Постанова № 32392070, 10.07.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16:35

10 липня 2013 року 810/3247/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Терлецької О.О., при секретарі судового засідання: Акопян Е.Н.,

за участю :

позивача - не з'явився,

представника відповідача - Розовик С.В.,

представника третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_2

до Київського обласного військового комісаріату

третя особа Військовий комісар Тетіївського районного військового комісаріату Київської області Малиш Олександр Михайлович

про визнання протиправними та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (надалі - позивач) з позовом до Київського обласного військового комісаріату (надалі - відповідач), третя особа: Військовий комісар Тетіївського районного військового комісаріату Київської області Малиш Олександр Михайлович (надалі - третя особа) про визнання протиправним та скасування наказу від 29.05.2013 № 46, поновлення на посаді головного спеціаліста та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є безпідставним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, а відтак позивач просить скасувати вказаний наказ та поновити її на займану посаду.

Також, позивач у позовній заяві зазначила, що її було звільнено із займаної посади, у зв'язку із скороченням чисельного штату (проведенням організаційних заходів), однак посада головного спеціаліста, яку займала позивач залишилась у чисельному штаті та на неї було оголошено конкурс.

До судового засідання від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, у зв'язку зі станом здоров'я, вказала, що підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та стверджував, що звільнення ОСОБА_2 було законним та обґрунтованим, а відтак оскаржуваний позивачем наказ від 29.05.2013 № 46 є правомірним.

Третя особа, повідомлена належним чином про розгляд справи, що підтверджується наявною в матеріалах справи телеграмою в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила та пояснень по справі до суду не подала.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

З 1977 року позивач працювала в Тетіївському районному військовому комісаріаті. 15.01.1996 позивач прийняла присягу державного службовця та з 30.10.2006 по 30.05.2013 займала посаду головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату Київської області.

Як слідує з матеріалів справи, 18.03.2013 військовим комісаром Тетіївського районного військового комісаріату Малиш О.М. прийнято наказ № 10 «Про проведення організаційних заходів в Тетіївському районному військовому комісаріаті у 2013 році». Основним завданням даних організаційних заходів було переведення Тетіївського районного військового комісаріату на новий штатний розпис.

Згідно діючого на той момент штатного розпису Тетіївського районного військового комісаріату рахувались наступні посади: головний спеціаліст, провідний спеціаліст, спеціаліст 1 категорії, спеціаліст 2 категорії, спеціаліст. Згідно нового штатного розпису, який почав діяти з 31.05.2013 у штатному розписі залишились посади головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

11 квітня 2013 року військовим комісаром було видано наказ № 15 «Про проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців Тетіївського районного військового комісаріату, у зв'язку з проведенням організаційних заходів», а саме на заміщення вакантних посад головного спеціаліста та провідного спеціаліста.

15 травня 2013 року військовим комісаром було прийнято рішення № 1, яким запропоновано ОСОБА_2 посаду головного спеціаліста та одночасно запропоновано виконати вимоги наказу про проведення конкурсу. Дане рішення було доведено під розпис всім працівникам, при ознайомленні з рішенням ОСОБА_2 вказала на зворотній стороні рішення, що погоджується на переведення її на запропоновану посаду головного спеціаліста. Вказана обставина, також не заперечувалась і представником відповідача у судовому засіданні.

Позивач не погоджуючись із вказаним наказом від 11.04.2013 № 15, звернулась до Київського окружного адміністративного суду із вимогою про його скасування. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 позов ОСОБА_2 задоволено та скасовано наказ від 11.04.2013 № 15.

На підставі наказу Військового комісара Тетіївського районного військового комісаріату від 29.05.2013 № 46, ОСОБА_2, головного спеціаліста, державного службовця звільнено із займаної посади з 30.05.2013 по пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (у зв'язку зі скороченням штатів працівників).

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем наказом, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України від 05.07.2012 № 5067-УІ «Про зайнятість населення», вакансія - це вільна посада (робоче місце), на яку може бути працевлаштована особа.

Порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців визначається відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 15.02.2002 № 169 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців» (надалі Порядок від 15.02.2002 № 169).

Згідно з пунктом 1 Порядку від 15.02.2002 № 169, відповідно до цього Порядку проводиться конкурсний відбір на заміщення вакантних посад державних службовців третьої - сьомої категорій (далі - конкурс), крім випадків, коли законами України встановлено інший порядок заміщення таких посад.

Відповідно до пункту 6 Порядку від 15.02.2002 № 169 рішення про проведення конкурсу приймається керівником органу за наявності вакантної посади державного службовця.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем додано до матеріалів справи постанову Київського окружного адміністративного суду від 27.05.2013, якою скасовано наказ від 11.04.2013 № 15.

Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці є Кодекс законів про працю України.

Відповідно до статті 1 Кодексу законів про працю України, Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно з пунктом 1 частини першої статі 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України, звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Як слідує із матеріалів справи, підставою для звільнення позивача із займаної ним посади була саме підстава визначена пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

Крім того, відповідно до роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України, викладених в листі від 07.04.2011 № 114/06/187-11, скорочення чисельності або штату працівників - одна з підстав для розірвання трудового договору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України. Розірвання трудового договору за зазначеною підставою відбувається в разі реорганізації підприємства (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення), зміни його власника, прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про скорочення чисельності або штату у зв'язку з перепрофілюванням, а також з інших причин, які супроводжуються змінами у складі працівників за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професією.

Скорочення чисельності та скорочення штату - поняття не тотожні. Чисельність працівників - це списочний склад працюючих, і скорочення чисельності працівників передбачає зменшення їх кількості. Штат працівників - це сукупність посад, встановлених штатним розписом підприємства. Тому скорочення штату являє собою зміну штатного розпису за рахунок ліквідації певних посад або зменшення кількості штатних одиниць за певними посадами.

З огляду на зазначене, доводи відповідача про те, що позивач був звільнений із займаної посади у зв'язку з скороченням штату працівників не відповідають дійсності, оскільки відповідач при звільненні ОСОБА_2 по скороченню чисельного штату, повинен був запропонувати їй всі можливі посади. У випадку ж погодження позивача зайняти вакантну посаду, відповідач повинен був зарахувати позивача на цю посаду, а не проводити конкурс.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Вирішуючи питання про відшкодування позивачу суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, судом досліджено наданий відповідачем у судовому засіданні 10.07.2013 розрахунковий листок середньомісячної заробітної плати за період роботи з 11.2012 по 04.2013, відповідно до якого сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача становить 4 094,70 грн., виходячи із даних наданих відповідачем. Також у судовому засіданні, представник відповідача зазначив, що попередні довідки, надані відповідачем були складені помилково.

Також, з метою виплати позивачу середньої заробітної плати за один місяць, суд з урахуванням даних довідки поданої відповідачем у судовому засіданні 10.07.2013, самостійно визначив середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 3 003,00 грн., оскільки відповідач відмовився надавати суду довідки про нарахування заробітної плати за час вимушеного прогулу позивачем.

Враховуючи наведене, постанова суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату та стягнення з Тетіївського районного військового комісаріату на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за один місяць в сумі 3 003 (три тисячі три) грн. 00 коп., відповідно до пункту 2 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ військового комісара Тетіївського районного військового комісаріату Малиш О.С. № 46 від 29.05.2013 "Про звільнення працівників Тетіївського районного комісаріату та призначення на посади за новим штатом", в частині звільнення ОСОБА_2 із займаної посади головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату.

3.Поновити ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату.

4.Стягнути з Тетіївського районного військового комісаріату середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 4 094 (чотири тисячі дев'яносто чотири) грн. 70 коп.

5.Звернути постанову до негайного виконання в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді головного спеціаліста Тетіївського районного військового комісаріату та стягнення з Тетіївського районного військового комісаріату на користь ОСОБА_2 суму середнього заробітку за один місяць в сумі 3 003 (три тисячі три) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 15 липня 2013 р.