Ухвала суду № 32397372, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14783/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської обласної Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року у справі за адміністративним позовом Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської обласної Державної податкової служби до Міністерства аграрної політики та продовольства України, за участю третьої особи без самостійних вимог третя Державного підприємства "Генічеський солезавод" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Генічеська міжрайонна державна податкова інспекція Херсонської обласної Державної податкової служби (далі - Генічеська МДПІ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення податкового боргу Державного підприємства "Генічеський солезавод" в загальній сумі 23997,78 грн., з яких податок на прибуток в сумі 1301,00 грн., земельний податок з юридичних осіб в сумі 22293,26 грн., податок з власників транспортних засобів в сумі 403,52 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову Генічеська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, та згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України підлягає розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, Державне підприємство «Генічеський солезавод» перебуває на обліку в Генічеській МДПІ, входить до сфери управління Міністерства аграрної політики та продовольства України та згідно із Законом України «Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації» включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

За Державним підприємством «Генічеський солезавод» рахується податковий борг: 22293,26 грн. з плати за землю, підтверджений, постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 по справі № 2-а-3251/11/2170, на підставі якої видано виконавчий лист про стягнення зазначеної суми з урахуванням податкової декларації з плати за землю за 2011 рік; 1301,00 грн. з податку на прибуток, який виник на підставі податкової декларації за 3 та 4 квартали 2011 р. де підприємством самостійно визначено зазначену суму податкових зобов'язань, яка не була сплачена у встановлений строк; 403,52 грн. по податку з власників транспортних засобів, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення від 13.09.2011 №0026031702, яке вручене підприємству у вересні 2011 року та не оскаржувалось, а сума зобов'язань не була сплачена у встановлений строк.

При цьому, необхідно зазначити, що позивачем не надано доказів надіслання підприємству податкової вимоги, що є передумовою стягнення коштів та звернення стягнення на майно відповідно до положень п. 95.2. Податкового кодексу України.

Щодо заходів, які вживалися для цілей погашення державним підприємством податкового боргу позивачем надано: копію виконавчого листа, виданого за вказаною постановою суду; копію постанови державного виконавця від 26.10.2011 про відкриття виконавчого провадження; копію акту опису майна від 12.02.2004; витяг з реєстру обтяжень рухомого майна, строк дії якого закінчився 11.09.2008, дозвіл на реалізацію активів (дизель-генератора) від 20.05.2003; лист Державної автомобільної інспекції щодо відсутності зареєстрованих за підприємством транспортних засобів; лист Бюро технічної інвентаризації щодо відсутності реєстрації за підприємством прав власності на нерухоме майно.

На підставі п. 96.2. Податкового кодексу України позивач звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України листом від 18.01.2011 №239/10/24-010 в якому, враховуючи наявність у підприємства податкового боргу, просив прийняти рішення про надання компенсації з бюджету, досудову санацію, ліквідацію, виключення підприємства з переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації.

На зазначене звернення Міністерство аграрної політики та продовольства України листом від 22.02.2011 за № 37-32-15/2655 повідомило Генічеську МДПІ про те, що вирішення порушених питань можливе за умови виключення підприємства з переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації. У відповіді зазначається про погодження з боку міністерства відповідного проекту закону.

Крім того, на підставі п. 96.2. Податкового кодексу України позивач звернувся до Міністерства аграрної політики та продовольства України з листом від 17.08.2012 №2619/19-010 з аналогічними вимогами.

Міністерство аграрної політики та продовольства України надало позивачу відповідь листом від 18.09.2012 №37-32-2-15/17216 про те, що у Державному бюджеті України на 2012 р. не передбачені видатки для здійснення заходів, визначених в пунктах 2.1. та 2.2. ст. 96 Податкового кодексу України.

В той же час, щодо питання ліквідації вказаного підприємства Міністерством зазначено, що відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 03.12.2010 №794 створено балансову комісію, яка за результатами вивчення та аналізу фінансово-господарської діяльності державних підприємств надає пропозиції керівництву міністерства для прийняття відповідних управлінських рішень, 28.12.2011 Міністерством аграрної політики та продовольства України прийнято наказ №778 «Про припинення діяльності Генічеського сольового заводу».

Статтею 96 Податкового кодексу України визначено особливості погашення податкового боргу, зокрема, державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Так, відповідно до п. 96.2. цього Кодексу у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

- досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Згідно п. 96.3. цього Кодексу відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції на виконання вимог п. 96.2. Податкового кодексу України, до звернення позивача з позовом до суду Міністерство аграрної політики та продовольства України 28.12.2011 прийнято наказ №778 «Про припинення діяльності Генічеського сольового заводу».

Відповідно до п. 1 цього наказу вирішено припинити діяльність Генічеського сольового заводу (код ЄДРПОУ 00383596, адреса: 75582, Херсонська область, Генічеський район, с-ще Приозерне, вул. Заводська, 1) шляхом ліквідації. Згідно з п. 2 наказу утворено комісію з ліквідації Генічеського сольового заводу.

Отже, Міністерством виконано вимоги п. 96.2. Податкового кодексу України, тобто прийнято одне із передбачених п. 96.2. цього Кодексу рішень, у зв'язку з чим відсутні підстави для прийняття рішення про звернення стягнення на кошти Міністерства.

Крім того, необхідно зазначити, що згідно пп. 87.3.5 п. 87.3 ст. 87 Податкового кодексу України не може бути використано як джерело погашення податкового боргу платника податків майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств.

Згідно із цією нормою Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України.

Наказом Фонду державного майна України від 29.12.2010 №1954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.01.2011 за №109/18847 затверджено Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства (далі - Положення), яким передбачено складання підприємством та затвердження органом, уповноваженим управляти державним майном, переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу.

При цьому, за загальними правилами, викладеними у п. 87.5. та 95.22. Податкового кодексу України, у разі якщо здійснення заходів щодо продажу майна платника податків не привело до повного погашення суми податкового боргу, орган стягнення може визначити додатковим джерелом погашення податкового боргу дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби. Зокрема, орган державної податкової служби звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на органи державної податкової служби, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Отже, для цілей звернення МДПІ до Міністерства з поданням та стягнення з останнього сум податкового боргу, МДПІ має довести вжиття нею вичерпних заходів щодо погашення підприємством податкового боргу, а також дотримання всіх правил та процедур, які є передумовою звернення з поданням до Міністерства та звернення з позовом до нього.

Зокрема, для цілей стягнення боргу підприємства з Міністерства, МДПІ має, крім іншого, довести: відсутність у підприємства майна, яке, в контексті положень п. 96.2. Податкового кодексу України та приписів зазначеного Положення, може бути джерелом погашення податкового боргу та яке не входить до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, або ж, у разі наявності такого майна та здійснення заходів з його реалізації, - недостатність коштів, отриманих від його реалізації, для погашення податкового боргу; відсутність у підприємства, в контексті положень п. 87.5. та 95.22. Податкового кодексу України, додаткових джерел погашення податкового боргу (дебіторської заборгованості) або ж (4) недостатність коштів, стягнутих з дебітора боржника в погашення податкового боргу підприємства.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 96.2. Податкового кодексу України та приписів вказаного Положення, під час розгляду справи позивачем не надано доказів відсутності у підприємства майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та того, що наявне у підприємства майно включено до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства та не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Крім того, позивач не надав суду доказів щодо вжиття ним заходів виявлення додаткових джерел погашення податкового боргу, а саме - дебіторської заборгованості підприємства, вжиття заходів щодо стягнення цих сум з дебіторів боржника та недостатності стягнутих коштів для цілей погашення податкового боргу підприємства, тобто позивачем не вжито всіх вичерпних заходів з погашення державним підприємством податкового боргу за рахунок його коштів та майна, у тому числі за рахунок додаткових джерел, що є передумовою стягнення з Міністерства податкового боргу такого підприємства, що у свою чергу також свідчить про відсутність підстав для прийняття рішення про стягнення податкового боргу підприємства з Міністерства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу Генічеської МДПІ необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Генічеської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської обласної Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.