Рішення № 32366256, 12.07.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/10449/13-ц

Провадження №2/761/4991/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

12 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Вітріщаку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Приват банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 повідомлена про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з»явилась.

Відповідач - ПАТ «Приват банк» повідомлений про день, час та місце розгляду справи в судове засідання не з»явився.

Суд, вислухавши учасників процесу, перевіривши матеріали справи доказами, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

24 липня 2007 року між ПАТ «Приват банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, за умовами якого банк надає позичальнику кредит у розмірі 53 332 грн. на термін до 25 липня 2012 року, а позичальник зобов»язується повернути банку кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами у розмірі 1, 34 % на місяць.

В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором 24 липня 2007 року між ПАТ КБ «Приват банк» та ОСОБА_1 було укладено договір застави рухомого майна, відповідно до умов якого відповідачу в заставу було передано транспортний засіб - автомобіль марки ВАЗ 21099-4, 2007 року випуску, тип - легковий седан, державний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

3 листопада 2010 року під час проведення опису предмета застави державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції позивач дізналась про те, що на примусовому виконанні у відділі державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий напис № 864 від 15 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 43 491, 54 грн.

12 жовтня 2010 року державним виконавцем ВДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції було винесено постанову про розшук майна боржника, з якої вбачається, що державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого напису № 864 від 15 червня 2010 року постановлено оголосити розшук вищевказаного транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ст.1 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» передбачено, що Закон визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Частиною 6 ст. 20 Закону України «Про заставу» встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Як вбачається із укладеного договору застави предметом застави є рухоме майно.

Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», чинного з 01 січня 2004 року, визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом , застосовуються в частині , що суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України «Про заставу» застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону в редакції, що діяла на момент вчинення виконавчого напису, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один з таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження:

1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленого цим Законом ;

2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою - покупцем або на публічних торгах ;

3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги ;

4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, положеннями Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» не передбачений такий позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса, не передбачено його і договором укладеним між сторонами.

Законом України від 22.09.2011 р. ч. 1 ст. 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» доповнено п. 5, яким передбачено можливість реалізації заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса, проте відповідно до ч. 2 ст. 5 ЦК України закон зворотної сили не має.

За таких обставин відповідач своїми діями при здійсненні примусового звернення стягнення на підставі виконавчого напису порушив вимоги ст.24, 26 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», тому виконавчий напис № 864 від 15 червня 2010 року вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 є таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 15, 60, 159, 208, 212-215, 222, 223, 224-227, 232, 233 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «Приват банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 864, вчинений 15 червня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: