Ухвала суду № 32389769, 04.07.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/304/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

04 липня 2013 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР" до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР», звернулося до суду з позовом до Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби і просить скасувати податкове повідомлення рішення № 0000961640, згідно якого встановлено порушення ТОВ „ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР" п. 198.3, п. 198.6 ст. 198. п. 200.1, п. 200.3, п. 200. 4 ст. 200 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 121213,00 гривень та нараховано штрафні санкції у розмірі 60607,00 гривень.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби № 0000961640 від 02.01.2013 року.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, представник Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та постановлення нового рішення про відмову в задоволенні позову у повному обсязі. У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, а також порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Протокольною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 липня 2013 року здійснено заміну відповідача по справі з Чернігівської міжрайонної державної податкової інспекції Державної податкової служби на Чернігівську об'єднануї державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Чернігіскій області.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанова суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що працівниками Чернігівської МДПІ ДПС була проведена документальна позапланова виїзна невиїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ „ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР" бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2012р. За результатами перевірки складено акт № 176/15-018/36806221 від 14.12.2012р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем в порушення абз. 2 п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПК України: завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за серпень 2012р. на 121103,0 грн.; занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в декларації з ПДВ за вересень 2012р. на 110,0 грн.; завищено суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за вересень 2012р. на 121213,0 грн.

На підставі акту перевірки Чернігівською МДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000961640 від 02.01.2013 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявлену на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість у розмірі 121213,00 грн. та нараховано штрафні санкції 60607,00 грн.

Вважаючи податкове повідомлення-рішення № 0000961640 від 02.01.2013 року протиправним та незаконним, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» сформовано на законним підставах податковий кредит по господарських операціях з придбання комплектуючих та сировини, з яких в подальшому було виготовлено продукцію, яка реалізована третім особам, тобто придбані товарно-матеріальні цінності використано позивачем у власній господарській діяльності, а також сплачено податок на додану вартість під час розмитнення цього товару

Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, повністю погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що згідно з поданою ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» до Чернігівської МДПІ податковою декларацією з ПДВ за вересень 2012 року сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку, відображена у рядку 23.1 декларації, яку сформовано з урахуванням залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, нарахованої за попередні звітні (податкові) періоди, а саме серпень 2012 року, та складає 130226,00 грн.

Причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є придбання позивачем в серпні 2012 року імпортної продукції та сплата ПДВ митним органам (96,5% усього податкового кредиту або 130,2 тис. грн.).

Перевіркою правомірності визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту, розрахунків з бюджетом та показників, відображених у деклараціях за серпень 2012р. та вересень 2012 року встановлено, що відповідно до п. 1.4 Контракту №02/UA від 01.08.2012р. (постачальник товарів STEELCO ІМРЕХ (США), отримувач ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР»), мовою оригіналу: «Товар приобретается в качестве сырья для производства продукции».

ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР», згідно контракту №02/UA від 01.08.2012 року, здійснювало придбання в STEELCO ІМРЕХ (США) наступного товару: труби з нержавіючої сталі, кронштейни, крани Маєвського, втулки. Відповідно до даних оборотно-сальдових відомостей, кронштейни (7000 шт.), крани Маєвського (3000 шт.) та втулки (3000 шт.) оприбутковані на рахунку 281 «Товари на складі».

Згідно наданих на вимогу відповідача до перевірки актів інвентаризації встановлено, що станом на 30.09.2012 року кронштейни, крани Маєвського, втулки знаходяться на складі №1

Крім того, в акті перевірки зазначено, що на запит Чернігівської МДПІ (№ 6579/10/15-208 від 05.12.2012 року) щодо проведення інвентаризації, платником (лист від 07.12.2012 року вх.. № 2479) проведено інвентаризацію, за результатами якої не виявлено сировини (труби з нержавіючої сталі, круглі AISНІ 304 32.0\2.0 та AISНІ 304 20.0 х 1.5), інструментів, інших матеріалів, які були оприбутковані відповідно до оборотно-сальдових відомостей по рахунку 201, проте не були списані з рахунку 201 в і виробництво (рахунок 26) чи в товари на складі (рахунок 281) для їхньої подальшої реалізації як готової продукції або матеріалів що підтверджено витягами з оборотно-сальдових відомостей по зазначених рахунках (лист підприємства від 07.12.2012р. вх. №2478) та матеріалів інвентаризації (лист підприємства від 07.12.2012р. №2479).

Враховуючи викладене відповідач прийшов до висновку, що сума ПДВ в розмірі 121097,00 грн., яка виникла в зв'язку з придбанням труб з нержавіючої сталі, була включена до складу податкового кредиту за серпень 2012 року, при цьому дані матеріальні ресурси не були використані в господарській діяльності (є відсутніми на момент перевірки) що підтверджено регістрами бухгалтерського обліку та матеріалами інвентаризації, чим порушено абз.2 п. 198.3 ст. 198 Податковою кодексу України.

Однак, суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з висновком відповідача, зважаючи на наступне.

Відповідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 187.8 ст. 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Так, судом першої інстанції встановлено, що позивачем було ввезено на митну територію України товар, придбаний у STEELCO ІМРЕХ (США) на підставі митної декларації ІМ 40 102110000/2012/025190. Податок на додану вартість ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» було сплачено митним органам згідно платіжного доручення № 674 від 13.08.2012 року.

Крім того, судом першої інстанції досліджено звіт про дебетові та кредитові операцї по рахунку 26000060344665 з 01.08.2012 року по 15.08.2012 року, який свідчить про перерахуванням позивачем суми 137000,00 грн. до державного бюджету в рахунок сплати митних платежів та ПДВ.

Згідно наданої позивачем оборотно-сальдової відомості за серпень 2012 року по рахунку 201 «Сировина й матеріали» труби з нержавіючої сталі, круглі AISНІ 304 32.0*2.0 та AISНІ 304 20.0*1.5 було обліковано ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» на цьому рахунку.

З поставлених труб з нержавіючої сталі ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» було виготовлено рушникосушарки «Драббинка 30», «Змійка 32», «Модерн 32», «Фокстрот 32», «Змійка 32-500*500», «Змійка 32-500*600», «Змійка 32-600*500», «Змійка 32-600*600», які обліковано позивачем по рахунку 281 «Товари на складі», про що свідчить оборотно-сальдова відомість за серпень 2012 року.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем реалізовано рушникосушарки та трубу нержавіючу 32.0*2.0 іншим контрагентам ТОВ «Форт-Сервіс», ФОП ОСОБА_2.», ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, «ФОП ОСОБА_6.», TERMOSTAL IMEX S.R.L про що свідчать видаткові накладні № 19 від 15.08.2012 року, № 20 від 23.08.2012 року, № 21 від 30.08.2012 року, № 22 від 17.09.2012 року, № 24 від 18.09.2012 року, № 25 від 27.09.2012 року, № 26 від 27.09.2012 року, № 27 від 02.10.2012 року, № 28 від 03.10.2012 року, № 29 від 09.10.2012 року, № 30 від 11.10.2012 року, № 31 від 18.09.2012 року, № 32 від 22.10.2012 року, № 33 від 06.11.2012 року, № 34 від 21.11.2012 року; рахунком № 01 від 03.08.2012 року, міжнародною товарно-транспортною накладною CMR № 0114264; сертифікатом про походження товару; митною декларацією ЕК 10, зареєстрованою під номером 18091208.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивачем доведено факт використання отриманої від STEELCO ІМРЕХ (США) сировини, а саме труб з нержавіючої сталі у власній господарській діяльності для виготовлення продукції, яка в послідуючому реалізована покупцям ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР», тобто позивачем отримано економічну вигоду від придбання зазначеної вище сировини., а тому право на формування податкового кредиту ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» виникає з моменту подання митної декларації для митного оформлення.

Так, судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось відповідачем, що ТОВ «ГЛОСС ЕНД РЕЙТЕР» було здійснено митне оформлення ввезеного товару та подано відповідну митну декларацію, а також сплачено податок на додану вартість згідно платіжного доручення № 674 від 13.08.2012 року.

Посилання відповідача на акт інвентаризації правомірно не прийнято до уваги судом першої інстанції, так як інвентаризація була здійснена у грудні 2012 року, а сировина (труби з нержавіючої сталі) перероблена в рушнокосушарки у серпні 2012 року та облікована по рахунку 281 «Товари на складі», що підтверджено матеріалами справи.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно, на підставі вимог Податкового кодексу України сформовано податковий кредит з урахуванням сплаченого ПДВ під час придбання сировини від STEELCO ІМРЕХ (США).

Відповідно до п. 200.1-200.4, 200.7 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

В порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не надав будь-яких доказів правомірності винесеного оскаржуваного рішення, а всі доводи, на які відповідач посилається спростовані матеріалами справи.

Підсумовуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано беззаперечних доказів на підтвердження правомірності своїх дій.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень суд перевіряє чи вчинені вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією і законами України.

Надані докази були оцінені судом першої інстанції, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Крім того, було оцінено належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, що відповідає вимогам ст. 86 КАС України.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 197, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Чернігівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігіскій області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 09 липня 2013 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Н.І. Горбань

М.В. Межевич

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.