Ухвала суду № 32397240, 25.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2013 р. справа № 0870/5086/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

представників сторін:

позивача : - Коваль М.О., дов. від 02.01.13 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 р. у справі № 0870/5086/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об"єднання "Моліс"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Моліс" (далі - ТОВ «ВО «Моліс», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) від 10.05.2012 р. № 0000202214.

Позов обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки позивача від 20.04.2012 №45/22-1421/32835306 оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідач нарахував позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1843 грн. - основне зобов'язання та 460,75 коп. штрафних санкцій. Вказаним актом перевірки встановлено завищення позивачем податкового кредиту за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн., які сформовані від контрагента ПП «Буджол», що призвело до заниження: позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн., суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн. Позивач вважає, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства безпідставно, а висновки акту перевірки щодо наявності з боку позивача порушення вимог податкового законодавства необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 р. у справі № 0870/5086/12 (суддя Кисіль Р. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено, скасовано оскаржуване рішення.

Постанову суду мотивовано тим, що право формування податкового кредиту виникає у платника цього податку на підставі податкової накладної. Інших документів на підтвердження правомірності формування податкового кредиту Закон України «Про податок на додану вартість» не вимагав. При цьому суд дійшов висновку, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог податкового законодавства в червні 2010 року, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 10.05.2012 р. № 0000202214, є необґрунтованими.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 р. у справі № 0870/5086/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував висновків акту перевірки, відсутності у позивача первинних документів на підтвердження господарських операцій.

ТОВ «ВО «Моліс» зазначає, що вимоги відповідача викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, і тому остання повинна бути залишена без задоволення, про що викладено в запереченнях, наявних в матеріалах справи.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники заявника апеляційної скарги.. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача не перешкоджає розгляду скарги.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ВО «Моліс» з питань документального підтвердження господарських відносин з платником податків ПП «Буджол», їх реальності та повноти відображення в обліку за період червень 2010 року (акт № 45/22-1421/32835306 від 20.04.2012р., а. с.16-28), встановлене під час цієї перевірки порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», Наказу ДПА України від 30.05.97 р. № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення та подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.97 р. за №250/2054 (далі - Наказ № 166), зміст цього порушення та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (а. с.14) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 р. і відповідають матеріалам даної справи.

При цьому, вірно відзначено судом першої інстанції згідно висновків акту перевірки відповідачем встановлено порушення позивачем вимог п.1.7 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено про порушення позивачем вимог п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.44.1, 44.3, 44.6 ст.44, п.198.3 ст.198, п.200.1 ст.200 ПК України, що свідчить про невідповідність податкового повідомлення-рішення висновкам акту перевірки, тобто про порушення податковим органом вимог щодо податкового повідомлення-рішення, визначених у п.58.1 ст.58 ПК України.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання правомірності висновків відповідача щодо завищення Товариством податкового кредиту за червень 2010 року на загальну суму 1843 грн., сформованого від контрагента ПП «Буджол», і заниження в зв'язку з цим позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ (р.18 податкової Декларації з ПДВ за червень 2010 року) на загальну суму 1843 грн., суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (р.27 податкової Декларації з ПДВ за червень 2010 року) на загальну суму 1843 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ВО «Моліс» мало господарські відносини за договором про експедирування вантажу № 204 від 01.06.2010 р., укладеним з ПП «Буджол» (Виконавець), за умовами якого останнє взяло на себе зобов'язання з експедирування товару позивача (Замовник) до пункту призначення зазначеного позивачем, а ТОВ «ВО «Моліс» - сплатити надані послуги (а. с.35).

Відповідно до п.2.2 договору вартість послуг зазначається в актах виконаних робіт та рахунках із зазначенням маршруту руху.

На підтвердження виконання ТОВ «ВО «Моліс» та ПП «Буджол» договору № 204 від 01.06.2010 р. позивачем надано суду копії первинних документів: акт виконаних робіт (наданих послуг) № 24 від 24.06.2010 р., згідно якого вартість наданих ПП «Буджол» послуг склала 11060 грн., у тому числі ПДВ 1843,33 грн. (а. с.36), товарно-транспортні накладні, зазначені в даному акті виконаних робіт (наданих послуг) (а. с.91-105), платіжного доручення від 30.07.2010 р. №1914, свідчить про сплачу позивачем контрагенту 11 060 грн. із призначенням платежу: оплата за авто послуги згідно рахунку № 24.0610, у тому числі ПДВ 1843,33 грн. (а. с.38), податкової накладної №24.0610 від 24.06.2010 р. на суму ПДВ 1843,33 грн. (а. с.37).

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 та підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) визначені підстави, при наявності яких виникає право на податковий кредит.

Зокрема, таке право виникає при наявності двох підстав:

суми податку повинні бути нараховані або сплачені у звітному періоді у зв'язку з

придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у

межах господарської діяльності платника податку;

датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової

накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168).

Як випливає зі змісту п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарської операції, суду не надані.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаної господарської операції в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Також податковим органом не надано суду доказів недійсності договору, використання придбаних послуг у неоподатковуваних операціях.

Стосовно посилань скаржника на те, що позивачем не надані до перевірки товаротранспортні накладні, які відповідно до п.11.1 ст.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.98 р. № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.98 р. за №128/2568, є основними документами на перевезення вантажів, що в силу приписів п.44.6 ст.44 ПК України свідчить про відсутність у Товариства таких товарно-транспортних накладних на час складення такої звітності, колегією суддів зазначає, що:

- по-перше, згідно ч.3. ст.159 КАС України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні;

- по-друге, як зазначено вище, саме податкова накладна з вказаними в ній сумами податку на додану вартість є підставою для формування податкового кредиту.

Також скаржник в обґрунтування свої позиції посилається на наявність постанови про порушення кримінальної справи № 571107 від 10.11.2011 р., якою встановлено, що допитаний в якості свідка директор ПП «Буджол» заперечує свою участь у створенні та діяльності ПП «Буджол» (а. с.139), в зв'язку з чим відповідач робить висновок про те, що податкова накладна, виписна ПП «Буджол» на адресу позивача, не може вважатись первинним документом, який засвідчує факт придбання послуг експедирування вантажу та не надає право віднесення суми ПДВ до податкового періоду.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому, обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним не взяття до уваги судом першої інстанції постанови про порушення кримінальної справи № 571107 від 10.11.2011 р.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно даних звітної податкової декларації позивача з податку на додану вартість за червень 2010 року, отриманої відповідачем 20.07.2010 р. вх. № 3244, у червні 2010 року сума ПДВ по операціях позивача з ПП «Буджол» не були включені до цієї звітності (а. с.107-118).

Водночас, згідно даних розділу ІІ «Податковий кредит» додатку 2 до звітної нової податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2010 року (отриманої відповідачем 19.11.2010 р. вх. № 9005246160), в рядку 66 відображена операція позивача із ПП «Буджол», зазначений обсяг поставки (без ПДВ) 9216,67 грн., сума ПДВ 1843,33 грн. (а.с.119-133).

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим нарахування позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 10.05.2012 р. № 0000202214 (яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на 2303,75 грн., з яких за основним платежем - 1843 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 460,75 грн.) та підтримує висновок суду першої інстанції про скасування зазначеного податкового повідомлення -рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції .

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012р. у справі № 0870/5086/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 липня 2012 р. у справі № 0870/5086/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко