Ухвала суду № 32414989, 04.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" липня 2013 р. м. Київ К/9991/41100/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М. О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест" до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест" (далі - ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест") звернулось до суду з позовом до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - Дніпропетровська МДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року позов ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест" задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Дніпропетровської МДПІ від 19.12.2006 року №0000332342/0, від 10.01.2007 року №0000332342/1, від 20.03.2007 року №0000332342/2. від 01.06.2007 року №0000332342/3. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року апеляційну скаргу Дніпропетровської МДПІ залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року - без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Дніпропетровська МДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест" у задоволені позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Дніпропетровською МДПІ проведена позапланова документальна перевірка ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року. За результатами перевірки складено акт №253/ДСК/235/32729856 від 12.12.2006 року.

Згідно акту перевірки встановлено, що в порушення пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за серпень 2006 року на суму 93333, 33 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового, періоду та сумою, податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону .України"Про податок на додану вартість" встановлено, що форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначається за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 затверджено Форма та порядок заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування, порядок заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування.

Форма розрахунку суми бюджетного відшкодування передбачала відображення в рядку 4 суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, а саме: суми, вказаної в рядку 1 цього розрахунку, в межах суми, вказаної в рядку 3 розрахунку. В рядку 1 розрахунку відображається залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду. В рядку 3 розрахунку відображається сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Судами попередніх інстанцій зазначено, що вимоги заповнення рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування щодо необхідності зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, яка фактично сплачена отримувачем товарів (послуг), встановлені Формою розрахунку суми бюджетного відшкодування, не відповідають нормам Закону України "Про податок на додану вартість", яким встановлено інший порядок бюджетного відшкодування, а саме: сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Так, Закон не вимагає від платника, податку, для визначення суми бюджетного відшкодування обов'язкової передумови щодо формування податкового кредиту та сплати в одному податковому періоді.

Підпунктом 5.12.2 п. 5.12 ст. 5 Порядку заповнення розрахунку суми бюджетного відшкодування, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166, передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашений зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання, всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Такий, звіт за іншою формою подається разом із поясненням мотивів його складення.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що доводи податкового органу є необґрунтованими та не доведеними.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Союз-Інвест".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М. О. Федоров