Постанова № 32403981, 11.07.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" липня 2013 р. Справа № 18/2639/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Білецька А.М. , суддя Потапенко В.І.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Кузьменко С.В. за довіреністю № 79 від 10.11.10 р.

третьої особи - не з'явився

1-го відповідача - Шандиби І.О. за довіреністю № 464-юр від 24.12.2012 р.

2-го відповідача - не з'явився

розглянувши в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ПрАТ "ТД "Астрон" (вх. № 1117П/3-11) на рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2013 року у справі № 18/2639/12

за позовом ТОВ "Завод Укрбудмаш", м. Полтава

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ПрАТ "Коммунтранс", м. Донецьк

до 1. ПрАТ "ТД "Астрон", м. Краматорськ

2. ПП "СПМК-9", с. Залізничне, Полтавська область

про визнання недійсним з моменту укладання п.п. 3.3.3 та 3.3 договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2012 р. ПрАТ "Коммунтранс" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсним з моменту укладення п.п.3.3.3 п.3.3 договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, який укладено між ПрАТ "Коммунтранс" та ПрАТ "ТД "Астрон" (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 31.01.2013р. №23).

15.01.2013р. від позивача надійшла заява про зміну предмету позову (вих. №23 від 31.01.2013р.), в якій позивач просив визнати недійсним п.п.3.3.3 п.3.3 договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року.

26.02.2013р. позивачем надано заяву за вих. №33/2 від про відмову від позову в частині пред'явлення вимог до відповідача 2 - ПП "СПМК-9".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.03.2013 року у справі № 18/2639/12 (суддя Кльопов І.Г.) позов в частині позовних вимог до ПрАТ "ТД "Астрон" задоволено. Визнано недійсним з моменту укладання п.п. 3.3.3 та 3.3 договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, укладеного між ПрАТ "ТД "Астрон" та ТОВ "Завод Укрбудмаш". Стягнуто з ПрАТ "ТД "Астрон" на користь ТОВ "Завод Укрбудмаш" судовий збір у розмірі 1073,00 грн. В частині позовних вимог до ПП "СПМК-9" провадження припинено.

ПрАТ "ТД "Астрон" з рішенням місцевого господарського суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати в частині визнання недійсним з моменту укладання п.п. 3.3.3 та 3.3 договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, укладеного між ПрАТ "ТД "Астрон" та ТОВ "Завод Укрбудмаш" та стягнення судового збору. Судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судом першої інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим. Зокрема, посилається на те, що судом першої інстанції було порушено правила територіальної підсудності, оскільки, на думку апелянта, позивачем було залучено 2-го відповідача (ПП "СПМК-9", с. Залізничне, Полтавська область) як поручителя, саме для задля зміни територіальної підсудності. Крім того, 1-й відповідач зазначає, що договір поруки було укладено без його відома. Щодо суті позовних вимог апелянт зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення посилається на ст.ст. 229, 230, 234 ЦК України як на підставу задоволення позовних вимог. В свою чергу, в тексті оскаржуваного рішення не наведено доказів невідповідності договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 р. вимогам закону, не доведено ані факту обману, ані наявності умислу в діях ПрАТ "ТД "Астрон", не доказано також фіктивності правочину з боку ПрАТ "ТД "Астрон", так як і помилки при укладанні правочину з боку позивача. Крім того, апелянт зазначає, що договір поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 р. було розірвано рішення господарського суду Донецької області від 20.11.2012 р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.01.2013 р.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 р. апеляційну скаргу 1-го відповідача було прийнято до провадження і призначено її до розгляду на 20.05.2013 р. та запропоновано надати до апеляційного суду позивачу та 2-му відповідачу відзиви на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, 1-му відповідачу - письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач на виконання вимог ухвали суду, 20.05.2013 р. надав за вх. № 4035 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги ПрАТ "ТД "Астрон" заперечує, просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, посилаючись на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені усі фактичні обставини справи, яким надана належна правова оцінка.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.05.2013 р. у даній справі розгляд справи було відкладено на 10.06.2013 р.

На виконання вимог ухвали апеляційного суду від 20.05.2013 р. ПрАТ "ТД "Астрон" надало письмові пояснення, в яких зазначило, що у підприємства не наступив момент виконання зобов'язання по сплаті 271440,00 грн.

Позивач також на виконання вимог ухвали апеляційного суду 10.06.2013 р. за вх. № 4726 надав письмові пояснення стосовно правової підстави визнання недійсними з моменту укладання п.п. 3.3.3 та 3.3 договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.06.2013 р. у даній справі розгляд справи було відкладено на 19.06.2013 р.

ПрАТ "ТД "Астрон" 19.06.2013 р. за вх. № 5142 надало письмові пояснення на виконання вимог ухвали апеляційного суду від 10.06.2013 р.

ТОВ "Завод Укрбудмаш" 19.06.2013 р. за вх. № 5154 надало додаткові письмові пояснення.

У судовому засіданні 19.06.2013 р. колегією суддів було оголошено про перерву у розгляді справи до 08.07.2013 р.

Представники третьої особи та 2-го відповідача в судове засідання 08.07.2013 р. не з'явились, хоча у відповідності до вимог чинного законодавства були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання.

Враховуючи належне повідомлення третьої особи та 2-го відповідача про час та місце засідання суду, небажання реалізувати своє право на участь у вирішенні спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу 1-го відповідача за відсутності представників третьої особи та 2-го відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши у судовому засіданні представників позивача та 1-го відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на скаргу, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Предметом даного спору є вимога позивача про визнання недійсним з моменту укладення п.п.3.3.3 п.3.3 договору поставки №01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, який укладено між ПрАТ "Коммунтранс" та ПрАТ "ТД "Астрон" (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 31.01.2013р. №23).

За результатами розгляду даної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог. При цьому, суд керувався, зокрема, ст.ст. 203, 215, 229, 230, 234 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки рішення місцевого господарського суду не ґрунтується на приписах матеріального права.

Згідно зі ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Приписи постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику про визнання угод недійсними" від 06.11.2009р. №9 передбачають, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (абз. 3 п. 1 роз'яснень Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними" N 02-5/111 від 12.03.1999р.).

Отже, з вищенаведеного вбачається, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити, що правочин не відповідає вимогам закону, або ж його сторонами (стороною) при укладенні було порушено господарську компетенцію.

Аналіз рішення свідчить, що місцевий господарський суд, вирішуючи спір, встановив наявність декількох обставин для визнання угоди недійсною в частині п.п. 3.3.3., пославшись у рішенні як на фіктивність правочину (ст. 234 ЦК України), так і на укладення правочину внаслідок помилки (ст. 229 ЦК України) и на вчинення правочину під впливом омани (ст. 230 ЦК України).

Очевидно, що зазначені місцевим господарським судом обставини носять взаємовиключний характер, з огляду на правову характеристику зазначених підстав визнання угоди недійсною. Так, фіктивний правочин вчинюється сторонами без наміру створення юридичних наслідків, а правочини, вчинені під впливом омани чи помилки, такої характеристики не мають. Також перераховані підстави визнання угоди недійсною відрізняються за характером волевиявлення сторін та правовими наслідками недійсності угоди.

Тому рішення місцевого господарського суду прямо суперечить приписам матеріального права і підлягає безумовному скасуванню.

Колегія суддів, вирішуючи спір, встановила такі факти і відповідні їм правовідносини.

27.11.2007 року між АТЗТ «Торговий дом Астрон» (зміна назви на ПАТ «Торговий дом Астрон», докази в матеріалах справи), як продавцем, з однієї сторони, та ЗАТ «Коммунтранс» (зміна назви ПАТ «Коммунтранс», докази в матеріалах справи), як покупцем, з іншої сторони, укладеш Договір № 361/1-73/7, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити та передати у власність покупця обладнання до переліку якого входить установка бітумно-емульсійна ВБУ - ЇМ (копія договору в матеріалах справи).

Для виконання умов договору поставки № 361/1-73/7 від 27.11.2007 року з приводу передачі у власність З AT «Коммунтранс» установки бітумно-емульсійної ВБУ- ЇМ, ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» придбало дану установку у заводу виробника - ТОВ «Завод Укрбудмаш» за договором поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року.

При цьому, ПрАТ «ТД «АСТРОН» отримав грошові кошти від ПрАТ «Коммунтранс» за придбану у ТОВ «Завод Укрбудмаш» установку в повному обсязі її вартості (плат. дор. № 199 від 08.02.2008 року - 67860,00 грн., плат. дор. № 197 від 18.03.2008 року -70574,40 грн., плат. дор. № 147731 від 19.05.2008 року - 553737,60 грн.)

Згідно з п. 3.3. договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, розрахунки між сторонами здійснюються в наступному порядку виходячи із вартості продукції:

67860 грн. 00 коп. - на протязі 7 банківських днів з моменту підписання цього договору;

339 300 грн. 00 коп. - 100% готовність до відправки установки на заводі-виробнику;

271 440 грн. 00 коп. - по завершенню шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці на протязі 7 банківських днів.

Відповідно до специфікації до договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, яка являється невід'ємною частиною договору, вартість установки бітумної - емульсійної ВБУ-ЇМ (УВБ-14) (з доставкою за рахунок продавця) складає 666600,00 грн. (шістсот шістдесят шість тисяч шістсот грн. 00 коп.) з ПДВ, вартість пряв'язки, шеф-монтажу установки ВБУ-ЇМ, навчання персоналу покупця, відряджувальні видатки спеціалістів продавця складають 12000,00 грн. (дванадцять тисяч грн.) з ПДВ.

Загальна вартість договору, з врахуванням видатків по перебуванню спеціалістів заводу на шеф-монтажу складає 678600,00 грн. (шістсот сімдесят вісім шістсот грн. 00 коп.) з ПДВ.

Пунктом 3.5. договору визначено, що відрядні витрати по перебуванню спеціалістів заводу на шеф-монтажі оплачує покупець з розрахунку 12 000 грн. 00 коп. (дванадцять тисяч грн. 00 коп.) за весь час перебування на шеф-монтажі спеціалістів продавця на протязі 21 дня монтажу. Ця сума входить у вартість, вказану в п.п. 3.3.3. п. 3.2. договору № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року. Причому, виїзд спеціалістів заводу на проведення шеф-монтажу відбувається тільки з письмового повідомлення покупця про виконання ним умов технічного завдання, яке видає спеціаліст продавця при проведенні прив'язочних робіт на території покупця.

Супровідним листом № 146 від 26.03.2008 року ТОВ «Завод Укрбудмаш» на виконання ним умов договору поставки № 01/08/ВБУ надіслало відповідачу-1 технічне завдання для проведення шеф-монтажу установки бітумно-емульсійної ВБУ-1М, про що свідчить чек Укрпошти № 4303 від 27.03.2008 року..

Натомість, ПрАТ «Торговий дом Астрон» не виконало умови п. 3.5. договору та не надіслало письмового повідомлення про виконання умов технічного завдання для виїзду спеціалістів заводу на проведення шеф-монтажу.

Фактично 1-м відповідачем до 26.03.2008 року на виконання договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року було перераховано ТОВ «Завод Укрбудмаш» тільки 67 860 грн. 00 коп. - після підписання договору та 339300 грн. 00 коп. - по факту готовності установки до відправки. Після чого установка була відправлена в адресу 1-го відповідача.

26.03.2008 року ТОВ «Завод Укрбудмаш» поставило установку бітумно-емульсійну ВБУ-1М ПрАТ «Торговий ДІМ АСТРОН» за договором поставки № 01/08/ВБУ від 17.01. 2008 року.

Через 20 календарних днів, на виконання договору поставки № 361/1-73/7 від 27.11. 2007 року, ПрАТ «ТД «АСТРОН» поставило придбану установку у ТОВ «Завод Укрбудмаш» ПрАТ «Комунтранс», що підтверджується накладною № А-10-83412 від 15.04.2008 року та актом приймання-передачі до договору № 361/1-73/7 від 27.11.2007 року.

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що при укладенні договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року з ТОВ «Завод Укрбудмаш» ПрАТ «ТД «АСТРОН» заздалегідь знало, що не виконає зобов'язання передбачене ч. 3 п.3.3. Договору поставки, а саме, не перерахує залишкову вартість Установки бітумно-емульсійної ВБУ-1М у розмірі 271 440 грн. 00 коп. по завершенню шеф-монтажу та пробного запуску обладнання, отримання пробної партії бітумної емульсії (з врахуванням перевірки якості емульсії класів ЕБК-1, ЕБК-2, ЕБК-3 в незалежній лабораторії) на установці на протязі 7 банківських днів.

Станом на день вирішення спору ПрАТ «ТД «АСТРОН», незважаючи на неодноразові вимоги ТОВ «Завод Укрбудмаш», не сплатив позивачеві залишкову вартість товару в розмірі 259 440 грн. 00 коп. (без врахування вартості шеф-монтажу та навчання персоналу в сумі 12 000 грн. 00. коп.).

В ході вирішення спору в суді апеляційної інстанції позивачу було запропоновано надати додаткові письмові пояснення з питання обґрунтування позову посиланням на взаємовиключні підстави. Позивач у своїх поясненнях зазначив, що його остаточною правовою позицією є твердження про вчинення правочину під впливом омани.

Вирішуючи спір, колегія опирається на наступні приписи законодавства.

Згідно ст. 215 підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ЦК України, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними").

В обґрунтування позову позивач посилався на те, що ПрАТ «ТД «АСТРОН» не збиралось використовувати придбану у ТОВ «Завод Укрбудмаш» установку у власній господарській діяльності та проводити шеф-монтаж даної установки за участю ТОВ «Завод Укрбудмаш», оскільки провело відчуження обладнання третій особі.

Колегія суддів зазначає, що наведена обставина не має категорії омани, оскільки договір між позивачем та відповідачем не містить обмеження останнього щодо розпорядження придбаним майном і така реалізація не з юридичної точки зору не змінює та не припиняє правовідносин сторін, що виникли на підставі договору № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року.

Крім того, в цій частині колегія суддів зазначає, що правові наслідки безпідставного збереження однією зі сторін грошових коштів регламентується приписами ст. 1212 ЦК України і позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом, який ґрунтується на приписах указаної норми.

Крім того, самостійною підставою відмови в задоволенні позовних вимог є нікчемність обраного позивачем способу захисту.

Так, у відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Системне тлумачення наведених норм свідчить про те, що базісом судового захисту порушеного права є задоволення саме такої позовної вимоги, яка захищає передбачений законом інтерес або слугує поновленню порушеного права.

Між тим, визнання недійсним п. 3.3.3. договору сторін ніяк не впливає на захист законного інтересу позивача: реституція за даним пунктом не може бути проведена, оскільки за даною нормою не передавалися речі або майнові права, аналогічним чином визнання цієї норми недійсною не тягне виникнення кондикційного зобов'язання (зобов'язання із безпідставного збагачення).

В судовому засіданні, на запитання колегії суддів яким чином задоволення позовних вимог допоможе захисту законного інтересу позивача, представник позивача пояснила колегії суддів, що задоволення позову дозволить позивачу звернутися із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами іншого судового рішення, яке полягає у відмові в стягненні грошових коштів. Це означає, що вирішення даного спору не слугує безпосередньому захисту законного інтересу або порушеного права позивача.

Саме тому, позов, задоволення якого не захищає законний інтерес сторони і не захищає порушене право, не підлягає задоволенню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо припинення провадження в частині вимог до ПП "СПМК-9", с. Залізничне, Полтавська область на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував істотні обставини справи та не забезпечив повного та всебічного розгляду справи, в зв'язку з чим апеляційна скарга 1-го відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Харківської області частковому скасуванню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ПрАТ "ТД "Астрон" на рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2013 року у справі № 18/2639/12 задовольнити.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04.03.2013 року у справі № 18/2639/12 скасувати в частині визнання недійсним з моменту укладання п.п. 3.3.3 та 3.3 договору поставки № 01/08/ВБУ від 17.01.2008 року, укладеного між ПрАТ "ТД "Астрон" та ТОВ "Завод Укрбудмаш" та в цій частині прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Укрбудмаш» (36034, м. Полтава, вул. Садовського, буд. 8, код ЄДРПОУ 32174727, поточний рахунок: 26001000001512 в ПАТ "КРЕДІАГРІКОЛЬ БАНК", м Київ, МФО: 300614) на користь приватного акціонерного товариства «Торговий дом Астрон» (84301, Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Двірцева, 6, код ЄДРПОУ 20387067, р/р 26008198019601 в Донецькій філії "Кредит промбанк", м. Донецьк, МФО 335593) 573,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 11.07.2013 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Потапенко В.І.