Ухвала суду № 32420668, 26.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2013 р. м. Київ К/9991/28526/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М. Голубєвої Г.К. Степашка О.І. за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників позивача:Польнікова Н.В.,відповідача:Чернова О.А.,розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012

у справі № 2а-0870/6318/11

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (надалі -позивач, ПАТ «Мотор Січ») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (надалі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.03.2011 № 0000610802 в повному обсязі та від 12.03.2011 № 0000620802 в сумі 8392359 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 адміністративний позов ПАТ «Мотор Січ» задоволено в повному обсязі: визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 12.03.2011 № 0000610802 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (надалі - ПДВ) за листопад 2010 року у розмірі 10 709 719 грн. в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення від 12.03.2011 № 0000620802 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року частково, а саме - в сумі 8392359 грн.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

У наданих до Вищого адміністративного суду України суду запереченнях на касаційну скаргу, позивач просить в її задоволенні відмовити з підстав необґрунтованості.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Мотор Січ» з питання правильності обчислення від'ємного значення ПДВ за листопад 2010 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у листопаді 2010 року у сумі 25847639 грн., за результатами якої 21.02.2011 складено акт № 25/08-02/14307794 (надалі акт).

Перевіркою встановлено порушення позивачем приписів п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п.4.1 ст. 4, п.п. а п.п. 6.5 ст. 6, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.7.1, абз. «а» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 8 599 998 грн.; в порушення абз. «б» п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 податкової декларації з ПДВ) на суму 10 709 719 грн.

12.03.2011 на підставі акта СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000610802 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року у розмірі 10 709 719 грн. та № 0000620802 про зменшення бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2010 року в сумі 8 599 998 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були предметом адміністративного оскарження, однак рішеннями ДПА у Запорізькій області та ДПА України скарги ВАТ «Мотор Січ» були залишені без задоволення, а податкові рішення без змін.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями від 12.03.2011 № 0000610802 та від 12.03.2011 № 0000620802 ПАТ «Мотор Січ» звернулось до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган дійшов неправомірних висновків щодо завищення позивачем розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 10709719 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування в сумі 8392359 грн.

Суд апеляційної інстанції погодився із такими висновками суду першої інстанції, посилаючись на те, що під час вирішення справи останнім не було допущено порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з ст. 188 Митного кодексу України, імпорт - це митний режим, відповідно до якого товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь - яких митних обмежень.

У відповідності до ст. 189 Митного кодексу України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає: подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України; сплати податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України; дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, переміщення товару позивачем у всіх випадках було здійснено в митному режимі імпорту і відповідає умовам, визначеним ст. 189 Митного кодексу України.

Відповідно до пп. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.7 п.7.2 ст.7 цього ж Закону визначено, що у разі імпорту товарів на митну територію України, документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається вантажна митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку на додану вартість, або погашений податковий вексель.

Із аналізу наведених вище норм колегія суддів приходить висновку, що податком на додану вартість оподатковуються ввезені товари з-за меж митного кордону України в режимі імпорту, а суми податку на додану вартість, сплачені при такому імпорті, включаються до складу податкового кредиту звітного періоду, за умови їх підтвердження вантажно-митними деклараціями.

Згідно з пп. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з пп. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 цього Закону. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій встановлено та відповідачем не спростовано, що надані позивачем вантажні митні декларації (надалі ВМД) оформлені належним чином, а визначені в них суми податку на додану вартість перераховані до бюджету в повному обсязі.

Так, згідно матеріалів справи, між позивачем та його контрагентами були укладені угоди: № 4531/10-К (ЄРО) оформлено імпорт майна ВМД № 11200001/2010/002559 (прибутковий ордер № 1237 від 15.11.2010) та ВМД № 112000011/2010/001423 (прибутковий ордер № 1238 від 15.11.2010); № 35П-2009 (УЗ) від 12.01.2009 оформлено імпорт майна за ВМД № 112000011/2010/002731 (прибутковий ордер № 21558 від 23.11.2010); № 1323/658-108-258-SE752 (FTD) оформлено імпорт майна за ВМД № 112000011/2010/002747; № 1323/658-110-122DE276 (FTD) оформлено імпорт майна за ВМД № 112000011/2010/002797.

Також матеріали справи містять документи, що посвідчують факт оприбуткування товариством імпортованого майна та постановку його на обліку у ПАТ «Мотор Січ», зокрема: прибуткові ордери, інвентарні картки, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, акти приймання.

На переконання колегії суддів Вищого адміністративного суду України вказані обставини, встановлені судами попередніх інстанцій та долучені до матеріалів справи письмові докази спростовують висновки податкового органу, викладені в акті перевірки щодо відсутності факту оприбуткування товару за ВМД.

При цьому, належним чином оформлена ВМД та факт подальшого використання товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника ПДВ є достатньою підставою для віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при ввезенні такого товару.

Щодо висновків податкового органу про завищення позивачем суми податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2010 року на суму 18 899 855,83 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зі змісту п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закон України «Про податок на додану вартість», не підлягає включенню до складу податкового кредиту лише та сума податку на додану вартість, що не підтверджена документально, - у разі відсутності податкової накладної/митної декларації.

Підпункт 7.2.6. п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону встановлює право платника податків на віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті фактичного отримання таким платником податків оригіналу податкової накладної.

Крім того, норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять будь-яких обмежень щодо можливості включення одержувачем товарів (послуг) сум ПДВ, які зазначені у податкових накладних минулих податкових періодів, до складу податкового кредиту звітного місяця (у межах 1095 днів).

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що позивачем суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту в тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні (листопад 2010 року), що не суперечить приписам Закону України «Про податок на додану вартість».

При цьому колегія суддів вважає правильним висновок судів про те, що досліджені податковою інспекцією під час перевірки оригінали податкових накладних, зазначені в додатку до акта перевірки № 12 та відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних за листопад 2010 року, і є фіксацією факту та дати отримання податкових накладних позивачем у передбаченій чинним законодавством правовій формі.

Решта доводів касаційної скарги також не спростовують висновку судів попередніх інстанцій про те, що суми податкового кредиту по декларації за листопад 2010 року позивачем завищено не було, як і не спростовують висновку про те, що факт невикористання платником податку свого права на подання скарги відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не впливає на право такого платника на податковий кредит в подальшому.

Також колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що підприємством не було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за листопад 2010 року на суму 44 928,00 грн., з огляду на наступне.

Згідно наявних в справі матеріалів вбачається, що 27.01.2010 між ВАТ «Мотор Січ» (виконавець) та ЗАТ «Українські вертольоти» (замовник) укладено договір № 1201/10-К (ЭРО), відповідно до умов якого замовник доручає та оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання щодо: виконання робіт по оцінці технічного стану двигунів ТВЗ-117ВМ, АИ-9В при збільшенні ресурсу по технічному стану; надання консультаційних послуг з оцінки технічного стану двигунів ТВЗ-117ВМ у відповідності з «Програмою робіт № 78.1.00ГА»; забезпечувати технічне супроводження експлуатації двигунів ТВЗ-117ВМ, АИ-9В при ЄТС; направляти на адресу замовника майно (запчастини, засоби технічного оснащення спеціальний інструмент та пристосування ) для надання послуг, за необхідність та на власний розсуд тощо.

У зв'язку із тим, що авіаційна техніка, що належить ЗАТ «Українські вертольоти» експлуатується за межами митної території послуги з подовження ресурсів авіаційним двигунам надаються за місцем розташування такої техніки у Республіці Судан.

Відповідно до п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

За визначенням пункту 1.4 статті 1 зазначеного Закону поставка послуг будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Підпунктом «а» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що місцем поставки послуг вважається за винятками, визначеними у підпунктах «в», «д»- «е» цього підпункту, - місце, де особа, яка надає послугу, зареєстрована платником цього податку, а у разі якщо така послуга надається нерезидентом - місце розташування його представництва, а за відсутності такого - місце розташування резидента, який виконує агентські (представницькі) дії від імені такого нерезидента, а за відсутності такого - місце фактичного розташування покупця (отримувача), який у цьому випадку виступає податковим агентом такого нерезидента.

Підпунктом «г» п. 6.5 ст. 6 Закону визначено, що місцем поставки послуг вважається місце, де фактично надаються послуги у сфері: культурної, артистичної, спортивної, наукової, освітньої, розважальної або подібної їм діяльності, включаючи діяльність організаторів (продюсерів) у таких сферах діяльності, та пов'язаних з ними послуг; діяльності, допоміжній транспортній, такій як навантаження, розвантаження, перевантаження, складська обробка товарів та інші аналогічні види робіт (включаючи страхування); оцінки нерухомого майна (нерухомості); проведення будь-яких робіт з рухомим майном, які змінюють його якісну характеристику.

Виходячи з приписів вказаних вище норм, оскільки ресурси та строки служби є одними із техніко-економічних характеристик споживчих властивостей двигуна, які складають та визначають його якість, виконані ВАТ «Мотор Січ» роботи з продовження ресурсу двигуна є зміною його якісних характеристик.

Таким чином, в даному випадку, місцем поставки послуг у відповідності до п.п. «г» п. 6.5 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається місце, де фактично були надані такі послуги.

Матеріалами справи, зокрема, наявними в них актами здачі-приймання робіт за договором №1201/10-К визначено місце надання послуг - Республіка Судан та Домініканська Республіка. Крім того, підтвердженням факту надання послуг за межами митної території України є відповідні направлення фахівців виконавця таких робіт на базові точки замовника (посвідчення про відрядження, звіти про відрядження, акти здачі-приймання робіт).

Відтак, надані ВАТ «Мотор Січ» послуги з підвищення ресурсу двигунів ЗАТ «Українські вертольоти» не є об'єктом оподаткування в розумінні п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підсумовуючи викладене вище, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить висновку, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку визнавши протиправними та скасувавши податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 12.03.2011 № 0000610802 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 10 709 719 грн. в повному обсязі та податкове повідомлення-рішення від 12.03.2011 № 0000620802 про зменшення бюджетного відшкодування за листопад 2010 року частково, - в сумі 8 392 359 грн.

Оскільки суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судового рішення не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 14.12.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 у справі № 2а-0870/6318/11 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М.Судді(підпис)Голубєва Г.К. (підпис) Степашко О.І.