Рішення № 32394942, 10.07.2013, Апеляційний суд міста Києва

Справа №2/753/1117/13 № апеляційного провадження:№ 22-ц/796/9064/2013Головуючий у суді першої інстанції: Басалаєва А.В.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Оніщук М.І.10 липня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Оніщука М.І.,

суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,

при секретарі Товарницькій А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_3.,

представника позивача ОСОБА_6

представника відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року по цивільній справі позовом Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2010 року Російськов С.О. звернувся до ПАТ «Родовід Банк» з позовними вимогами про визнання кредитних договорів недійсними.

У квітні 2011 року ПАТ «Родовід Банк» звернулось до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами шляхом звернення стягнення на належні ОСОБА_3 заставлені автомобілі шляхом їх реалізації у встановленому порядку.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2012, в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» 643 766,91 грн., 1 820 грн. судових витрат, всього 645 586,91 грн. шляхом звернення стягнення на належні ОСОБА_3 автомобіль марки «Ніссан», реєстраційний номер НОМЕР_1, та автомобіль марки «Фольксваген», реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом реалізації у встановленому порядку заставленого майна.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15.08.2012 рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2011 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2012 в частині вирішення зустрічного позову ПАТ «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на заставлене майно скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції. В іншій частині рішення Дарницького районного суду м. Києва від 18.11.2011 та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 24.04.2012 залишено без змін.

Підставою для скасування судових рішень в цій частині стало зокрема те, що суди не врахували сплив строку спеціальної позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення пені.

Під час нового розгляду справи позивачем були уточненні позовні вимоги і останній просив стягнути з відповідача заборгованість за двома кредитними договорами в загальній сумі 78841,45 доларів США та судові витрати.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15.05.2013 позовні вимоги задоволено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованість в розмірі 78841,45 доларів США та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення та ухвалити нове по суті позовних вимог, при цьому посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема вказує, що судом залишено поза увагою валюта, у якій нарахована пеня, оскільки положення ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної суми заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені. Крім того, вважає, що суд безпідставно не зменшив суму пені, яка є значно завищеною.

Відповідач та його представник в судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просили її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю і необґрунтованістю та просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно постановлене з дотриманням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, визначені договором, укладеним між сторонами, щодо вчасного повернення кредиту та плати за його користування (відсотків), а тому й стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість, відсотки, пеню та три відсотки річних в валюті зобов'язання (доларах США).

Колегія суддів не може повністю погодитись з вказаними висновками суду, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 22.03.2007 між Російськовим С.О. та ВАТ «Родовід Банк» було укладено кредитний договір № 15.2/АА-086.07.2, згідно з умовами договору позивач відкрив позичальнику відновлювальну лінію на загальну суму 36 350,00 доларів США., а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у валюті договору, у строк до 22.03.2010.

04.05.2007 між ОСОБА_3 та ВАТ «Родовід Банк» було укладено кредитний договір № 15.2/АА-178.07.2, згідно з умовами договору позивач за зустрічним позовом відкрив позичальнику відновлювальну лінію на загальну суму 68 700 доларів США, а позичальник зобов'язався повернути наданий кредит та сплатити проценти за користування кредитом у валюті договору, у строк до 04.05.2010.

Відповідно до п.1.5 кредитних договорів №15.2/АА-086.07.2 та №15.2/АА-178.07.2 процентна ставка за кредитами встановлюється в розмірі 11,5% річних.

Згідно п.3.1 договорів позичальник зобов'язується починаючи з місяця, наступного за звітним, щомісяця до «10-го числа» (включно) кожного календарного місяця, частково погашати заборгованість за кредитами у сумі 1010 доларів США на рахунок вказаний у пункті 1.3 цього договору, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку.

ОСОБА_3 було порушено свої зобов'язання перед банком щодо вчасного повернення кредиту та плати за його користування (відсотків), що не заперечується відповідачем. При цьому, в суді апеляційної інстанції відповідач визнав суму заборгованості за кредитними договорами та нарахованим відсоткам, а також фактично не оскаржував рішення в частині стягнення боргу, процентів та трьох відсотків річних, проте не погоджувався з розміром та валютою стягнутої з нього пені.

Висновок суду про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості за кредитними договорами є законним та обґрунтованим.

Натомість колегія суддів не може погодитись з рішенням суду в частині стягнення з відповідача пені та трьох відсотків річних у доларах США.

Відповідно до п. 3.9 договору за порушення строків кредитів чи сплати процентів, боржник повинен сплачувати банку за кожний день пеню у розмірі подвійної процентної ставки, встановленої у п. 1.5 цього договору, від суми простроченого платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 546 ЦК України пеня є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Отримання пені згідно зі ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» № 15-93 від 19 лютого 1993 року, ст. 192 ЦК України не є валютною операцією, на здійснення якої ПАТ «Родовід Банк» має відповідний дозвіл (генеральну ліцензію), а тому банк не має права отримувати штрафні санкції за порушення договірних зобов'язань в іноземній валюті, розрахунок пені має бути проведено банком в гривні.

Виходячи з того, що виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству, то наряду зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за користування кредитом в іноземній валюті, оскільки такий процент не є фінансовою санкцією. Отже, положення ч. 2 ст. 192, ч. 3 ст. 533 ЦК України, Декрет КМУ «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування валютним кредитом, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені і трьох відсотків річних.

З наданих позивачем та перевірених судом розрахунків, вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 15.2/АА-086.07.2 від 22.03.2007, станом на 14.05.2013, становить: 14479 доларів США 51 цент - заборгованість по кредиту; 2077 доларів США 27 центів - заборгованість по відсоткам, 42464 грн. 29 коп. - пеня та 14186,25 грн. - три відсотки річних.

Заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором № 15.2/АА-178.07.2 від 04.05.2007, станом на 14.05.2013, становить: 32421 доларів США 15 центів - заборгованість по кредиту; 6271 долар США 95 центів - заборгованість по відсоткам, 98960 грн. 63 коп. - пеня та 32956 грн. 26 коп. - три відсотки річних.

Вказана заборгованість в силу вимог закону та умов договору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на можливість зменшення судом розміру пені.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Істотними обставинами в розумінні вказаної норми можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Відповідачем не доведено наявності таких істотних обставин, а отже, з урахуванням розміру простроченої заборгованості, належні підстави для зменшення судом розміру нарахованої позивачем за умовами договору пені, відсутні.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги, а тому рішення суду, у зв'язку неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача сум заборгованості та процентів в валюті зобов'язання, а також пені та трьох відсотків річних у гривні.

Також, у відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати.

Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 88, 218, 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2013 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитним договором № 15.2/АА-086.07.2 від 22.03.2007, станом на 14.05.2013, що складається з: кредиту у розмірі 14479 доларів США 51 цент; нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 2077 доларів США 27 центів; пені у розмірі 42464 грн. 29 коп. та 3% річних у розмірі 14186 грн. 25 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ЄДРПОУ 14349442) заборгованість за кредитним договором № 15.2/АА-178.07.2 від 04.05.2007, станом на 14.05.2013, що складається з: кредиту у розмірі 32421 долар США 15 центів; нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 6271 долар США 95 центів; пені у розмірі 98960 грн. 63 коп. та 3% річних у розмірі 32956 грн. 26 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_3) на користь Публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» (ЄДРПОУ 14349442) 1700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді