Ухвала суду № 32391939, 22.11.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2012 р. справа № 2а-0870/10/10261/10

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Пасічника Т.В.

без представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі №2а-0870/10/10261/10

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « Алеста -Сервіс»

до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Алеста-Сервіс" (далі - ТОВ "Алеста-Сервіс", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати бездіяльність Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя (далі - ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя) щодо невизнання податковими декларацій з ПДВ ТОВ «Алеста-Сервіс» за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2010 року, уточнюючих декларацій з ПДВ за квітень, травень 2010 року, декларації з податку на прибуток за І півріччя та 9 місяців 2010 р. - протиправною.

- зобов'язати ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя визнати податкові декларації з ПДВ ТОВ «Алеста-Сервіс» за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2010 року, уточнюючі декларації з ПДВ за квітень, травень 2010 року, декларації з податку на прибуток за І півріччя та 9 місяців 2010 р. - з моменту їх подачі платником податків.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/10261/10 (суддя Конишева О. В.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано незаконністю дій податкового органу, оскільки такі причини невизнання декларацій, як відсутність надання реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, а також невідповідність підписів посадових осіб, які містяться у повідомленнях відповідача, не передбачені законодавством.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/10261/10, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував положень податкового законодавства, згідно яких позивач мав право надати нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу, оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження. При цьому законом передбачено оскарження у судовому порядку факту відмови у прийнятті декларацій, яка в даному випадку не мала місце, а мав місце факт невизнання наданої звітності податковою.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Процесуальним правом на участь в судовому засіданні сторони не скористались, представників в судове засідання не направили, з урахуванням матеріалів справи, та виходячи з розуміння ч.4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду скарги.

У відповідності до ст. 41 КАС України в зв'язку з неявкою представників сторін, фіксування судового засідання не здійснювалось.

Положеннями Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (далі - Закон № 2181) передбачене самостійне обчислення платником податків суми податкового зобов'язання, яка зазначається у податковій декларації (п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону № 2181).

Згідно абз.1, 3 п.п.4.1.2. п.4.1 ст.4 Закону № 2181 прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Платник податків може також оскаржити дії службової (посадової) особи контролюючого органу з відмови у прийнятті податкової декларації у судовому порядку.

В абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181 визначено вичерпний перелік підстав неприйняття податкової декларації: 1) якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів; 2) її не підписано відповідними посадовими особами; 3} не скріплено печаткою платника податків.

У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

20.10.2008 р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 214/08 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосування електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу (а. с.12-17).

З матеріалів справи вбачається, що починаючи з 20.05.2010 р. відповідач не приймає на виконання умов даного договору податкову звітність, направлену позивачем засобами телекомунікаційного зв'язку, що підтверджується відповідними квитанціями (а. с.9-11).

З огляду на неприйняття засобами телекомунікаційного зв'язку, ТОВ «Алеста-Сервіс» повторно подавались до канцелярії ДПІ у Комунарському районі м.Запоріжжя Декларації з податку на додану вартість за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2010 року, уточнюючі декларації з ПДВ за квітень, травень 2010 року, Декларації з податку на прибуток за І півріччя та 9 місяців 2010 р. (а. с.38-57, 60-101, 103-106, 108-111), які податковим органом не визнано, як податкова звітність.

Підстави для такого невизнання та доводи на спростування позиції податкового органу, є наступними:

- Декларацію з ПДВ за квітень 2010 р. згідно повідомлення № 4041/10/284 від 20.05.2010 р. не прийнято через відсутність підпису відповідних посадових осіб (а. с.18).

Як пояснено у листі ДПА у Запорізькій області № 3382/10/16-013 від 30.07.2010 р. (а.с.26-28) посадовою особою, підпис якої відсутній у декларації з ПДВ за квітень 2010 р., є ОСОБА_2, яка є головним бухгалтером підприємства.

Така позиція податкового органу спростовуються обізнаністю відповідача про звільнення ОСОБА_2 з посади головного бухгалтера Товариства, що підтверджується актом самого відповідача про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Алеста-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 25.03.2010 р. № 898/2305/34947823, у п.2.2 якого зазначено про призначення з 01.03.2007 р. та звільнення з 18.03.2009 р. головного бухгалтера ОСОБА_2 (а. с.58, 59).

- Декларацію з ПДВ за травень 2010 р. як вбачається з повідомлення № 4975-10-284 від 21.06.2010р. також не визнано через відсутність підпису відповідних посадових осіб (а. с.30).

З цих же підстав не визнано податковими Декларацію з податку на прибуток за І півріччя 2010 р. (повідомлення № 6688/10/28-4 від 10.08.2010 р., а. с.36), Декларацію з ПДВ за жовтень 2010 р. (повідомлення № 10504/10-28-4 від 20.11.2010 р., а. с.112).

- Уточнюючі декларації за квітень та травень 2010 р. з додатками згідно повідомлення №5787-10-284 від 15.07.2010 р. не визнано, як податкову звітність, через відсутність прийнятих декларацій за відповідні періоди (а. с.24).

- Декларацію з ПДВ за червень 2010 р. згідно повідомлення № 6101-10-284 від 23.07.2010 р. не визнано через відсутність надання реєстрів виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді (а. с.35).

Така позиція податкового органу спростовуються:

- по-перше, наявністю копії квитанції № 2 від 20.07.2010р., з якої вбачається, що позивачем надавались реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, але не були прийняті з формулюванням „Для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті" „...Можливо відсутній договір з ДПАУ"(а. с.34);

- по-друге, наявністю вищевказаного договору № 214/08 від 20.10.2008 р., строк дії якого не закінчився з огляду на його не визначення сторонами, та відсутність доказів щодо розірвання, припинення або будь-яких інших змін щодо даного даоговору.

- Декларацію з ПДВ за липень 2010 р. згідно повідомлення № 7309-10-284 від 20.08.2010 р. не визнано через „невідповідність підписів посадових осіб" (а. с.37). З цих же підстав не визнано Декларацію з ПДВ за вересень 2010 р. (повідомлення № 9346/10-28-4 від 20.10.2010 р., а. с.102).

Таку позицію податкового органу колегія суддів вважає надуманою, оскільки:

-по-перше, у наведеному вище переліку (абз.5 п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону № 2181) відсутня така підстава для невизнання звітності, як „невідповідність підписів";

- по-друге, не наведено в чому саме полягає невідповідність підписів і саме чиїх підписів. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази невідповідності будь-чиїх підписів.

- Декларацію з податку на прибуток за 9 місяців 2010 р. згідно повідомлення №10178/10/28-4 від 10.11.2010 р. не визнано, як податкову звітність, через надання ксерокопії звітних документів та відсутність оригіналу печатки в обов'язковому додатку К1/1 (а. с.107).

При цьому, самої ксерокопії та додатку К1/1 без оригіналу печатки на підтвердження свої позиції відповідачем суду не надано.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

З огляду на викладене, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що відповідачем не доведена правомірність дій щодо невизнання Декларації Товариства з ПДВ за квітень, травень, червень, липень, вересень, жовтень 2010 року, уточнюючих декларацій з ПДВ за квітень, травень 2010 року, Декларацій з податку на прибуток за І півріччя та 9 місяців 2010р., як податкових звітностей.

Стосовно доводів скаржника про те, що законом передбачено лише оскарження у судовому порядку факту відмови у прийнятті декларацій, а не факту невизнання наданої звітності податковою, колегія суддів зазначає, що згідно ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. З огляду ж на те, що вищевказані дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, мали для позивача негативні юридичні наслідки, колегія суддів не приймає наведені доводи скаржника до уваги, вважаючи пріоритетною можливість реалізації суб'єктом господарювання свого права на судовий захист.

Отже, доводи апеляційної скарги ніяким чином не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясувавши всі обставини, які були доведені належними доказами, зробивши правильні висновки, які відповідають фактичним обставинам справи та не суперечать вимогам чинного законодавства, прийняв без порушень норм матеріального та процесуального права законне рішення про задоволення позовних вимог Товариства.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Комунарському районі м.Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/10261/10 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а-0870/10261/10 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко