Ухвала суду № 32420627, 08.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2013 року м. Київ К/9991/78648/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012

та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2012

у справі № 2а/0370/1580/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого центру «Євродім»

до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області

про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничий центр «Євродім» звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 21.02.2012 № 0000292302 та стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 239 364 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012, позов задоволено; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ НВЦ «Євродім» суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 239 364 грн.

В касаційній скарзі Луцька ОДПІ Волинської області ДПС просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, в поданій декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року ТОВ НВЦ «Євродім» заявило до бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 239 364 грн.

Луцькою ОДПІ Волинської області ДПС в період з 24.01 по 01.02.2012 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ НВЦ «Євродім» з питань достовірності нарахування ТОВ НВЦ «Євродім» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №627/23-3/30220130 від 08.02.2012.

В акті перевірки відображено, що за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування ПДВ із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 239 364 грн., і ця сума, яка фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг, не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування (не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів.

З висновків вищеназваного акту перевірки вбачається, що підприємством було порушено, зокрема, абзац «а» п. 200.4 ст. 200 ПК України, внаслідок чого ТОВ НВЦ «Євродім» завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у листопаді 2011 року на 239 364 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.02.2012 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000292302 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 239 364 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 119 682 грн.

Матеріалами справи встановлено взаємовідносини позивача з контрагентами, які підтверджуються, зокрема, з ТОВ «Вест Ойл Груп»: договором № 0108/11 від 01.08.2011, актом здачі-прийняття робіт № 14 від 01.09.2011, податковою накладною №12 від 01.09.2011, платіжним дорученням № 946 від 27.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 176 642,97 грн.; з ПП «Флора-Престиж»: договором на виконання робіт № 10/08 від 10.08.2010, актом здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 386 від 10.10.2011, податковою накладною № 11 від 25.10.2011, платіжним дорученням № 905 від 25.10.2011, згідно з якими сума ПДВ становить 1 487,08 грн.; з ТОВ «Пауерелектрик»: договором №2909/11-1 від 29.09.2011, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-000007 від 01.12.2011, податковою накладною № 11 від 06.10.2011, платіжним дорученням № 855 від 06.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 1 108,58 грн.; з ТОВ «Будівельна компанія «Партнер»: договором підряду № 25/08-10 від 25.08.2010, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року, податковою накладною №71 від 11.10.2011, платіжним дорученням № 874 від 11.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 6 554,50 грн.; з ТОВ «Теплотехнологія»: договором підряду № 103/М-11 від 31.08.2011, специфікацією № 301 від 31.08.2011, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за січень 2012 року, податковою накладною № 11 від 11.10.2011, платіжним дорученням № 873 від 11.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 3 425 грн.; з КП «Київблагоустрій»: договором про надання послуг № 201051826 від 13.09.2011, актом надання послуг від 03.10.2011, податковою накладною № 3 від 03.10.2011, платіжним дорученням № 848 від 03.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 1 388,80 грн.; з ТОВ «Аметік»: додатком № 2 до договору № ЕД0208 від 02.08.2011, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.10.2011, рахунком-фактурою № СФ-0001555 від 04.10.2011, податковою накладною № 33 від 06.10.2011, платіжним дорученням № 856 від 06.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 1 625 грн.; з ТОВ «Трініон»: договором підряду № 061011 від 06.10.2011, актом виконаних робіт за листопад 2011 року, податковими накладними № 13 від 14.10.2011 та № 9 від 10.10.2011, платіжними дорученнями № 868 від 10.10.2011 та № 884 від 14.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 25 666,67 грн.; з ТОВ «Трініон»: договором підряду № 150911 від 15.09.2011, довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2011 року, податковими накладними № 14 від 30.09.2011 та № 14 від 17.10.2011, платіжним дорученням № 889 від 17.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 17 500 грн.; з ПВКФ «Жемчуг»: договором підряду № 09/08-1 від 09.08.2011, довідкою про вартість виконаних робіт за березень 2012 року, податковою накладною № 8 від 11.11.2011, платіжним дорученням № 875 від 11.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 7 083,33 грн.; з ПВКФ «Жемчуг»: договором підряду № 06/05 від 06.05.2011, податковою накладною № 9 від 11.10.2011, платіжним дорученням № 876 від 11.10.2011, відповідно до яких сума ПДВ складає 7 965,83 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 зазначеного Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 цього Кодексу сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітною (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пп. «а» п. 200.4 ст. 200 зазначеного Кодексу якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується дослідженими судами матеріалами справи. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

Відповідно до п. п. 200.7, 200.10, 200.11, 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації; протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних; за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки; орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби (п. 200.13 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України та орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга Луцької ОДПІ Волинської області ДПС - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2012 та постанову Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний