Ухвала суду № 32418596, 10.07.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 р. Справа № 3585/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю"Вальво" на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року у справі № 2а-4832/11/1370 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Вальво" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

27.01.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю"Вальво" звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій неправомірними по проведенню невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Вальво» з питань правильності формування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.08.2010 року по 30.11.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки №329/231/20800317 від 21.03.2011 року; визнання протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, які полягають у викладенні в Акті перевірки №329/23-1/20800317 від 21.03.2011 року необгрунтованих протиправних висновків про нікчемність фінансово-господарських операцій між ТзОВ «Вальво»та контрагентами ПП «Експерт-Логістік»(продавцем) та ВАТ «Локомотиворемонтний завод»(покупцем) за період з 01.08.2010 року по 30.11.2010 року.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року клопотання представника відповідача задоволено. Закрито провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вальво» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова про визнання протиправними дій на підставі п.1 ч.1 ст. 157 КАС України.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю"Вальво" ухвалу суду першої інстанції оскаржив та подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права, просить її скасувати та прийняти нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що позивач оскаржує неправомірні дії, а не юридичні акти відповідача по вчиненню певних порушень Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та законодавства, затверджений Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010 року, а також по внесенню необґрунтованих та неправомірних висновків в Акт перевірки. Вважає, що судом порушено його право на звернення до суду, оскільки не існує альтернативних шляхів захисту порушених прав та інтересів позивача в ситуації, коли не приймаються податкові повідомлення-рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Судова колегія перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити з наступних підстав.

Згідно зі ст. ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Закриваючи провадження суд виходив з того, що у контексті положень ч. 2 ст. 17 КАС України, рішеннями суб'єкта владних повноважень є нормативно-правові акти та правові акти індивідуальної дії. Під нормативно-правовим актом слід розуміти офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб'єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер та розрахований на неодноразове застосування. Правовим актом індивідуальної дії є виданий суб'єктом владних повноважень офіційний письмовий документ, прийнятий на виконання нормативно-правового акта, дію якого поширено на конкретних осіб, та/або, які стосуються конкретної ситуації і є актом одноразового застосування норм права. В розумінні ст. 17 КАС України, акт перевірки не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії і не тягне за собою виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків у позивачів, а тому не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Суд першої інстанції вважав, що вимоги позивача стосовно визнання неправомірними висновків відповідача, викладених в акті перевірки не можуть бути самостійним предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки є складовою частиною акту перевірки та за своєю правовою природою нерозривно пов'язані з останнім.

Однак зазначені висновки не відповідають обставинам справи, адже згідно КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Києва є орган державної влади.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які порушують, змінюють чи припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю порушені його права. При цьому, звертаючись до адміністративного суду, позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, задоволення таких вимог позивача можливе лише у випадку встановлення судом фактів, які свідчать, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин. Такі факти можуть бути встановлені судом лише за результатами розгляду справи.

Таким чином, закриваючи провадження в справі суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що призвело до безпідставного закриття провадження в справі, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 204 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями ч. 3 ст. 160, 195, 197, 199 п. 3, 204, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вальво" задоволити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2011 року - скасувати, а справу № 2а-4832/11/1370 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук