Постанова № 32416565, 16.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

16.07.2013 р. справа №908/1537/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.за участю представників: від позивача: Васильєва К.О. за довіреністю №22 від 10.04.2013р.від відповідача:не прибуврозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргувідкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від11.06.2013р.по справі№908/1537/13 (суддя Давиденко І.В.)за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт», м. Донецьк до відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя простягнення 17970,55грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спец-Контакт», м. Донецьк звернулось до господарського суду Запорізької області із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м.Запоріжжя про стягнення 17970,55грн.

Позивач заявою від 11.06.2013 р. в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України зменшив суму позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 2531,76 грн., суму пені в розмірі 14473,23грн., 1% річних в розмірі 965,56грн. та збитки від інфляції у сумі 2451,85грн. Вказану заяву було прийнято судом в частині позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 2531,76 грн., пені в розмірі 14473,23грн., 1% річних в розмірі 965,56грн. В частині стягнення 2451,85грн. збитків від інфляції відмовлено у прийнятті заяви у зв'язку з тим, що в первісному позові позивачем не було заявлено суми інфляційних нарахувань.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. позов задоволено, стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт", м. Донецьк 2531,76 грн. - основного боргу, 965,56грн. - 1 % річних, 14473,23 грн. - пені, 1720,50грн. - судового збору.

Відповідач не погодившись з прийнятим судовим рішенням звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що позивачем не надано доказів виконання пункту 5.1 договору поставки №20/2011/108 від 23.12.2010р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів. На думку скаржника, строк розрахунку за поставлену продукцію обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

Представник позивача у судове засідання прибув, проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу відповідача без задоволення, проти розгляду справи за відсутністю представника відповідача не заперечував.

Колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку, встановленого статтями 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні повноважного представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

З матеріалів справи вбачається, що 23.12.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт" (далі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (Покупець) укладено Договір поставки № 20/2011/103 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався виготовити та поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої зазначені в Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.1. договору).

Договір підписаний з додатковими угодами №1, №2, №3 та специфікаціями №1, №2 та №3.

Предметом позовних вимог є стягнення боргу за товар, який поставлений на підставі договору поставки №20/2011/103 від 23.12.2010р.

Порядок розрахунків узгоджено сторонами у пункті 5.1 договору, яким передбачено, що розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції відповідно до розділу 6 на підставі документів, вказаних у пункті 4.3 цього договору. За відсутності вказаних документів строк розрахунків вираховується з моменту отримання повного пакету документів.

Пунктом 4.3 договору встановлено перелік товаросупровідних документів: накладна; сертифікат якості; рахунок; податкова накладна. В транспортній накладній повинен бути наявний напис кому належить вантаж, а також посилання на номер договору. Всі вказані в цьому пункті документи надаються не пізніше 3-х банківських днів із моменту поставки. При цьому документи за всю фактично поставлена продукцію звітного місяця, а також за продукцію, строк поставки якої припадає на останні дні звітного місяця, надаються покупцю не пізніше 2-го числа місяця, наступного за звітним.

Оцінивши зміст спірного договору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що останній за правовою природою є договором поставки (купівлі-продажу), який підпадає під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно з вимогами пункту 7 статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини другої статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

У специфікаціях №1, №2 та №3, які є додатками до договору №20/2011/108, сторони визначили асортимент продукції, його ціну та орієнтовну кількість.

Відповідно до пункту 3.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 19.01.2011р., орієнтовна сума договору складає 2 281 994,88грн. із урахуванням ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору №20/2011/108 від 23.12.2010р. позивач передав у власність відповідачу продукцію на загальну суму 372907,98грн., що підтверджується специфікаціями до Договору №№ 1-4, товарно-транспортними накладними, підписаними видатковими накладними з обох сторін, які скріплені печатками та підписами підприємств, а саме, №1123 від 14.10.2011р. на суму 49002,00грн.; №1152 від 20.10.2011р. на суму 69833,04 грн.; №1195 від 28.10.2011р. на суму 47263,20 грн.; №1245 від 09.11.2011р. на суму 25260,00 грн.; № 1247 від 09.11.2011р. на суму 44376,00 грн.; №1274 від 15.11.2011р. на суму 60187,92 грн.; №1300 від 18.11.2011р. на суму 52650,78грн.; №1396 від 16.12.2011р. на суму 24335,04 грн. та рахунками-фактури: №1419 від 14.10.2011р., №1463 від 20.10.2011р., № 1517 від 28.10.2011р., № 1563 від 09.11.2011р., №1565 від 09.11.2011р., №1598 від 15.11.2011р., №1626 від 18.11.11р., № 1741 від 16.12.2011р.

Відповідно до підписаних сторонами та скріплених печатками підприємств рахунків-фактур та видаткових накладних, загальна сума поставленої продукції відповідачу складає 372907,98 грн.

Однак, відповідачем вартість поставленої продукції в повному обсязі оплачена не була, оскільки відповідачем було лише частково оплачено суму боргу в сумі 370376,22грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку товариства з обмеженою відповідальністю "Спец-Контакт" від 24.02.2012р., 17.04.2012р., 27.04.2012р., копії яких містяться у матеріалах справи.

Стосовно доводів апелянта про відсутність доказів своєчасного виконання умов пункту 5.1 договору поставки №20/2011/108 від 23.12.2010р., з урахуванням змісту пункту 4.3 зазначеного договору щодо вручення відкритому акціонерному товариству "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя відповідного повного пакету документів колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 4.3 договору визначено перелік документів, якими супроводжується поставка і при відсутності яких строк розрахунків переноситься до моменту їх отримання. Цим пунктом визначено, що постачальник надає покупцю супровідні документи: накладну, сертифікат якості, рахунок та податкову накладну. Відповідачем заперечується факт надання зазначених документів.

Сторони в розділі 6 договору погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966р. № П-7 (надалі Інструкція П-7).

За вимогами пункту 14 Інструкції П-7 приймання продукції по якості та комплектності проводиться у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також супроводжувальним документам, які підтверджують якість та комплектність поставленої продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення щодо якості, рахунок-фактура, специфікація та інше). Відсутність зазначених супроводжувальних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість та комплектність поставленої продукції та в акті зазначається які документи відсутні.

Також, в розділі 6 договору сторони погодили, що поставка в рамках договору здійснюється з додержанням Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965р. № П-6 (надалі Інструкція П-6).

За вимогами пункту 12 Інструкції П-6 приймання продукції по кількості проводиться по транспортним та супровідним документам відправника, і в разі відсутності товаросупровідних документів складається акт, в якому вказується які документи відсутні.

Отже, не складання відповідачем за відповідними поставками згідно вимог Інструкцій П-6 та П-7 акту про відсутність будь-яких документів в пакеті товаросупроводжувальних документів є підтвердженням надання позивачем всіх необхідних документів відповідно до умов договору.

Відповідач ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку на оплату отриманої відповідачем продукції, сертифікату якості, накладних та податкових накладних.

Статтею 666 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Проте, відповідач не надав доказів скоєння дій, передбачених зазначеною нормою права або умовами договору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що всі документи, визначені договором, були надані позивачем.

Відповідач ані в суді першої інстанції, ані в апеляційному суді не надав доказів на підтвердження обставин, про які зазначає та не довів факту порушення постачальником (позивачем по справі) строків передачі товаросупроводжувальних документів, зокрема, рахунку на оплату отриманої відповідачем продукції, накладні та сертифікат якості.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що товар було прийнято та від нього відповідач не відмовився.

Відповідачем зобов'язання щодо оплати товару в обумовлений договором термін не виконані, що свідчить про порушення відповідачем умов пункту 5.1 договору. Відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу.

Отже, вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 2531,76грн. колегія суддів вважає обґрунтованими.

Вимоги про стягнення пені в розмірі 8939,10грн. позивач обґрунтовує пунктом 8.4 договору поставки №20/2011/999 від 16.05.2011р. згідно з яким за прострочення оплати згідно пункту 5.1 договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочення від несплаченої суми, але не більше облікової ставки НБУ, яка діє в період стягнення пені. Нарахування та стягнення сум неустойки а також 1% річних за неправомірне використання чужих коштів, здійснюється згідно положень та обмежень, встановлених статтею 232 Господарського кодексу України, а саме за період не більш 6-ти місяців з дня, коли зобов'язання повинно було бути виконано.

За приписами частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи, що договором передбачено обмеження щодо розміру пені обліковою ставкою НБУ, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок господарського суду про стягнення пені у розмірі 14473,23грн. та 1% річних у розмірі 965,56грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу приписів частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що відповідач не обґрунтував відповідними доказами обставини, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1537/13 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1537/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1537/13 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун

Надруковано 5 прим.:

1. Позивачу;

2. Відповідачу;

3. У справу,

4. ДАГС,

5. ГСЗО