Рішення № 32376979, 09.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 р. Справа № 914/172/13

Господарський суд Львівської області у складі колегії суддів:

головуючий суддя: Ділай У.І., судді Кітаєва С.Б., Петрашко М.М.

при секретарі Лосик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич

про: звернення стягнення на заставне майно

За зустрічною позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич

До відповідача: Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ

про: визнання недійсним пункту 3.1.1 кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки).

Представники :

Від позивача (за первісним позовом): Мовчко А.О. - старший ю/к (Довіреність б/н від 13.05.2011р.).

Від відповідача (за первісним позовом): не з'явився

Представнику позивача (за первісним позовом) роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ до відповідача - Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», м. Дрогобич про звернення стягнення на заставне майно.

Із позовною заявою позивачем подано Заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд заборонити вчиняти дії по відчуженню майна, яке належить Публічному акціонерному товариству «Дрогобицький завод автомобільних кранів»

Ухвалою суду від 16.01.2013 р. вказана позовна заява прийнята до провадження та призначена до розгляду на 05.02.2013 р. З підстав, викладених в Ухвалі суду від 05.02.2013 р. розгляд справи відкладався. Для надання сторонам можливості подати додаткові докази на обґрунтування своїх вимог та заперечень в судових засіданнях 26.02.2013 р. та 12.03.2013 р. оголошувалася перерва. Заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову суд відхилив як необгрунтовану.

Враховуючи складність даної справи та з огляду на клопотання відповідача Ухвалою суду від 01.04.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

В результаті автоматичного розподілу справи, проведеного на підставі Розпорядження керівника апарату № 275 від 02.04.2013 р. членами колегії суддів визначено суддю Кітаєву С.Б. та Щигельську О.І.

Ухвалою суду від 01.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 25.04.2013 р.

22.04.2013 р. від позивача в канцелярію суду поступило уточнення позовних вимог, в якому позивач зазначає, що загальна сума боргу позичальника перед ПАТ «ВТБ Банк» внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Договором про надання кредиту № ВКЛ 88/10 станом на 28.12.2012 р. становить 2 757 455.53 дол. США з них:

- 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів);

- 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту;

- 18 507,43 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту;

- 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками;

- 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 року по 24.12.2012 року

- 6 949,14 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків.

- 4 142,58 дол.США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту);

Для надання відповідачу можливості ознайомитися із поданими позивачем уточненнями позовних вимог в судовому засіданні 25.04.2013 р. оголошено перерву до 17.05.2013 р.

У зв'язку з відпусткою судді Щигельської О.І., керівником апарату видано Розпорядження № 386 від 17.05.2013 р. про повторний автоматичний розподіл члена колегії суддів у справі № 914/172/13, за результатами якого членом колегії суддів замість Щигельської О.І. визначено суддю Мороз Н.В.

16.05.2013 р. відповідачем подано в канцелярію суду зустрічну позовну заяву до Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», м. Київ про визнання недійсним пункту 3.1.1 кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки).

Ухвалою суду від 17.05.2013 р. зустрічний позов прийнято судом до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд справи відкладено на 06.06.2013р. В судових засіданнях 06.06.2013 р. та 20.06.2013 р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні 20.06.2013 р. при дослідженні матеріалів справи суд встановив, що перелік нежитлових приміщень, вимогу про звернення стягнення на які викладено у прохальній частині позовної заяви не відповідає переліку нежитлових приміщень, переданих в іпотеку на підставі Іпотечного договору № 617 від 17.05.2010 р. в редакції Договору № 437 від 01.04.2011 р. про внесення змін до договору іпотеки, посвідченого 17.05.2010 р. Лаганяк Р.І., приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу за № 617.

Для надання позивачу можливості уточнити позовні вимоги Ухвалою суду від 20.06.2013 р. розгляд справи було відкладено

У зв'язку з відпусткою судді Мороз Н.В., керівником апарату видано Розпорядження № 512 від 09.07.2013 р. про повторний автоматичний розподіл члена колегії суддів у справі № 914/172/13, за результатами якого членом колегії суддів замість Мороз Н.В. визначено суддю Петрашка М.М.

В судовому засіданні 09.07.2013 р. представник позивача (за первісним позовом) подав уточнення позовних вимог, відповідно до якого просив суд звернути стягнення на заставлене майно, а саме:

· нежитлову будівлю прохідної пост №2 (Б'-1), загальною площею 9,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130;

· нежитлову будівлю прохідної пост №3 (К'-1) загальною площею 9.4 кв.м. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130;

· нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, а саме:

· будівлю гальванічного цеху - цех №8 (Л-2) загальною площею 4220,88 РПВН 25191351

· корпус №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), загальною площею 24 849,1 кв.м.;

· адміністративно - побутовий корпус №1-цехів №2 та №10 з перехідними галареями (А- 3), загальною площею 5408,2 кв.м., РПВН 32378409;

· будівлю корпусу №3 - цех №5 (Н-1) загальною площею 3575,2 кв.м. РПВН 32378105;

· будівля корпусу №3 цех №8 (Л-1) загальною площею 3437,9 кв.м.РПВН 32378320;

· будівлю цеху гідроциліндрів цех №8 (М-1) загальною площею 2638,0 кв.м. РПВН 32378801;

· будівля побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 кв.м РПВН 32378916.;

· Нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, 9, а саме:

· будівлю дошкільної установи №1 «Журавлик» (А-2), загальною площею 2592,1 кв. м. РПВН 5696803;

· Будівлі та споруди, що знаходяться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2а, а саме:

· павільйон ванн (А-2), загальною площею 1048,1 кв.м.; чаша плавального басейну (В); навіси з кладовою (Б-1 РПВН 12553895);

· будівлю котельні (басейну) (Г-1) загальною площею 182,0 кв.м. РПВН 32378695

на загальну суму 2 757 455.53 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 року складає 22 040 342,05 грн. з них - 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу (неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів); 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 18 507,43 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту; 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.; 6 949,14 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, 4 142,58 дол. США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту), шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 59 866 235,00 грн.

Проти зустрічних позовних вимог представник ПАТ «ВТБ Банк» заперечив, вказавши, що вимоги про визнання недійсним пункту 3.1.1 Кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки) є безпідставними.

Відповідач (за первісним позовом) явку представника в судове засідання 09.07.2013 р. з невідомих причин не забезпечив.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

17.05.2010 р. між ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» та ВАТ «ВТБ Банк», правонаступником якого відповідно до п. 1 Статуту, є ПАТ «ВТБ Банк» укладено Кредитний Договір № ВКЛ 88/10, до якого в подальшому вносились зміни шляхом підписання сторонами Договору № 1 від 01.04.2011 р. з додатками, Договору № 2 від 03.03.2012 р., Договору № 3 від 15.05.2012 р. з додатками та про внесення змін до вищезгаданого кредитного договору.

Відповідно до умов Кредитного договору із змінами позивач (за первісним позовом) взяв на себе зобов'язання надати відповідачу за первісним позовом) кредит у доларах США, а відповідач у свою чергу зобов'язався прийняти, належним чином використати та відповідно до редакції договору від 15.05.2012 р. повернути позивачу кредит не пізніше 15 травня 2013 р.

Виконання ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зобов'язання за Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. забезпечено Іпотечним договором від 17.08.2010 р., посвідченим нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Р.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 1259 (далі - Іпотечний договір №1) та Іпотечним договором від 17.05.2010 р., посвідченим нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Лаганяк Р.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 617 із змінами, внесеними згідно Договору від 01.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 437 про внесення змін до договору іпотеки (далі - Іпотечний договір №2).

У п. 1.2. Іпотечних договорів сторони погодили, що іпотекою за цими Договорами забезпечується виконання ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зобов'язань перед ПАТ «ВТБ Банк», що виникають з Кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р., а також договорів про внесення змін (доповнень) до нього, додатків до нього, що є невід'ємними його частинами, якщо такі будуть укладені між сторонами в подальшому, в тому числі щодо строку виконання зобов'язань, суми кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені та штрафів, а також інших обов'язкових платежів, щодо: вчасного та у повному обсязі повернення кредиту на умовах, визначених Договором кредиту; сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені та штрафів у порядку та розмірі, встановленому Договором кредиту;відшкодування збитків, іншою заборгованості за Договором кредиту.

При вивченні змісту Іпотечних договорів суд встановив, що згідно п. 2.1. Іпотечного договору №1 відповідачем передано в іпотеку наступне майно:

1. нежитлову будівлю прохідної пост № 2 (Б'-1), загальною площею 9,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130;

2. нежитлову будівлю прохідної пост № 3 (К'-1) загальною площею 9.4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171513.

Предмет іпотеки сторони Іпотечного договору № 1 оцінили у сумі 22 313,00 грн., що за офіційним курсом НБУ на день підписання договору становить 2 827,69 дол. США.

За Іпотечним договором №2 , в редакції в редакції Договору № 437 від 01.04.2011 р. відповідач передав в іпотеку:

1. будівлю гальванічного цеху - цех №8 (Л-2) загальною площею 4220,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 25191351;

2. будівлю корпусу №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), загальною площею 24608,20 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378479;

3. будівлю адміністративно-побутових приміщень корпусу №1- цехів №2 та №10 з перехідними галереями (А-3), загальною площею 5408,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378409;

4. будівлю корпусу №3 - цех №5 (Н-1) загальною площею 3575,2 кв.м. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378105;

5. будівлю корпусу №3 цех №8 (Л-1) загальною площею 3437,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378320;

6. будівлю цеху гідроциліндрів цех №8 (М-1) загальною площею 2638,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378801;

7. будівлю побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378916.;

8. будівлю дошкільної установи №1 «Журавлик» (А-2), загальною площею 2592,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, 9, РПВН 5696803;

9. будівлю корпусу басейна «Синевір» павільйон ванн (А-2), загальною площею 1048,1 кв.м.; чаша плавального басейну (В); навіс з кладовою (Б-1), що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 12553895;

10.будівлю котельні (басейну) (Г-1) загальною площею 182,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 32378695

Предмет іпотеки сторони Іпотечного договору № 2 оцінили у сумі 7 550 426,07 дол. СІІІА. що за офіційним курсом гривні до іноземних валют НБУ еквівалентно 59 843 922,00 грн.

Як встановлено судом, на виконання зобов'язань за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. позивач згідно меморіальних ордерів № 6528 від 21.10.2010 р.; № 10356 від 21.09.2010 р., № 20061 від 30.07.2010 р., № 11512 від 20.05.2010 р., № 8240 від 21.05.2010 р., № 37905 від 17.05.2010 р., № 9414 від 15.06.2010 р. та № 12486 від 02.07.2010 р. позивач надав відповідачу кредит в сумі 2 950 000,00 доларів США.

Однак, відповідач своїх зобов'язання за Кредитним договором належно не виконав, кредитних коштів у визначені Договором строки не повернув, процентів за користування кредитом належно не сплатив.

Пунктом 4.2.3. Іпотечних договорів передбачено, що у разі невиконання/неналежного виконання відповідачем умов Кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. та/або цього Договору іпотеки, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі відповідно до п. 1.3. цього Договору переважно перед іншими кредиторами.

20.09.2012 р. позивач надіслав відповідачу Вимогу № 1179/1700-2 від 17.09.2012 р. про усунення порушень в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої вимагав протягом 30 днів з моменту отримання вимоги виконати зобов'язання за Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.

Також у вимозі позивач повідомив відповідача, що у разі непогашення у встановлений у вимозі строк заборгованості перед Банком за кредитом у повному обсязі Банк, відповідно до законодавства, ініціюватиме звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно вимоги станом на 17.09.2012 р. за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. облікувалася прострочена заборгованість, яка складала 210 577,11 дол. США, в тому числі: 168 093,96 дол. США основного боргу; 30 178,92 дол. США простроченої заборгованості за процентами, що нараховані в період з 25.07.2012 р. по 24.08.2012 р., 12 284,23 дол. США штрафних санкцій, що нараховані за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р.

Штрафні санкції позивачем нараховано на підставі п. п. 7.1., 7.2. Кредитного договору, які передбачають, що у разі прострочення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та з погашення плати за кредит, останній сплачує Банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

Пунктом 7.8 Кредитного договору (в редакції Договору № 3 від 15.05.2012 р. про внесення змін до Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.) передбачено, що пеню, визначену п.п. 7.1., 7.2. Кредитного договору, відповідач зобов'язаний сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відправлення Банком у порядку, визначеному п. 9.2. Договору, відповідної вимоги.

В процесі розгляду справи суд встановив, що вимоги позивача про сплату заборгованості за Кредитним договором, в тому числі пені, відповідач не виконав і згідно уточнення позовних вимог загальна сума боргу відповідача перед ПАТ «ВТБ Банк» внаслідок неналежного виконання зобов'язань за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. станом на 28.12.2012 р. становить 2 757 455.53 дол. США з них:

- 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу - неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів);

- 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту;

- 18 507,43 дол. США - пеня за порушення строків повернення кредиту;

- 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками;

- 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.;

- 6 949,14 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення відсотків;

- 4 142,58 дол. США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту).

Розглядаючи зустрічний позов ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» суд встановив:

Пунктом 3.1. Кредитного Договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. передбачено обов'язок відповідача сплатити Банку відповідну плату за Кредит в порядку і на умовах, обумовлених Договором.

Плата за користування кредитними коштами, згідно вищенаведеного пункту Договору встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: Кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання Позичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитним коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Також сторони погодили, що вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування Кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.

Проценти за користування кредитними коштами, розмір яких є базовим, погоджено у розмірі 12% (дванадцять процентів) річних. При цьому, передбачено збільшення розміру процентів за користування кредитом при настанні кожного із випадків, визначених п. 3.1.1. Договору.

Так, зокрема, вищевказаним пунктом Договору визначено, що розмір процентів за користування кредитом збільшується на 1 (один) процентний пункт при невиконанні Позичальником умови, визначеної п. 4.3.11.1 цього Договору. При цьому підвищений розмір процентів за користування кредитом застосовується з 07 (сьомого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому не виконана умова, визначена п. 4.3.11.1 цього Договору, і діє до 07 числа місяця, наступного за місяцем, в якому вищезазначена умова була виконана Позичальником в повному обсязі.

Позивач (за зустрічним позовом) стверджує, що п. 3.1.1. Договору (про який йшлося вище) передбачає право Банку на одностороннє збільшення процентної ставки, а відтак суперечить вимогам ст. 10561 ЦК України (в редакції згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»). Тобто в розумінні ч. 1 ст. 203 ЦК України спірний пункт 3.1.1. Кредитного договору №88/10 від 17.05.2010 є недійсним.

Суд заслухавши пояснення представників сторін розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що первісні позовні вимоги підлягають до задоволення частково, в задоволенні зустрічного позову належить відмовити.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено в процесі розгляду справи згідно Кредитного Договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. позивач (за первісним позовом) надав відповідачу (за первісним позовом) кредит в сумі 2 950 000,00 доларів США. Відповідач (за первісним позовом) своїх зобов'язання за Кредитним договором належно не виконав, кредитних коштів у визначені Договором строки не повернув, процентів за користування кредитом належно не сплатив.

На забезпечення виконання ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» зобов'язання за Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. сторонами Договору підписано Іпотечний договір від 17.08.2010 р., який посвідчено нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 1259 та Іпотечний договір від 17.05.2010 р., посвідчений нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 617 із змінами, внесеними згідно Договору від 01.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 437 про внесення змін до договору іпотеки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно положень с. 33 вищенаведеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Вищенаведену норму Закону відображено також у п. 4.2.3. Кредитного Договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. та пункті 4.2.3. Іпотечних договорів, де зазначається, що у разі невиконання/неналежного виконання відповідачем (за первісним позовом) умов Кредитного договору № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. та/або цього Договору іпотеки, позивач (за первісним позовом) має право звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити за рахунок його вартості свої вимоги в повному обсязі відповідно до п. 1.3. цього Договору переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

В процесі розгляду справи суд встановив, що 20.09.2012 р. позивач (за первісним позовом) в порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» надіслав відповідачу (за первісним позовом) Вимогу № 1179/1700-2 від 17.09.2012 р. про усунення порушень, відповідно до якої вимагав протягом 30 днів з моменту одержання вимоги виконати порушене зобов'язання та погасити заборгованість за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р., яка станом на 17.09.2012 р. складає 210 577,11 дол. США, в тому числі: 168 093,96 дол. США основного боргу; 30 178,92 дол. США простроченої заборгованості за процентами, що нараховані в період з 25.07.2012 р. по 24.08.2012 р., 12 284,23 дол. США штрафних санкцій, що нараховані за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р.

Також позивач (за первісним позовом) повідомив відповідача (за первісним позовом), що у разі непогашення у встановлений у вимозі строк заборгованості перед Банком за кредитом у повному обсязі Банк, відповідно до законодавства, ініціюватиме звернення стягнення на предмет іпотеки.

Проте, як встановлено в судовому засіданні зобов'язань за Кредитним договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. відповідач (за первісним позовом) не виконав, заборгованості перед позивачем (за первісним позовом) не погасив.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Із врахуванням вищевикладеного, суд прийшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача (за первісним позовом) про звернення стягнення на об'єкти нерухомості, передані позивачу в іпотеку згідно Іпотечного договору від 17.08.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за № 1259 та Іпотечного договору від 17.05.2010 р., зареєстрованого в реєстрі за № 617 із змінами, внесеними згідно Договору від 01.04.2011 р., зареєстрованого в реєстрі за № 437 про внесення змін до договору іпотеки.

Однак, суд не погоджується із визначеною позивачем (за первісним позовом) сумою заборгованості відповідача за Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р., а саме розміром пені.

Так, згідно уточнених позовних вимог позивач (за первісним позовом) нарахував відповідачу (за первісним позовом) пеню за порушення зобов'язань щодо повернення кредиту за період з 01.03.2012 р. по 28.12.2012 р., що становить 18 507,43 дол. США. та пеню за порушення зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом за період з 01.11.2010 р. по 28.12.2012 р., що становить 6 949,14 дол. США.

Право позивача (за первісним позовом) на нарахування пені за порушення відповідачем виконання зобов'язань за Кредитним договором передбачено п. п. 7.1., 7.2. Кредитного договору, які визначають, що у разі прострочення відповідачем зобов'язань з погашення заборгованості за кредитом та з погашення плати за кредит, останній сплачує Банку пеню в національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен календарний день прострочення зазначених зобов'язань враховуючи день погашення з розрахунку факт/факт.

При цьому визначену вищенаведеними пунктами Кредитного договору, пеню відповідач зобов'язаний сплатити протягом 10 банківських днів з моменту відправлення Банком у порядку, визначеному п. 9.2. Договору, відповідної вимоги (п. 7.8 Кредитного договору (в редакції Договору № 3 від 15.05.2012 р. про внесення змін до Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р.)

Як встановлено судом, позивач (за первісним позовом) надсилав відповідачу (за первісним позовом) вимогу про сплату штрафних санкцій в сумі 12 284,23 дол. США, що нараховані за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р. (Вимога про усунення порушення № 1179/1700-2 від 17.09.2012 р.). Докази надіслання на адресу відповідача (за первісним позовом) будь-яких інших вимог в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, суд вважає що на час розгляду справи судом у відповідача (за первісним позовом) існує обов'язок сплатити пеню, нараховано станом на 17.09.2012 р., а відтак включення у заявлену суму заборгованості пені за період з 18.09.2012 р. по 28.12.2012 р. є безпідставним.

Окрім того, суд вказує, що у прохальній частині уточнення позовних вимог позивачем невірно вказано загальну площу будівлі корпусу №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378479 - зазначено 24 849,1 кв.м., тоді як згідно Іпотечного договору № 617 від 17.05.2010 р. (із змінами, внесеними згідно Договору № 437 від 01.04.2011 р.) загальна площа будівлі становить 24608,20 кв.м.

Щодо зустрічних позовних вимог, то за результатами їх розгляду суд зазначає наступне:

У відповідності до ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є, зокрема, відповідність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; наявність в особи, яка вчиняє правочин необхідного обсягу цивільної дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника правочину; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як вбачається із змісту зустрічної позовної заяви як на підставу недійсності пункту 3.1.1 кредитного договору №ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. (в частині змінюваної відсоткової ставки) позивач (за зустрічним позовом) посилається на суперечність даного пункту Договору ст. 10561 ЦК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку»).

Проте, такі доводи позивача суд вважає безпідставними з огляду на наступне:

Положення ст. 10561 ЦК України передбачають, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Умова договору щодо права банку, іншої фінансової установи змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною.

Як встановлено судом, в оскаржуваному п. 3.1.1. Договору сторони погодили, що плата за користування кредитними коштами, згідно вищенаведеного пункту Договору встановлюється у вигляді процентів, розмір яких встановлюється умовами цього Договору та має статус «диференційованої» ставки, під якою в цьому Договорі розуміється наступне: Кредитним договором встановлюється базовий розмір процентів, що нараховуються за користування кредитними коштами за умови повного та всебічного виконання Позичальником всіх умов цього Договору та Договорів про забезпечення, та визначаються умови, за яких застосовується підвищений розмір плати за користування кредитними коштами, який визначається шляхом збільшення базової процентної ставки на кількість процентних пунктів, що встановлена цим Договором.

Встановлення диференційованої процентної ставки, згідно вищенаведеного пункту Договору, є особливою умовою кредитування в частині визначення плати за користування кредитним коштами, а застосування диференційованої процентної ставки (підвищеної та базової процентної ставки) не змінює правовідносини за цим Договором та/або його істотних умов.

Окрім того сторонами обумовлено, що вищезазначена умова про збільшення розміру процентів за користування Кредитом застосовується за взаємним волевиявленням та згодою сторін, що виражено шляхом укладання цього договору та не потребує укладання будь-яких додаткових угод до цього договору або нового договору.

Також сторонни у п. 3.1.1. Договору чітко визначили порядок, умови збільшення процентної ставки, а також розміри збільшених процентних ставок.

Таким чином, аналіз змісту п. 3.1.1. Договору дає можливість зробити висновок, що даним пунктом передбачено підвищення процентної ставки на умовах, погоджених обома сторонами, а не одностороннє підвищення процентної ставки. Відтак підстави стверджувати про суперечність данного пункту Договору вимогам законодавства, зокрема ст. 10561 ЦК України відсутні.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України за подання первісного позову покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; за подання зустрічного позову - покладається на ПАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 203, 215, 509, 525, 599, 10561 ЦК України, ст.ст.4-3, 33, 43 , 49, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задоволити частково.

2. Звернути стягнення в користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26. Ідентифікаційний код 14359319) на предмети іпотеки:

- нежитлову будівлю прохідної пост № 2 (Б'-1), загальною площею 9,3 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171130;

- нежитлову будівлю прохідної пост № 3 (К'-1) загальною площею 9.4 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (РПВН) 31171513;

- будівлю гальванічного цеху - цех №8 (Л-2) загальною площею 4220,8 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 25191351;

- будівлю корпусу №1 цеху №2 та цеху №10 (Б-1), загальною площею 24608,20 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378479;

- будівлю адміністративно-побутових приміщень корпусу №1- цехів №2 та №10 з перехідними галереями (А-3), загальною площею 5408,2 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378409;

- будівлю корпусу №3 - цех №5 (Н-1) загальною площею 3575,2 кв.м. що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378105;

- будівлю корпусу №3 цех №8 (Л-1) загальною площею 3437,9 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378320;

- будівлю цеху гідроциліндрів цех №8 (М-1) загальною площею 2638,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378801;

- будівлю побутових приміщень корпусу №3 - цехів №5 та №8 з їдальнею та переходом (К-3), загальною площею 1908,1 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, РПВН 32378916.;

- будівлю дошкільної установи №1 «Журавлик» (А-2), загальною площею 2592,1 кв. м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Михайла Грушевського, 9, РПВН 5696803;

- будівлю корпусу басейна «Синевір» павільйон ванн (А-2), загальною площею 1048,1 кв.м.; чаша плавального басейну (В); навіс з кладовою (Б-1), що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 12553895;

- будівлю котельні (басейну) (Г-1) загальною площею 182,0 кв.м., що знаходиться за адресою м. Дрогобич, вул. Спортивна, 2А, РПВН 32378695,

що належить на праві власності Публічному акціонерному товариству «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22. Ідентифікаційний код 00240158) для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26. Ідентифікаційний код 14359319) за Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. на загальну суму 2 744 247,19 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 р. складає 21 934 767.80 грн., з них - 2 250 000,00 дол. США - сума основного боргу (неповернута сума кредиту (отриманих грошових коштів); 399 593,96 дол. США - прострочена заборгованість по кредиту; 51 766,48 дол. США - прострочена заборгованість за відсотками; 26 459,94 дол. США - нараховані проценти за період з 24.11.2012 р. по 24.12.2012 р.; 4 142,58 дол. США - три проценти річних нараховані за порушення строку повернення кредиту); 12 284,23 дол. США пені, за період з 01.11.2010 р. по 17.09.2012 р. шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною - 59 866 235,00 грн.

3. В частині звернення стягнення на предмет іпотеки для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26. Ідентифікаційний код 14359319) за Кредитним Договором № ВКЛ 88/10 від 17.05.2010 р. на суму 13 172,34 дол. США пені, що за офіційним курсом НБУ станом на 28.12.2012 р. складає 105 286,51 грн. в задоволенні позову відмовити.

4. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів» (82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22. Ідентифікаційний код 00240158) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, б-р Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26. Ідентифікаційний код 14359319) 64 071,62 грн. судового збору.

6. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 15.07.2013 р.

Суддя Ділай У.І.

Суддя С.Б. Кітаєва

Суддя Петрашко М.М.