Ухвала суду № 32397095, 18.04.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2013 р. справа № 0870/4451/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 р. у справі № 0870/4451/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестоптим"

до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестоптим" (далі - ТОВ "Інвестоптим", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом та просило:

- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі - ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інвестоптим" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при правових взаємовідносинах з ТОВ "Євротрейд -Холдінг" за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., за наслідками якого складено акт № 334/23-509/25479446 від 30.09.2011 р.;

- скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя № 0002322305/14809 від 14.10.2011 р.

Під час судових дебатів в суді першої інстанції представник позивача відмовився від позовних вимог в частині визнання протиправними дій ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Інвестоптим" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при правових взаємовідносинах з ТОВ "Євротрейд -Холдінг" за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., за наслідками якого складено акт № 334/23-509/25479446 від 30.09.2011 р.

Позов обґрунтовано незаконністю висновків перевірки з тих підстав, що позивачем правомірно сформовано зобов'язання з податку на додану вартість за період, що перевірявся, оскільки відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень у ТОВ «Євротрейд-Холдінг» не може бути підставою для висновку про нікчемність укладених з ним договорів на підставі ч.ч.1, 5 ст.203, п.п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України. Зазначені норми законодавства не пов'язують нікчемність правочину із відсутністю умов для здійснення господарської діяльності.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 р. у справі № 0870/4451/12 (суддя Артоуз О. О.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано відсутністю в Податковому Кодексі України положень про обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності зменшувати податковий кредит по податковим накладним, виданим продавцем у випадку неподання цим продавцем звітності до податкового органу. Судом вказано, що позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 р. у справі № 0870/4451/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував неналежного оформлення податкової накладної, відсутності у контрагента позивача фізичних та технологічних можливостей для виконання правочину.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з ч.4 ст. 196 КАС України нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

Відповідно до ст. 41 КАС України, з урахуванням неявки представників сторін фіксування судового засідання не здійснювалось.

Враховуючи матеріали справи, слід зазначити наступне:

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Інвестоптим» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при правових взаємовідносинах з ТОВ «Євротрейд-Холдінг» за період з 01 липня 2010 р. по 31 березня 2011 р. (акт перевірки №334/23-509/25479446 від 30 вересня 2011 р., а. с.9-25), встановлені під час цієї перевірки порушення вимог п.п.7.4.1. та п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 ПК України, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірного податкового повідомлення-рішення (а. с.8) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним є питання щодо висновків відповідача про неправомірність формування Товариством податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання послуг згідно нікчемного правочину - договору доручення, укладеного з контрагентом ТОВ «Євротрейд-Холдінг».

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної позапланової перевірки в результаті порушення п.п.7.4.1. та п.п.7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.198.6 ст.198 ПК України Товариством завищено від'ємне значення (рядок 18.2) у тому числі по періодах: грудень 2010 року - 116 667 грн. та завищено від'ємне значення (рядок 21) за березень 2011 року - 103 333 грн.

Даний висновок податкового органу обґрунтовано тим, що господарські операції, здійснені між позивачем та його контрагентом ТОВ «Євротрейд-Холдінг» за договором №0274_04 від 24.09.2010 р., є нікчемними, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу згідно ч.1 ст.203, ст.ст.215, 228, 662, 655, 656 ЦК України, оскільки за матеріалами кримінальної справи №211113пр-2, порушеної відносно засновника ТОВ «Євротрейд-Холдінг» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, встановлено, що відповідно до висновку експерта від 10.06.2011 р. № 150 податкові накладні підписані не ОСОБА_2, а іншою особою із імітуванням підписі ОСОБА_2.

Виходячи з сукупності викладених обставин (фактична відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Євротрейд-Холдінг», відсутність у ТОВ «Євротрейд-Холдінг» фізичних, технічних та технологічних можливостей до вчинення дій, і становлять зміст договору доручення: наявність кваліфікованого персоналу, відсутність підписів на договорі доручення, а також і на податкових накладних, єдиної посадової особи ТОВ «Євротрейд-Холдінг» директора ОСОБА_2, податковий орган дійшов висновку щодо відсутності реального характеру досліджених операцій та, відповідно - відсутність права позивача на їх врахування при визначенні об'єкта оподаткування податком на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи і не заперечується сторонами, у періоді, що перевірявся ТОВ «Інвестоптим» мало господарські відносини з ТОВ «Євротрейд-Холдінг» за договором доручення № 0274_04 від 24.09.2010 р. з закупівлі робіт, підготовкою документів, пов'язаних з оформленням технічної документації по об'єкту «Культурно-туристичний комплекс по вул.Тбіліській у м.Запоріжжі» (а. с.44-48).

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168 Закону Україна «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. № 168/97 (далі - Закон № 168) встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно п.198.6. ст.198 ПК України (в редакції, що діяла на момент формування позивачем податкового кредиту) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Системний аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому ст.9 Закону № 168.

Згідно пунктами 9.4, 9.5, 9.6, 9.8 цієї статті Закону № 168 про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання.

Аналогічну норму містять положення статті 183 та 184 ПК України.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагента позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки Товариство мало необхідні, належним чином оформлені первинні документи, що підтверджуються реальність господарської операції, а саме: договір, акт виконаних робіт (а. с.52), протокол експертизи проекту будівництва від 17.11.2010 р. (а.с.60), податкові накладні (а. с.53-57).

Використання позивачем придбаних у ТОВ «Євротрейд-Холдінг» робіт у власній господарській діяльності відповідачем не спростовувалось.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку позивача матеріали справи не містять. Також податковим органом не надано суду доказів недійсності договору № 0274_04 від 24.09.2010р., використання придбаних товарів та робіт у неоподатковуваних операціях.

Щодо посилань скаржника на нікчемність правочинів постачання, то проаналізувавши норми Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлена судом на підставі заяви зацікавленої особи після розгляду питання про недійсність такого правочину. Тобто, про недійсність правочину має ухвалюватись відповідне судове рішення.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення згідно приписів ст.71 КАС України, не надано суду рішень, які б визнавали недійсними вказані вище правочини.

Норми закону, якими би прямо встановлювалась нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентами, скаржником не наведена.

Стаття 203 ЦК України, на яку посилається скаржник, як на підставу для нікчемності вищевказаних правочинів, містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину і не містить «прямого» положення про те, що наслідком недодержання саме цих вимог може бути нікчемність правочину.

Також хибним є посилання на ч.1 ст.215 ЦК України, оскільки даною нормою передбачені підстави недійсності правочину, а не його нікчемності.

При цьому, судом першої інстанції правомірно зазначено, що органам ДПС чинним законодавством не надано повноваження щодо встановлення в актах перевірки нікчемності правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Як вказано вище, скаржник в обґрунтування свої позиції посилається на наявність кримінальної справи № 211113пр-2, порушеної відносно засновника ТОВ «Євротрейд-Холдінг» ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України по факту фіктивного підприємництва.

Стаття 72 КАС України визначає підстави для звільнення від доказування, згідно частини 4 якої підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

При цьому обов'язковими такий вирок суду для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, є лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає правомірним не взяття до уваги судом першої інстанції вищевказаної постанови про порушення кримінальної справи, оскільки вказана постанова не є вироком суду.

Тим більш, що статтею 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер відповідальності юридичної особи.

Крім цього, і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 р. у справі «Інтерсплав проти України»).

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з вищевказаними підприємствами було одержання позивачем податкової вигоди.

Отже, колегія суддів вважає необґрунтованим визначення Товариству сум завищення від'ємного значення, у тому числі по періодах: грудень 2010 року - 116 667 грн., за березень 2011 року - 103333 грн. згідно спірного податкового повідомлення-рішення від 14.10.2011 р. №002322305/14809 (а. с.8), про що обґрунтовано зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній постанові, яка на думку судової колегії не підлягає скасуванню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду віл 21 червня 2012 р. у справі № 0870/4451/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 р. у справі № 0870/4451/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко