ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/8544/13 08.07.13 За позовом Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш»
Про визнання дій неправомірними
Суддя Мельник В.І.
Представники:
від позивача Тищенко А.С., довіреність № б/н від 13.05.2013р.
від відповідача Сердюк С.В., довіреність № б/н від 13.06.2013р.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Управління житлово-комунального господарства Слов'янської міської ради (далі - позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислово-комерційна компанія «Будшляхмаш» (далі - відповідач) про визнання дій неправомірними.
Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем були порушені умови договору № 135 від 21.12.2012р.
Ухвалою суду від 13.05.2013р. порушено провадження у справі № 910/8544/13 та призначено розгляд на 14.06.2013 р.
27.05.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про об'єднання двох справ в одне провадження.
10.06.2013р. позивач подав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
14.06.2013 представник позивача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позову, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.
Суд відмовив у задоволенні клопотання про об'єднання двох справ в одне провадження та задовольнив клопотання позивача, у зв'язку з чим відклав розгляд справи на 08.07.2013р.
08.07.2013р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвал суду не виконав.
Представник відповідача проти позову заперечив, , вимог ухвал суду не виконав.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.
Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
21.12.2012р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 135 про поставку автомобіля спеціального та спеціалізованого (автомашини асенізаційної) у кількості 1 одиниця, згідно якого відповідач зобов'язався поставити позивачу у 2012 році автомобіль спеціальний та спеціалізований (автомашин асенізаційна), а позивач зобов'язався прийняти та оплатити його вартість (п.п.1.1, 1.2 договору).
Відповідно до п.3.1 договору, загальна сума договору становить 636 870,00 грн.
Пунктом 4.2 договору визначено, що позивач здійснює попередню оплату на придбання товарів у розмірі 100% вартості договору закупівлі, після його підписання сторонами, шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача, згідно постанови КМУ від 09.10.2006р. № 1404 «Питання попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти». У разі невикористання зазначених коштів до 27.12.2012р., вони повинні бути повернуті позивачу.
Як посилається позивач у позовній заяві, на виконання умов договору, ним було передано платіжне доручення № 6 від 21.12.2012р. на попередню оплату 636 870,00 грн. до управління державної казначейської служби України у м. Слов'янську Донецької області,. оскільки позивач є державною установою, які були перераховані на рахунок відповідача 27.12.2012р. Тобто, на підставі вказаного, позивач вважає, що умови договору з його боку, було виконано у повному обсязі.
Пунктом 5.1 договору визначено, що строки поставки товару мають бути, не пізніше 24.12.2012р., проте відповідач поставив позивачу товар за договором лише 23.01.2013р., що на думку позивача є порушенням умов договору.
Оскільки, на думку позивача, відповідач порушив умови договору по поставці товару, позивач у своєму позові просив суд визнати дії відповідача по затримці поставки товару, неправомірними та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1147,00 грн.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні позову позивача, на підставі наступного.
Умовами договору, а саме п.4.2 договору визначено, що оплата за товар має надійти попередньо у розмірі 100% вартості договору, що становить 636 870,00 грн., шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позивача на рахунок відповідача. А строк самої поставки товару має бути здійснений, не пізніше 24.12.2012р. (п.5.1 договору).
Тобто, позивач мав здійснити перерахунок попередньої оплати вартості товару заздалегідь до дати поставки, а саме до 24.12.2012р.
Проте, як було встановлено судом, позивач зі свого боку порушив умови договору, а саме 21.12.2012р. передав до відповідного управління казначейства платіжне доручення № 6 на проведення оплати, що не є фактично оплатою товару, оскільки вказане платіжне доручення було проведено казначейством лише 27.12.2012р., що і призвело до затягування поставки товару з боку відповідача, оскільки умовами договору було передбачено попередню оплату до 24.12.2012р., а позивачем факт оплати було здійснено з порушенням умов договору.
Доказів того, що позивачем було повідомлено відповідача про передачу вказаного платіжного доручення до казначейського управління суду не надано, як не надано і належних доказів того, з яких саме причин сталося прострочення перерахування коштів з боку казначейської служби.
Крім того, представник відповідача пояснив суду, що всі товари, виробляються відповідачем під замовлення, оскільки на виконання умов договору позивач вчасно не сплатив кошти та не повідомив відповідача про передачу платіжних документів до казначейства, спірний товар було реалізовано, через що і сталась затримка у поставці автомобіля, тобто фактично затримка поставки товару сталась через невчасну сплату його вартості з боку позивача.
Згідно ч.4 ст. 341 Господарського кодексу України, при безготівкових розрахунках усі платежі провадяться через установи банків шляхом перерахування належних сум з рахунку платника на рахунок одержувача або шляхом заліку взаємних зобов'язань і грошових претензій.
Згідно Роз'яснення ВАСУ «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань» № 02-5/293 від 29.04.1994р., моментом виконання грошового зобов'язання є дата списання коштів з рахунку платника.
Відповідно до п.30.1 ст. 30 Закону України « Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.
Отже позивач не вірно вважає, що ним були виконані грошові зобов'язання за договором вчасно та належно, шляхом передачі платіжного доручення до казначейства.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Позивачем не були надані суду належні докази на підтвердження викладеного в позові.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про неправомірними дій відповідача по затримці поставки товару, є документально не підтвердженими та такими, що не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. В позові відмовити повністю.
2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
(Повний текст рішення складено 15.07.2013р.)
Суддя В.І.Мельник
Судове рішення № 32366014, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.07.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/8544/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: