1270

за позовом Державного підприємства «Луганськвугілля»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Державне підприємство «Луганськвугілля» (надалі - позивач, ДП «Луганськвугілля») звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 адміністративний позов ДП «Луганськвугілля» задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 № 0002458012 в частині збільшення ДП «Луганськвугілля» суми грошового зобов'язання з ПДВ на суму 36560 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9140 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 № 0002468012 про збільшення ДП «Луганськвугілля» суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 3045 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.; в решті позову відмовлено.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Письмових заперечень позивача на касаційну скаргу відповідача до Вищого адміністративного суду України не надходило.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДП «Луганськвугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 09.04.2003, та є платником податку на додану вартість, що підтверджено свідоцтвом від 24.06.2003 № 16033049.

03.08.2011 керівником СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1, пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України прийнято наказ № 368 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Луганськвугілля» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за липень 2008 року, серпень 2008 року, жовтень 2008 року, березень 2009 року, жовтень, листопад та грудень 2010 року, січень 2011 року.

За результатами зазначеної перевірки податковим органом 12.08.2011 складено акт № 439/08-2/32473323, у якому зазначено, що ДП «Луганськвугілля» порушено вимоги пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість в сумі 55476,09 грн., в тому числі, за липень 2008 року - 18916,25 грн., за жовтень 2010 року - 10898,36 грн., за листопад 2010 року - 21144,50 грн., за грудень 2010 року - 4516,98 грн., а також абз. «а» п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на 3045 грн.

Також, в акті перевірки від 12.08.2011 № 439/08-2/32473323 податковим органом зроблено висновок про фіктивність угод ДП «Луганськвугілля» з ТОВ «Укр-Енерго менеджмент» та ПП «Люкстрой» та зазначено, що вказані угоди мають ознаки нікчемності.

На підставі акта перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 № 0002458012 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 69345 грн., в тому числі за основним платежем - 55476 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 13869 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.08.2011 № 0002468012 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 3046 грн., в тому числі за основним платежем - 3045 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн.

Частково задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що правомірність формування податкового кредиту в цій частині позивачем підтверджено в судовому засіданні.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у 2010 році ДП «Луганськвугілля» мало господарські відносини з ПП «Люкстрой» на підставі договорів поставок матеріалів та запчастин (договір від 29.07.2010 № 189, від 08.09.2010 № 212, від 15.10.2010 № 323, від 22.11.2010 № 330), відповідно до яких ПП «Люкстрой» здійснювало поставку позивачу матеріалів (плунжери, блоки, підшипники, втулки, насоси, автомати, вали та інше) згідно з специфікаціями.

За податковими деклараціями з податку на додану вартість ДП «Луганськвугілля» та додатків № 5 до них позивачем до складу податкового кредиту у жовтні 2010 року включено операції з придбання товарів у ПП «Люкстрой» на суму 12111,36 грн., у листопаді 2010 року - на суму 15598,50 грн., у грудні 2010 року - на суму 10335,98 грн. та у січні 2011 року - на суму 4015,00 грн.

При цьому судами попередніх інстанцій правильно визначено, що виконання зобов'язань за договорами поставок з ПП «Люкстрой» підтверджені первинними документами, складеними відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а вартість придбаних у ПП «Люкстрой» товарів позивачем повністю оплачена, у тому числі, сплачено податок на додану вартість у вартості товару, що підтверджено платіжними дорученнями з відмітками банку про їх проведення. Крім того, отримані позивачем товари в подальшому були використані у власній господарській діяльності, а тому факт ненадання в ході перевірки сертифікатів якості товару та товарно-транспортних накладних не є підставою для висновку про фактичне нездійснення господарських операцій.

Законом України «Про податок на додану вартість» визначено єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку, відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Водночас, в акті перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську як підставу для визнання господарських операцій ДП «Луганськвугілля» з ПП «Люкстрой» нікчемними зазначено акт Краснодонської ОДПІ про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Люкстрой» від 01.06.2011, яким встановлено нікчемність правочинів з придбання ПП «Люкстрой» вказаних матеріалів та запчастин на підставі актів Ленінської МДПІ у м. Луганську, зокрема, на підставі акта перевірки від 05.04.2011 № 198/23/3705712.

При цьому, в акті перевірки Краснодонської ОДПІ зазначено, що ПП «Люкстрой» не є безпосереднім виробником запчастин та матеріалів, які реалізовувались іншим суб'єктам підприємницької діяльності, у тому числі і ДП «Луганськвугілля». Вказані матеріали ПП «Люкстрой» придбало у ПП «Альянсмашагротранс», яке, у свою чергу, також придбало їх у ПП «Стилет-Юг». Угоди, що укладались ПП «Стилет-Юг», є нікчемними по ланцюгу постачання до вигодонабувача, оскільки 15.03.2011 ДПА у Херсонській області порушено кримінальну справу за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом створення ПП «Стилет-Юг». Водночас, остаточне рішення суду за результатами розгляду кримінальної справи відсутнє.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 30.05.2011 у справі № 2а-3313/11/1270, залишеною без змін ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.08.2011, визнано недійсним та скасовано наказ Ленінської МДПІ у м. Луганську від 04.04.2011 № 623 щодо перевірки ПП «Альянсмашагротранс», визнано протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо невизнання (твердження про завищення) та анулювання задекларованої цим підприємством в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суми податкового зобов'язання у розмірі 3 081 111,00 грн., суми податкового кредиту в розмірі 2 926 111,00 грн., суми податку на додану вартість у розмірі 155 000,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року - суми податкового зобов'язання у розмірі 3 415 028,00 грн., суми податкового кредиту в розмірі 3 244 277,00 грн., суми податку на додану вартість у розмірі 170 751,00 грн., зобов'язано Ленінську МДПІ у м. Луганську поновити у всіх електронних системах, в тому числі в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», а також в особовій картці ПП «Альянсмашагротранс» задекларовані в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року суму податкового зобов'язання у розмірі 3 081 111,00 грн., суму податкового кредиту в розмірі 2926111 грн., суму податку на додану вартість у розмірі 155 000,00 грн.; в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2010 року суму податкового зобов'язання у розмірі 3 415 028,00 грн., суму податкового кредиту в розмірі 3 244 277,00 грн., суму податку на додану вартість у розмірі 170 751,00 грн.

Із аналізу вказаного судового рішення суди попередніх інстанцій правильно зауважили, що ПП «Альянсмашагротранс» оскаржувались дії податкового органу щодо проведення перевірки та здійснення висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, викладених в акті перевірки від 05.04.2011 № 198/23/3705712, який покладено в основу акта Краснодонської ОДПІ від 01.06.2011 № 500/23-35382135 та висновків про нікчемність правочинів ПП «Люкстрой».

При цьому матеріалами справи підтверджується, що ПП «Люкстрой» є юридичною особою, зареєстровано виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 24.12.2007, станом на час розгляду справи даних про припинення діяльності, визнання банкрутом чи ліквідацію вказаного підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не внесено. Згідно інформації з бази даних платників податку на додану вартість ПП «Люкстрой» є платником податку на додану вартість з 14.01.2008, індивідуальний податковий номер 353821312074, станом на час здійснення спірних господарських операцій та на час розгляду справи судом свідоцтво платника податку на додану вартість, видане ПП «Люкстрой», не анульовано.

Відтак, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що висновки акта перевірки СДПІ по роботі з великими платниками податку у м. Луганську щодо порушення позивачем норм податкового законодавства базуються виключно на припущеннях та не мають доказової бази, є правильним.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди попередніх дійшли правильно висновку про часткову обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 25.08.2011 № 0002458012 в частині збільшення ДП «Луганськвугілля» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 36 560,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 9 140,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 25.08.2011 № 0002468012 про збільшення ДП «Луганськвугілля» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 3045 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2012 у справі № 2а-10402/11/1270 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Голубєва Г.К. (підпис) Степашко О.І.