Ухвала суду № 32395177, 13.06.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.

справа № 0870/11243/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Мельника В.В. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.

представника позивача- Татаренко А.М. ( довіреність від 28.03.2013)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція»

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» до Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року позов Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» було залишено без розгляду у зв’язку з тим, що в провадженні іншого суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Не погодившись з ухвалою суду, Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» (далі – Позивач) подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до цього ж суду для продовження її розгляду. Вказували на те, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права, висновки, викладені в ухвалі суду, не відповідають дійсним обставини справи.

Відповідач заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Просили розглянути справу без їх участі.

У судовому засіданні представник Позивача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити із підстав, у ній зазначених. Звертав увагу на те, що, відкривши провадження у справі за їх позовом, у якому зазначалась обставини того, що має місце втрата судового провадження до закінчення судового розгляду, суд визнав правомірним подання такого позову саме з дотриманням положень ч.3 статті 277 КАС України. Однак у послідуючому, без будь-якого обґрунтування, залишив їх позов без розгляду.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні іншого суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

27 листопада 2012 року Позивач звернувся з позовом до Енергодарської об’єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення. При цьому у позовній заяві зазначав, що ними вже подавався аналогічний позов до Господарського суду Запорізької області, але відповідно до листів, наданих Господарським судом Запорізької області, Запорізького окружного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України, позивачем дійшов до висновку про те, що провадження по справі № 18/37/07-АП було втрачене до закінчення судового розгляду, тому Відокремлений підрозділ «Запорізька атомна електрична станція» подав повторно позов до суду відповідно до положень п.3 ст.277 КАС України.

Відповідно до матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено наступне.

29 листопада 2006 року Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 30 листопада 2005 року №0000912310/0 та ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 грудня 2006 року було відкрито провадження по справі № 18/37/07-АП, ухвалою цього ж суду від 05 березня 2007 року справу було передано до Господарського суду м. Києва за територіальною підсудністю. (а.с.2,178)

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05 березня 2007 року, Позивач звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2007 року було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги Позивача, а ухвалу Господарського суду Запорізької області від 05 березня 2007 року залишено без змін.

В порядку ч.2 п.5 Прикінцевих та перехідних положень КАС України справа № 18/37/07-АП була передана з Господарського суду м. Києва до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2008 року справу № 18/37/07-АП було прийнято до провадження суду та присвоєно № 7/26.

Не погодившись з ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2007 року, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2009 року касаційна скарга Позивача задоволена, ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.189-190), що підтверджується листом Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2012 року № БП-7356. (а.с.137)

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 травня 2009 року було прийнято рішення про передачу справи №7/26 до Господарського суду Запорізької області як до суду першої інстанції на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 02 квітня 2009 року. (а.с.177) Відповідно до супровідного листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 липня 2009 року справа № 7/26 була направлена до Господарського суду Запорізької області. (а.с. 191)

Відповідно до листа Господарського суду Запорізької області від 10 серпня 2011 року № 09-13-01/1141 справа № 7/26 (№18/37/07-АП) станом на 10 серпня 2011 року до Господарського суду Запорізької області не надходила. (а.с.193)

Вказані обставини ніким не спростовані, доказів того, що на даний час справа знаходиться або у Господарському суді Запорізької області, куди її 01липня 2009 року мало бути направлено Окружним адміністративним суду м. Києва , або у Запорізькому окружному адміністративному суді, куди вона мала надійти згідно з листом Вищого адміністративного суду України, до суду не надано, та і судом першої інстанції у оскаржуваній ухвалі не зазначено, у якому ж суді і з якого часу знаходиться адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про те, що у провадженні цього або іншого адміністративного суду є адміністративна справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є необґрунтованим.

Відповідно до ч.3 ст.277 КАС України судове провадження, втрачене до закінчення судового розгляду, не підлягає відновленню у встановленому розділом 7 КАС України порядку. Заявник у цьому разі може пред’явити новий позов. В ухвалі суду про відкриття провадження в новій справі у зв'язку з втратою незакінченого провадження обов'язково має бути зазначено про цю обставину.

Аналіз даних правових норм свідчить про те, що будь якого окремого рішення суду щодо визнання втраченим конкретного провадження до закінчення судового розгляду не вимагається.

Відкриваючи провадження у справі за таких обставин законодавець зобов’язує суд зазначити про це саме в ухвалі про відкриття провадження.

Та обставина, що відкриваючи провадження у справі за обставин, зазначених у поданій позовній заяві, суд не відобразив зазначену обставину, не може слугувати підставою для залишення у подальшому позовної заяви без розгляду. Більш того, при цьому порушуються приписи статті 6 КАС Укрпаїни щодо права кожного на належний судовий захист.

Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст. 204, 205, 206 КАС України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Запорізька атомна електрична станція» - задовольнити.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2013 року у справі № 0870/11243/12- скасувати.

Матеріали справи повернути до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, оскільки не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: В.В. Мельник

Суддя: О.В. Юхименко