Рішення № 32365727, 12.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10279/13 12.07.13За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна"

до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 4410,00 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники :

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" звернулось до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 4410,00 грн.

Позивач зазначає, що виконавши умови договору страхування майнових інтересів власника автомобіля і виплативши йому у зв'язку з пошкодженням автомобіля при дорожньо-транспортній пригоді суму страхового відшкодування, отримав право вимоги до осіб, відповідальних за завдані збитки, якими є відповідач, як особа, що застрахувала цивільну відповідальність винної у пригоді особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 порушено провадження у справі №910/10279/13 та призначено її до розгляду на 20.06.2013 року.

17.06.2013 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від МТСБУ надійшли докази, витребувані ухвалою суду.

До судового засідання 20.06.2013 представник позивача з'явився та надав докази, витребувані ухвалою суду.

За наслідками судового засідання 20.06.2013 у зв'язку з нез'явленням представника відповідача, розгляд справи відкладено на 12.07.2013, про що винесено відповідну ухвалу.

До судового засідання 12.07.2013 представник позивача не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить його особистий підпис на судовій розписці (а.с. 62).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав - не надав відзиву на позов та жодного витребуваного доказу, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення з відміткою про вручення поштового відправлення (а.с. 63).

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що представники сторін не з'явились на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд, -

ВСТАНОВИВ:

26.04.2012 між Приватним акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» (Страхувальник) укладено поліс страхування засобів наземного транспорту № 200522688.12, за умовами якого позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням, зокрема, транспортним засобом марки «ЗАЗ TF55Y0», державний номер АА7301MВ, що підтверджується Додатком до вказаного полісу (а.с.5-9).

Пунктом 2 вказаного полісу визначено, що страховим випадком є пошкодження, знищення або втрата транспортного засобу, його складових частин, деталей або обладнання, зокрема, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

15.07.2012 у місті Луганську по вул. Оборонна-Шелкова сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів марки «Hyundai Getz», державний номер ВВ5011СН, що належить та знаходився під керуванням Степанчук О.С. та «ЗАЗ TF55Y0», державний номер АА7301MВ, що належить ТОВ «Універсальна лізингова компанія «Ленд-ліз» та знаходився під керуванням Логінова С.В.

У результаті даної ДТП, зазначені вище автомобілі отримали механічні пошкодження, що підтверджується Довідкою ВДАІ м. Луганська про дорожньо-транспортну пригоду № 9037634 (а. с. 12).

Зазначена ДТП сталася з вини водія автомобіля марки «Hyundai Getz», державний номер ВВ5011СН - Степанчук О.С., вина якої встановлена постановою Жовтневого районного суду міста Луганська від 03.12.2012(а.с. 14).

Як вбачається із матеріалів справи, Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за полісом страхування засобів наземного транспорту № 200522688.12 (а. с. 15).

Вартість матеріального збитку, завданого власнику, транспортного засобу марки «ЗАЗ TF55Y0», державний номер АА7301MВ, пошкодженого внаслідок ДТП, становить 4411,41 грн., що підтверджується висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 334/09/12 від 02.09.2012 складеним ФОП Муквичем Г.А. на замовлення позивача (а.с. 17-23). При цьому, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу становить 4410,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №06-08 від 06.08.2012, складеним Товариством з обмеженою відповідальністю «Моргот».

У вересні 2012 позивач на підставі Страхового акту № 66386 від 30.08.2012 здійснив виплату страхового відшкодування на користь ТОВ «Моргот» - особи, яка надала послуги з ремонту пошкодженого транспортного засобу у сумі 4410,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9668 від 11.09.2012 (а. с. 31).

Статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Цивільно-правова відповідальність водія - Степанчук О.С., яка на законних підставах керувала транспортним засобом марки «Hyundai Getz», державний номер ВВ5011СН на момент скоєння ДТП, застрахована за полісом № АВ/3142528 відповідачем, що підтверджується даними Моторно (транспортного) страхового бюро України (а. с. 48-49).

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, тому позивач у січні 2013 звернувся до відповідача із регресною вимогою № 02627 однак коштів станом на день розгляду справи так і не отримав.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Частинами другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що під час спричинення дорожньо-транспортної пригоди, транспортний засіб - автомобіль марки «Hyundai Getz», державний номер ВВ5011СН, знаходився під керуванням Степанчук О.С., вина якої підтверджується постановою Жовтневого районного суду міста Луганська від 03.12.2012 (а. с. 14).

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «Hyundai Getz», державний номер ВВ5011СН була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/3142528) (а. с. 49).

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки «ЗАЗ TF55Y0», державний номер АА7301MВ.

Відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, до позивача - Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" - як страховика, який виплатив страхове відшкодування за полісом страхування засобів наземного транспорту № 200522688.12, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Степанчук О.С. як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як визначено пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Згідно із умовами полісу № АВ/3142528 (а. с. 49), розмір франшизи становить 1000 грн., у зв'язку із чим розмір страхового відшкодування підлягає зменшенню і становить 3410,00 грн.

Положеннями статті 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зазначені вище норми ЦК України кореспондуються з положеннями статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем - Публічним акціонерним товариством Страхова компанія "Укргазпромполіс" не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання, щодо виплати понесених збитків у порядку регресу.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, щодо обґрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню частково, без урахування розміру франшизи.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" до Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 4410,00 грн., - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Страхова компанія "Укргазпромполіс" (02098, м.Київ, Дніпровський район, Дніпровська Набережна, будинок 13, код ЄДРПОУ 21664129) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" (01054, м.Київ, Шевченківський район, вулиця Воровського, будинок 33, код ЄДРПОУ 16285602) 3410 (три тисячі чотириста десять) гривень страхового відшкодування в порядку регресу та 1330 (одну тисячу триста тридцять) гривень, 36 копійок судового збору.

В іншій частині у позові відмовити.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 12.07.2013 року.

Повний текст складено - 15.07.2013 року.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя К.В. Полякова