Постанова № 32418608, 10.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 50754/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Рибачука А.І.,

за участі секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі № 2а-4497/11/1370 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання протиправними дій та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

15.04.2011 року Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Провесінь» звернулося в суд з позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, яким після уточнення позовних вимог просило визнати неправомірними та скасувати оскаржувані постанови відповідача від 30.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору, а також постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.04.2011 року та постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.05.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавче провадження відкрите з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки відносно позивача Господарським судом Львівської області закрито провадження у справі про банкрутство. В лютому 2011 року між кредиторами у справі про банкрутство агрофірми та боржником було укладено мирову угоду, якою передбачено порядок та строки погашення заборгованості. Вимоги державної виконавчої служби щодо стягнення виконавчого збору заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, а отже вважають погашеними. А відтак, позивач вважає, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчих проваджень та стягнення виконавчого збору винесені без правових підстав та повинні бути скасовані.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року в задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Відкрите акціонерне товариство «Агрофірма «Провесінь» постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до ст.. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання. При цьому вказаний Закон не передбачає можливості у вказаній ситуації продовжувати вчинення виконавчих дій, чітко вказуючи, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Проте, відповідачем, всупереч вимогам Закону, було продовжено вчинення виконавчих дій, які полягали у винесенні оскаржуваних постанов про стягнення з боржника виконавчого збору. Крім того, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору виноситься після закінчення строку для добровільного виконання рішення суду, за умови наявності у державного виконавця доказів отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. В даному випадку в судовому засіданні представником відповідача було підтверджено той факт, що у нього відсутні будь-які докази отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження. А тому у Личаківського відділу ДВС були відсутні правові підстави для винесення постанов про стягнення виконавчого збору.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що на виконанні Личаківського ВДВС Львівського МУЮ перебували 14 виконавчих проваджень №22396632, №22396646, №22394118, №22393933, №22393912, №22393887, ,№22393855, №22393768, №22393733, №17236904, №23322904, №17236724, №21293319, №17481327, у яких боржником було ВАТ «Агрофірма «Провесінь».

На підставі ухвали Господарського суду Львівської області від 17.05.2010р. по справі №31/51 про порушення провадження у справі про банкрутство, керуючись п.8 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що була чинною на момент винесення постанов), державним виконавцем Личаківського ВДВС Львівського МУЮ винесені постанови про зупинення виконавчих проваджень до вирішення питання по суті.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.03.2011 року по справі №31/51 затверджено мирову угоду між комітетом кредиторів і боржником, та припинено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Агрофірма «Провесінь». Пунктом 2.4.2 вищезгаданої Ухвали ухвалено скасувати арешти щодо банківських рахунків боржника.

29.03.2011 року державним виконавцем винесені постанови про закінчення виконавчого провадження по 14 виконавчих провадженнях, які перебували на виконанні у Личаківському ВДВС Львівського МУЮ та скеровано їх до арбітражного керуючого Надлонок А.І.

22.04.2011 року до державного виконавця Личаківського ВДВС Львівського МУЮ надійшла на виконання постанова про стягнення виконавчого збору, яка виділена в окреме провадження на суму 148 503,70 грн. У звязку з цим, 22.04.2011 року відкрито виконавче провадження та надіслано копію постанови боржнику для виконання.

Дані постанови ВП №22396632, №22396646, №22394118, №22393933, №22393912, №22393887, ,№22393855, №22393768, №22393733, №17236904, №23322904, №17236724, №21293319, №17481327 є незаконними з огляду на наступне.

Загальні умови та порядок виконання рішень встановлені Законом України «Про виконавче провадження» №606-XIV вiд 21.04.1999 року (із змінами та доповненнями) та Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV(з наступними змінами та доповненнями) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідно до п.п. 4.1.1. п.4.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитись, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.

Зазначеними нормами покладено обов'язок на державного виконавця пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження.

Підставою для винесення державним виконавцем постанови про стягнення виконавчого збору є невиконання боржником рішення у строк, встановлений постановою про відкриття виконавчого провадження, за умови обізнаності боржника про таку постанову та про строк в який він може добровільно сплатити борг.

Крім того, згідно з пунктом 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року №74/5, постанова про стягнення виконавчого збору, зокрема, виноситься після завершення добровільного строку та встановлення, що рішення боржником у добровільному порядку не виконано.

Враховуючи вищенаведене, можна зробити висновок, що державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору після пересвідчення в отриманні боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження та здійснення ним дій, спрямованих на добровільне виконання рішення та закінчення добровільного строку виконання рішення, але до початку здійснення примусового заходу, зокрема звернення стягнення на кошти боржника.

В суді першої інстанції представником відповідача було підтверджено той факт, що у нього відсутні будь-які докази отримання боржником постанов про відкриття виконавчого провадження, відтак суд приходить до висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення постанов про стягнення виконавчого збору.

Відповідно до ст.46 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, № 2511-17 від 09.09.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р.) у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред'явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

Закон надає право на винесення постанови про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій за умови наявності одночасно двох підстав: 1) невиконання рішення суду у строк, установлений для добровільного його виконання; 2) фактичне виконання рішення суду органом ДВС в примусовому порядку з застосуванням заходів примусового впливу до боржника, передбачених ст. 72 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено в суді першої інстанції відповідачем не було вчинено жодних дій, що були б спрямовані на виконання рішення суду в примусовому порядку, а тому суд приходить до висновку що державний виконавець безпідставно виніс постанови про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення з позивача виконавчого збору, оскільки виконавчий збір стягується від фактично стягненої суми або вартості майна боржника.

Стосовно мирової угоди затвердженої ухвалою Господарського суду Львівської області від 11.03.2011 року між комітетом кредиторів і боржником, то відповідно до п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником.

Статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі коли виконавче провадження закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в порядку, встановленому цим Законом. При цьому вказаний Закон не передбачає можливості у вказаній ситуації продовжувати вчинення виконавчих дій, чітко вказуючи, що про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Проте, відповідачем, всупереч вимогам Закону, було продовжено вчинення виконавчих дій, які полягали у винесенні оскаржуваних постанов про стягнення виконавчого збору.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання неправомірними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та постанов про відкриття виконавчого провадження підлягають задоволенню, а постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження скасуванню.

Суд вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а тому постанову суду першої інстанції необхідно скасувати і винести нову, якою позов задоволити повністю.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 197, 198 п.3, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» задоволити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року у справі № 2а-4497/11/1370 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Агрофірма «Провесінь» задовольнити.

Визнати неправомірними та скасувати: постанови Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції №22396632, №22396646, №22394118, №22393933, №22393912, №22393887, ,№22393855, №22393768, №22393733, №17236904, №23322904, №17236724, №21293319, №17481327 від 30.03.2011 року про стягнення з боржника виконавчого збору; постанову Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження №26081446 від 22.04.2011 року; постанови Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції №22396632, №22396646, №22394118, №22393933, №22393912, №22393887, №22393855, №22393768, №22393733, №17236904, №23322904, №17236724, №21293319 про відкриття виконавчих проваджень від 18.05.2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді: Н.Г. Левицька

А.І. Рибачук