Ухвала суду № 32382339, 09.07.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 723/260/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Дячук О.О.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Гонтарука В. М. Драчук Т. О.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника відповідача: Мелещука В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області на постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області про визнання рішення сесії сільради протиправним, його скасування та зобов'язання вчинення певної дії , -

В С Т А Н О В И В :

В січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Верхньопетрівецької сільської ради про визнання нечинним рішення сільської ради.

Позов обґрунтовано тим, що рішенням XXXVI сесії V скликання Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 25 березня 2010 року № 83-36/2010, позивачу був наданий дозвіл на розробку проекту відведення для отримання земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0.18 га (рілля) з фонду сільської ради по вул. Буковинській, для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Верхні Петрівці. Термін дії даного рішення був продовжений рішенням V сесії цієї ж ради VI скликання від 24 червня 2011 року №59-5/2011 року до 25 березня 2012 року. Відповідно до вищевказаних рішень позивачем в МПП «Бук-Зем» було замовлено виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність. В березні 2012 року такий проект був розроблений, та поданий на затвердження відповідачу. Спірним рішенням IX сесії VI скликання Верхньопетрівецької сільської ради від 28 березня 2012 року №16-9/2012, позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, а попередні рішення від 25 березня 2010 року № 83-36/2010 та від 24 червня 2011 року №59-5/2011, визнані такими, що втратили чинність.

Відповідно до постанови Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02.04.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено визнано рішення ІХ сесії VІ скликання Верхньопетрівецької сільської Ради Сторожинецького району Чернівецької області від 28 березня 2012 року №16-9/2012 незаконним та скасувати його; зобов'язано Верхньопетрівецьку сільську Раду Сторожинецького району Чернівецької області на найближчій сесії розглянути відповідно до закону питання щодо затвердження проекту землеустрою та передачі ОСОБА_1 безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1314 га в с. Верхні Петрівці Сторожинецького району Чернівецької області.

Не погоджуючись з ухваленим судом першої інстанції рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, апелянт вказує, що постанова Сторожинецького районного суду Чернівецької області суперечить вимогам матеріального права і відповідно до частини 4 статті 202 КАС України підлягає скасуванню. Аргументуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що територіальна громада с. Верхні Петрівці, яка є власником земель, що знаходяться в межах зазначеного села, через орган місцевого самоврядування - сільську раду, на власний розсуд вирішила питання місцевого значення щодо розпорядження своїм майном, а саме, залишила у своїй власності земельну ділянку, відмовивши громадянину ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність.

Позивач в письмових запереченнях (вх. №166605/13 від 07.06.2013 року) просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу Верхньопетровецької сільської ради без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 02 квітня 2013 року - без змін.

До суду апеляційної інстанції прибув представник відповідача, який доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити.

Позивач до суду апеляційної інстанції явку свого уповноваженого представника не забезпечив, що у відповідності з вимогами частини 4 статті 196 КАС України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням ХХХVІ сесії V скликання Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 25 березня 2010 року №83-36/2010, ОСОБА_1 був наданий дозвіл на розробку проекту відведення для отримання земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 0,18 га (рілля) з фонду сільської ради по вул. Буковинській, для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Великі Петрівці.

Термін дії зазначеного рішення був продовжений рішенням V сесії VI скликання Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 24 червня 2011 року №59-5/2011 до 25 березня 2012 року.

В березні 2012 року МПП «Бук-Зем» на замовлення позивача такий проект був розроблений, та поданий на затвердження відповідачу.

У висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою №284 від 15.11.2011 року, якай дійсний протягом одного року, не зазначено жодної підстави для відмови у погодженні проекту землеустрою. При цьому, зазначено вимоги до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме: вказано, що проект землеустрою підлягає добровільній державній експертизі землевпорядної документації.

28 березня 2012 року сесійним рішенням Верхньопетровецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області №16-9/2012 ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (безоплатно) для ведення особистого селянського господарства, що знаходиться по вул. Буковинській, попередні рішення від 25 березня 2010 року № 83-36/2010 та від 24 червня 2011 року №59-5/2011, визнані такими, що втратили чинність. Пунктами 3, 4 зазначеного рішення, сільська рада вирішила земельну ділянку загальною площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована по вул. Буковинській між земельними ділянками корпусу №2 ЗОШ №1 та гр. ОСОБА_2, залишити в землях запасу сільської ради; земельну ділянку в розмірі 0,18 га зарезервовано для добудови Верхньопетровецької ЗОШ №1.

В пункті 5 рішення IX сесії VI скликання Верхньопетрівецької сільської ради від 28 березня 2012 року №16-9/2012, позивачу запропоновано звернутись з заявою на чергову сесію сільської ради для отримання земельної ділянки із земель запасу сільської ради в іншому місці, яка є рівноцінною земельній ділянці по вул. Буковинській між земельними ділянками корпусу №2 ЗОШ №1 та гр. ОСОБА_2.

Незгода позивача із зазначеним рішенням сільської ради слугувала зверненню з цим позовом до суду.

Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Земельним Кодексом України .

Відповідно до статті 118 ЗК України (в редакції на час ухвалення спірного рішення) громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою (далі - Комісія).

Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.

Підставою відмови у погодженні проекту може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Зміст норм законодавства дає підстави для висновку про те, що процес передачі земельної ділянки громадянам є стадійним. Стадіями процесу передачі земельної ділянки є звернення громадян з відповідною заявою до місцевої ради, надання місцевою радою дозволу на розробку проекту відведення, розгляд проекту відведення Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки відповідною радою.

На стадії розгляду проекту відведення Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, у разі відмови в погодженні проекту такий проект повертається заявнику.

Як зазначалось вище Комісія з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою не надавався висновок про наявність підстав для відмови в погодженні проекту.

Вказані вище норми законодавства не наділяють сільську раду правом визнавати своє рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки таким, що втратило чинність.

Крім того, в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) вказано, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення. Тому, на думку Конституційного Суду України, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Рішення XXXVI сесії V скликання Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області від 25 березня 2010 року № 83-36/2010 та рішення V сесії цієї ж ради VI скликання від 24 червня 2011 року №59-5/2011 року є ненормативними правовими актами одноразового застосування, які вичерпали свою дію фактом їх виконання, за цими рішенням виникли правовідносини, пов'язані з розробкою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому такі рішення не можуть бути в подальшому скасовані сільською радою.

Відповідно до статтей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до підпунктів 1,3 частини 3 статті 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

При розгляді справи встановлено, що відповідач діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, ним не доведено правомірність оскарженого рішення.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги та апелянта спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Верхньопетрівецької сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, - залишити без задоволення, а постанову Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 12 липня 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Гонтарук В. М.

Драчук Т. О.