УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" квітня 2013 р. справа № 2а-2453/10/0870 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Шкуропадської В.М.
без представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скарги Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції та Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 р. у справі № 2а-2453/10/0870
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво»
до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Подано позов про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0000022301/0 від 14.01.2010 та №0000032301/0 від 14.01.2010.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 р. у справі № 2а-2453/10/0870 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області №0000032301/0 від 14.01.2010 в частині визначення основного боргу у розмірі - 14 423 (чотирнадцять тисяч чотириста двадцять три) грн. та фінансової санкції у розмірі - 7211 (сім тисяч двісті одинадцять) грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постанову суду в частині, якою позовні вимоги задоволено мотивовано тим, що позивачем в періоди за липень 2008 pоку, серпень 2008 року та жовтень 2008 року правомірно включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту, оскільки придбаний товар у ТОВ «Руслан Комплект» використано в оподаткованих операціях звітного періоду.
В частині постанови, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог постанова мотивована правомірністю висновків перевіряючих про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2009 року на суму 5 928 320 грн. та не підтвердженням даних платника, визначених у рядку 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за травень 2009 року у сумі 5 852 386 грн. і правомірністю висновків перевіряючих про заниження позивачем сум ПДВ за квітень 2009 року на суму 75 934 грн., за травень 2009 року на суму 28 671 грн.
Не погодившись з постановою суду, подано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво», згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 р. у справі № 2а-2453/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував відсутності порушення позивачем вимог законодавства за травень 2009р.
Заперечуючи проти ухваленої судом постанови, подано апеляційну скаргу Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 р. у справі № 2а-2453/10/0870, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував права позивача лише на законодавчо дозволений податковий кредит у частині використання в оподатковуваних операціях.
Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.
До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.
З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників сторін не заважає розгляду скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення внаслідок наступного.
Як встановлено судом попередньої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 06.11.2009р. по 17.12.2009. посадовими особами Мелітопольської ОДПІ проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2009р. за результатами якої складено акт №1553/23/25482075 від 24.12.2009 та додатки до нього.
Листом від 29.12.2009 №042/210 (вх. № 21793/10 від 29.12.2009) ТОВ «Литво», надано до Мелітопольської ОДПІ заперечення на акт перевірки. Відповідь Мелітопольської ОДПІ на заперечення ТОВ «Литво», надана листом №250/10/23-210 від 11.01.2010, яка надіслана підприємству рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Згідно вказаного повідомлення відповідь на заперечення вручено уповноваженій особі ТОВ «Литво» 18.01.2010.
За результатами перевірки, податковим органом здійснено висновок про порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР в результаті чого завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню за травень 2009 року в сумі 5 823 715 грн. та занижено суми ПДВ, що підлягають сплаті до бюджету всього у розмірі 119 028 грн., в т.ч. за липень 2008 року на суму 3 948 грн., серпень 2008 року на суму 5 111 грн., за лютий 2009 року на суму 5 364 грн., квітень 2009 року на суму 75 934 грн., за травень 2009 року на суму 28 671 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки, Мелітопольською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.01.2010 №0000032301/0 про донарахування 119028 грн. податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59514 грн. та №0000022301/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 5 823 715 грн.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення №284613 від 14.01.2010 податкові повідомлення-рішення 18.01.2010 вручені уповноваженій особі ТОВ «Литво».
За результатами процедури адміністративного оскарження, спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, скарги - без задоволення.
Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу подав до суду позов, в якому вказував на неправомірність дій податкового органу.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, в частині, якою позовні вимоги задоволено зазначив про не доведеність правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення від 14.01.2010 №0000032301/0 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 14 423 грн. та 7 211 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, оскільки наявні докази придбання позивачем від контрагента товару та подальшого використання його у власній господарській діяльності.
В частині позову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено, судом зазначено про правомірність висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2009 року на суму 5 928 320 грн., не підтвердження матеріалами справи доводів про порушення відповідачем процедури розгляду скарг.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду вважає можливим погодитись з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Стосовно порушення процедури розгляду скарг на спірні податкові повідомлення - рішення, то з урахуванням рішення Мелітопольської ОДПІ від 16.02.2010р. №4559/10/25-020 про продовження строку розгляду скарги та дати надходження первинної скарги позивача (29.01.2010р.) висновок суду першої інстанції в даній частині є таким, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо висновку суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Згідно матеріалів справи та акту перевірки, ТОВ «Литво» подано до Мелітопольської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 року, в якій задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду (рядок 18.2 та 21 декларації) - 5 852 382 грн.
- усього податкових зобов'язань - 105 633 грн. (за даними перевірки - 105 633 грн.);
- усього податкового кредиту - 5 958 015 грн. (за даними перевірки - 29 695 грн.);
- різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ поточного звітного (податкового) періоду від'ємне значення (-) 5 852 382 грн. (за даними перевірки позитивне значення (+) 75 938 грн.);
- сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду - 0 грн., (за даними перевірки - 29 695 грн.).
Згідно поданої декларації з ПДВ за травень 2009 року ТОВ «Литво» заявило 5 832 382 грн. податку на додану вартість до відшкодування з бюджету на розрахунковий рахунок в установі банку. Згідно з розрахунком суми бюджетного відшкодування за травень 2009 року (додаток 3 до декларації з ПДВ):
- залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, - 5 823 715 грн. (за даними перевірки - 0 грн.);
- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду (рядок 17 податкової декларації попереднього податкового періоду) - 5 958 047 грн. (за даними перевірки - 0 грн.);
- сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) - 5 823 715 грн. (за даними перевірки - 0 грн.);
- сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (сума, указана в рядку 1. у межах суми, указаної в рядку 3) (значення цього рядка переноситься до рядка 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період), - 5 823 715 грн. (за даними перевірки - 0 грн.).
Наступне відображення в обліку підприємства здійснено внаслідок того, що ТОВ «Литво» (покупець) уклало з ТОВ «Товари народного вжитку» (продавець), код ЄДРПОУ 25482098, договір № 0204-09/1 від 02.04.2009р., згідно з яким Продавець поставляє промислове обладнання (далі товар) на загальну суму 35 569 920 грн.. в т.ч. ПДВ 5 928 320 грн. Поставка товару може здійснюватися окремими партіями, але в строк не пізніше ніж 31 березня 2009 року.
ТОВ «Литво» перераховано ТОВ «Товари народного вжитку» грошові кошти 29.04.2009р. в сумі 35 569 920 грн. в т.ч. ПДВ 5 928 320 грн. Згідно накладної №513 від 30.04.2009р. (податкова накладна №100 від 30.04.2009р.) ТОВ «Литво» отримало від ТОВ «Товари народного вжитку» товар на суму 35 569 920 грн., в т.ч. обсяг поставки 29 641 600 грн., сума ПДВ 5 928 320 грн., а саме:
- телекеровані запобіжно-випускні клапани газового котла ТПВ-50-16У у кількості 22 шт. по ціні 552 300грн. на суму 12 150 600грн.;
- електромагнітні теледистанційні системи захисту газового котла ЕГ-50-1,6Ф у кількості 22 шт. по ціні 540 000 грн. на суму 11 880 000 грн.;
- електромагнітні теледистанційні систему захисту газового котла ЕГ-50-1,6Ф у кількості 7 шт. по ціні 577 000 грн. на суму 4 039 000 грн.;
- електромагнітні теледистанційні систему захисту газового котла ЕГ-50-1,6Ф у кількості 3 шт. по ціні 524 000грн. на суму 1 572 000 грн., на загальну суму 35 569 920 грн., в тому числі обсяг поставки 2 9641 600 грн., сума ПДВ 5 928 320 грн.
Сальдо бухгалтерського рахунку 1521 «Придбання, виготовлення основних засобів» станом на 30.06.2009 складає 29 641 600 грн.
Метою такого придбання позивачем зазначено використання обладнання у господарській діяльності - для модернізації парового котла ДЕ 25-14. В обґрунтування своїх дій - щодо невідповідності придбаного обладнання (створеного виробником захисту корабельного газового котла ЕГ-50-1,6Ф) для застосування на котлах ДЕ 25-14 позивач посилається на Робочу документацію по модернізації системи опалення корпусів заводу TOB «Литво», розроблену у 2009 році.
Однак, у відповідності до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в редакції, чинній на час спірних відносин (надалі - Закон № 168/97) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Також, обов'язковою умовою віднесення зазначених сум до податкового кредиту є сплата або нарахування таких сум та наявність спеціальної мети придбання товарів, послуг або основних послуг, а саме:
- у разі придбання товарів чи послуг - використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- у разі придбання основних фондів, - подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, як вірно вказано судом першої інстанції, мета придбання товарів, послуг чи основних фондів повинна передбачати одночасно дві складові:
- використання придбаних товарів, послуг чи основних фондів в оподатковуваних операцій;
- використання таких товарів, послуг або основних фондів в межах господарської діяльності платника податків.
Як свідчать матеріали справи, під час перевірки ТОВ «Литво» не надано первинних документів на підтвердження наявності на балансі підприємства парового котла ДЕ 25-14 чи документів на підтвердження отримання вказаного котла в оренду. Відсутні документи, які засвідчують право власності позивача на котел, або надання його в тимчасове користування з визначенням цільового призначення, чи з метою ведення господарської діяльності. За таких обставин є правомірним висновок суду першої інстанції, що промислове обладнання придбане для модернізації котла ДЕ 25-14 на суму на загальну суму 35 569 920 грн., в т.ч. ПДВ 5 928 320 грн. не пов'язані з підготовкою, організацією та веденням виробництва ТОВ «Литво». Відсутні дозволи на таке поліпшення від власника котла та належна технічна документація з обґрунтуванням такого поліпшення або можливості поліпшення.
Згідно п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону № 168/97, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п.7.7.2 п.7.2 статті 7 Закону № 168/97, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.5.12 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ затверджений наказом ДПАУ від 30.05.1997р. №166 (у редакції наказу від 17.03.2008р. №159), узгоджений рішенням Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності від 14.03.2008р. №9 (далі - Порядок) визначено, що коли в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного і податкового періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ).
Відповідно до пп.5.12.2, 5.12.4 Порядку, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 26 податкової декларації поточного звітного податкового періоду та переноситься до рядка 1.2 податкової декларації наступного звітного періоду.
Як свідчать матеріали справи, при перевірці ТОВ «Литво» податковим органом встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2009 року на суму 5 928 320 грн. та не підтвердження даних платника, визначених у рядку 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» декларації з ПДВ за травень 2009 року у сумі 5 852 386 грн. (рядок 23.1 «значення рядка 22.2 податкової декларації попереднього звітного періоду» - 5 852 382 грн.). При цьому, оскільки різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ попереднього звітного (податкового) періоду (рядки 18 і 20 декларації за квітень 2009 року) має позитивне значення, перевіркою зменшено суму бюджетного відшкодування, заявленого ТОВ за травень 2009 року у розмірі 5 823 715 грн., що не відповідає вимогам, встановленим вищезазначеним Порядком.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Відповідно до постанови від 15.03.2010р. першого заступника прокурора Запорізької області, порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.2 ст.15, ч.5 ст.191 КК України, за фактом скоєння посадовими особами ТОВ «Литво» та ТОВ «Товари народного вжитку» службового підроблення - що є скоєним замахом на привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах. В постанові про порушення кримінальної справи зазначено, що причиною виникнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 5 823 717 грн. відповідно до декларації з податку на додану вартість за травень 2009 року стало придбання ТОВ «Литво» електромагнітних клапанів для модернізації котла ДЕ- 25-14.
Матеріали справи містять копію вироку Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.03.2011р., яким притягнуто до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, директора ТОВ «Литво» за порушення ст. 366 КК України. Мотивувальною частиною вироку встановлено незаконність придбання, газифікацію та модернізацію парового котла ДЕ 25-14, внаслідок чого відбулось заниження податкових зобов'язань.
Таким чином, на думку колегії суддів, є правомірним висновок суду першої інстанції про підтвердження матеріалами справи порушення позивачем вимог пп.7.4.1, 7.4.2, 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 №168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту на суму 5 823 715 грн. за травень 2009 року та правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000022301/0 від 14.01.2010р.
Щодо заниження позивачем сум ПДВ на загальну суму 119 028 грн., у тому числі: за липень 2008 року, на суму 3 948 грн., за серпень 2008 року на суму 5 111 грн., за лютий 2008 року на суму 5 364 грн., за квітень 2009 року на суму 75 934 грн., за травень 2009 року на суму 28 671 грн., на підставі чого податковою винесено податкове повідомлення - рішення від 14.01.2010 №0000032301/0 про донарахування 119 028 грн. податку на додану вартість та 59 514 грн. застосованих штрафних фінансових) санкцій, колегія суддів зазначає, що оскільки матеріалами справи підтверджується висновок про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2009 року на суму 5 928 320 грн. та не підтверджуються дані платника, визначених у рядку 23 «Залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду декларації з ПДВ за травень 2009 року у сумі 5 852 386 грн., то і висновки перевіряючих про заниження позивачем сум ПДВ за квітень 2009 року на суму 75 934 грн., за травень 2009 року на суму 28 671 грн. є правомірними, внаслідок чого податкове повідомлення - рішення від 14.01.2010 №0000032301/0 про донарахування податку на додану вартість у розмірі 104 605 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 52 302 грн. 50 коп. є обґрунтованим.
Щодо висновку суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 14.01.2010 №0000032301/0 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 14 423 грн. та 7 211 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (заниження сум ПДВ в частині 14 423 грн., у тому числі: за липень 2008 року, на суму 3 948 грн., за серпень 2008 року на суму 5 111 грн., за жовтень 2008 року на суму 5 364 грн. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідач, обґрунтовуючи висновки про заниження позивачем суми податку на додану вартість, вказує на порушення вимог підпункту 7.4.2. пункту 7.4. статті 7 Закону № 168/97, оскільки сума податку на додану вартість, яка сплачена за придбання позивачем у TOB «Руслан Комплект» відходів штампованого виробництва на загальну суму 86 537 грн. 46 коп. з ПДВ не повинна включатися до складу податкового кредиту через те, що дана операція з відходів металу підпадає під дію п.11.44. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до підпункту 7.4.2. пункт 7.4. ст. 7 Закону № 168/97, у разі, якщо платник податку придбаває товари, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту такого платника.
Пунктом 11.44 ст.11 Закону № 168/97 передбачено, що тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування.
З наведеного - у разі придбання товару для подальшого його використання в операціях, які звільненні від оподаткування згідно пункту 11.44 ст.11 Закону № 168/97 суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням, не включаються до складу податкового кредиту такого платника, тобто, як вірно зазначено судом першої інстанції, передбачається перепродаж придбаного товару (металобрухту).
Іншою нормою, якою дозволено включення суми податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі придбання товару (металобрухту) для виготовлення готової продукції є положення пп.7.4.3 п.7.4. ст.7 Закону № 168/97, згідно якої, у разі коли товари (роботи, послуги), виготовлені та/або придбані, частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого (нарахованого) податку при їх виготовленні або придбанні, яка відповідає частці використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях звітного періоду.
Таким чином, до суми податкового кредиту підлягає включенню та частка сплаченого (нарахованого) податку при придбані товару, який планується використовуватися платником податку в оподатковуваних операціях звітного періоду, зокрема - продаж виготовленої готової продукції.
Згідно пп.4.4.1. п.4.4. ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
У відповідності до п.7.1, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97, поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість та, відповідно, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках.
Згідно пп. 7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону № 168/97, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці або дата відвантаження товарів.
Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97 встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) ратником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Як свідчать наявні в справі матеріали, 07.02.2008р. між ТОВ «Литво» (покупець) та TOB «Руслан Комплект» укладено договір поставки №702/08, предметом якого є поставка відходів штампованих. В період з липня 2008 року по жовтень 2008 року TOB «Руслан Комплект» передав у власність (поставив) позивача відходи штамповані в кількості 37 090 кг на загальну суму 86 537 грн. 46 коп. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 20 % - 14 422 грн. 91 коп. TOB «Руслан Комплект» на поставлений товар надано позивачу податкові накладні на суму 537,46 грн. з ПДВ, у т.ч. ПДВ 20 % - 14 422,91 грн., а саме: №1337 від 18.07.2008р. №1319 від 22.07.2008р., №1401 від 25.07.2008р., №1264 від 01.08.2008р., №1424 від 05.08.2008р., №1482 від 08.08.2008., №1497 від 13.08.2008р., №1528 від 18.08.2008р., №1862 від 07.10.2008р., №1888 від 10.10.2008р., №1907 від 14.10.2008р., №1946 від 20.10.2008р., №1968 від 23.10.2008р. Товар, придбаний за договором поставки №702/08 використано позивачем в своєї господарської діяльності. З відходів штампованих виготовлено готову продукцію: автозапчастині на транспортні засоби (копії документів, підтверджуючих факт виготовлення готової продукції додані до позову), яку в подальшому реалізовано контрагентам, що підтверджується відповідними договорами та накладними на товар.
Тобто, матеріали справи підтверджують, що позивачем придбано товар, використаний ним в оподатковуваних операціях звітного періоду: продаж готової продукції, виготовленої в процесі господарської діяльності позивача з відходів штампованих, придбаних у ТОВ «Руслан Комплект» і висновки податкового органу про завищення податкового кредиту у розмірі 14 423 грн., у т.ч. за липень 2008 року на 3 948 грн., лютий 2009 року на 5 111 грн., за жовтень 2009 року на 5 364 грн., є безпідставними та необґрунтовані. При цьому, оскільки висновки перевіряючих про завищення податкового періоду у сумі 14 423 грн. визнаються судом необґрунтованими то і нарахування штрафних (фінансових) санкцій на цю суму у розмірі 7 211 грн. є також неправомірним.
Таким чином, податковим органом не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення від 14.01.2010 №0000032301/0 в частині донарахування податку на додану вартість на суму 14 423 грн. та 7 211 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі залишити без змін.
Доводи апеляційних скарг спростовуються дослідженими судом доказами та не є достатніми для скасування постанови суду, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції та Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 р. у справі № 2а-2453/10/0870 - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 р. у справі № 2а-2453/10/0870 - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко
Судове рішення № 32397204, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.04.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 9101/57265/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: