Постанова № 32401166, 10.07.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року Справа № 910/492/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Кондратової І.Д., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Київенерго"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 рокуу справі за позовомПАТ "Київенерго"до третя особа ОСББ "Гончара 37-А" КП "Головний інформаційно-обчислювальний центр" простягнення коштів

В С Т А Н О В И В:

у січні 2013 року ПАТ "Київенерго" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ОСББ "Гончара 37-А" 21 081,78 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.12.2009 року по 01.12.2012 року, 4 386,92 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 3 413,18 грн. 3 % річних.

Рішенням господарського суду м. Києва від 26.02.2013 року позов задоволено частково та постановлено про стягнення з відповідача 4 386,92 грн. інфляційних втрат та 2 509,30 грн. річних, а в решті позову відмовлено. Провадження у справі щодо стягнення 11 759,60 грн. боргу припинено на підставі п. 1 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 року порушено касаційне провадження у справі за скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права і просить судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За Законом України "Про теплопостачання" постачання теплової енергії є господарською діяльністю, яка полягає у надані теплової енергії споживачам за допомогою технічних засобів транспортування з обов'язком останніх щомісячно оплачувати теплопостачальній організації фактично отриману теплову енергію.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відносини сторін врегульовані договором № 320901 від 01.01.2008 року, за умовами якого ПАТ "Київенерго" зобов'язалось постачати ОСББ "Гончара 37-А" теплову енергію у гарячій воді, а останній своєчасно оплачувати вартість цієї теплової енергії.

Відповідно до п.п. 2.2.1. та 2.3.1. цього договору позивач зобов'язувався постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з додатком 1 до договору, а відповідач зобов'язався оплачувати надані послуги щомісяця та в повному обсязі.

Пунктами 9, 10 додатку № 2 до зазначеного договору передбачено, що відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати в МВРТ-1 за адресою вул. Жилянська буд. №63 оформлену позивачем платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник позивачу протягом двох днів з моменту їх одержання. Оплату відповідач здійснює не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Перевіряючи дотримання кожною із сторін своїх зобов'язань судами встановлено, що за період з 01.12.2009 року по 01.12.2012 року позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 203 578,31 грн., за яку останній вчасно та в повному обсязі не розрахувався і на час пред'явлення позову мав заборгованість у сумі 11 759,60 грн., яка під час розгляду спору була погашена.

З огляду на вище наведене та те, що відповідач належним чином не виконав умови договору щодо своєчасної оплати вартості поставленої йому теплової енергії, позивач вправі вимагати застосування до останнього відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, а тому суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд правомірно частково задовольнили позов, стягнувши з відповідача на користь позивача 4 386,92 грн. інфляційних втрат та 2 509,30 грн. 3 % річних, припинивши провадження у справі в частині стягнення 11 759,60 грн. заборгованості у зв'язку з її сплатою та обґрунтовано відмовили у стягненні 9 332,18 грн., сплачених відповідачем у період квітень - вересень 2010 року в погашення боргу, оскільки з урахуванням положень п. 3.8 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті визначення призначення платежу є виключним правом платника, врахування платежу у погашення іншого боргу є діями відповідача, які виключають порушення позивачем своїх договірних зобов'язань, і підстав для скасування чи зміни судових рішень, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 85, 1119-11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013 року - без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді І.Д. Кондратова

Л.В. Стратієнко