Ухвала суду № 32419235, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/89841/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "Нова" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "Нова" до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "АТП "Нова" (далі - ТОВ "АТП "Нова") звернулось до суду з позовом до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі - Слов'янська ОДПІ) в якому просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року у задоволенні позову ТОВ "АТП "Нова" відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року апеляційну скаргу ТОВ "АТП "Нова" залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "АТП "Нова".

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

В період з 05 квітня 2011 року по 06 квітня 2011 року Слов'янською ОДПІ було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «АТП «Нова» з питань правомірності нарахування податку на додану вартість за квітень - липень 2008 року та податку на прибуток за період з 01 квітня 2008 року по 30 вересня 2008 року по взаємовідносинах із ТОВ «Схід Строй. За наслідками перевірки був складений акт №1428/23-3/25105823 від 06 квітня 2011 року.

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення: п. 5.1., п.п 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижений податок на прибуток за період з 01 січня 2008 року по 30 вересня 2008 року в сумі 25987,00 грн. та п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижений податок на додану вартість в сумі 20970,00 грн.

Крім цього, в обґрунтування висновків про неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту за наслідками відображення правочинів з придбання товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Схід Строй», відповідачем визначені обставини про створення та реєстрацію ТОВ «Схід Строй» без наміру здійснення підприємницької діяльності через підставних осіб, встановлені вироком Краматорського міського суду Донецької області від 13 жовтня 2008 року №1-453/2008. Зазначеним вироком встановлено відображення ТОВ «Схід Строй» в податковому обліку безтоварних операцій, спрямованих на переведення грошових кошів із безготівкової форми в готівкову.

Також зазначено, що з 28 січня 2010 року анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Схід Строй».

Все зазначене в акті перевірки свідчить про нікчемність укладених товариством угод. Угоди, що згідно ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215 та ст. 228 Цивільного кодексу України мають ознаки нікчемності не породжують правових наслідків, а тому відображені в податковому обліку позивача їх наслідки підлягають виключенню з податкового обліку.

Слов'янською ОДПІ 15 квітня 2011 року на підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000882341 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 25988,00 грн., з яких за основним платежем -20790,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 5198,00 грн. та №0000872341 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 32484,00 грн. з яких за основним платежем - 25987,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6497, 00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що валові витрати та податковий кредит формувалися позивачем за фактом придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг від ТОВ «Схід Строй»». До складу валових витрат 2-го та 3 кварталу 2008 року позивач включив витрати в сумі 103948,00 грн., пов'язані з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Схід Строй» на підставі видаткових накладних. Податкові накладні містять всі необхідні реквізити, визначені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що сам по собі факт наявності у платника податку (позивача у справі) виданих йому постачальником товару податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду. Відсутність реального виконання господарської операції свідчить про відсутність підстав для відображення її наслідків в податковому обліку з податку на додану вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту (та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства) є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що позивачем не було доведено факту поставки товарів від ТОВ «Схід Строй» до ТОВ «АП «Нова», ані товарно-транспортними накладними, ані даними внутрішнього обліку підприємства, використанням у виробництві та здійсненням подальшого продажу готової продукції, виробленої із товарів, що були придбані від ТОВ «Схід Строй».Використання позивачем придбаних від ТОВ «Схід Строй» товарів в господарський діяльності, також не доведено.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про обґрунтованість викладеного в акті перевірки висновку щодо завищення валових витрат 2 та 3 кварталу 2008 року на 103948,00 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 25987,00 грн. та завищення податкового кредиту квітня 2008 року - липня 2008 року на 20790,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на 20790,00 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "АТП "Нова".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП "Нова" залишити без задоволення, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 серпня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров