Ухвала суду № 32363770, 19.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р.справа № 34н-12-2а-3863/08/0470

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Шкуропадська В. М.

за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - Лісовий А.В. дов від 02.01.2013

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.12

у справі № 34н-12-2а-3863/08/0470

за результатом розгляду заяви комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 року у справі № 2-а-3863/08/0470

за позовом комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська»

до Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИЛА:

12.04.2012 КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» звернулося до суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 у справі № 2-а-3863/08/0470 (т.4 а.с.90). Заява мотивована тим, що після набрання рішенням у справі № 2-а-3863/08/0470 позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи і не були і не могли бути відомі під час розгляду справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2012 року заява Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 у справі № 2-а-3863/08/0470 залишена без задоволення.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу (т.4 а.с.199), в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги, а саме: скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2009.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 у справі № 2-а-3863/08/0470 відмовлено у задоволенні позову, пред'явленого Комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» про скасування податкових повідомлень-рішень Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області:

від 30.11.2007 № 00014942300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 138426,00 грн., в т.ч. 112995,00 грн. - за основним платежем та 25431,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

від 30.11.2007 № 00014952300/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 111688,00грн., в т.ч. 74459,00 грн. - за основним платежем та 37229,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

(від 26.12.2007 № 00014942300/1, від 26.12.2007 № 00014952300/1, від 18.02.2008 № 00014942300/2, від 18.02.2008 № 00014952300/2);

від 30.11.2007 № 0014961700/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 1838,70 грн., в т.ч. 612,90 грн. - за основним платежем та 1225,80 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2009 постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2009 у справі № 2-а-3863/08/0470 залишена без змін (т.4 а.с.81).

Судові рішення мотивовані наступним.

Означені вище податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі висновків, зроблених в результаті проведеної Верхньодніпровською ОДПІ Дніпропетровської області проведена документальної перевірки КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 30.06.2007 (акт перевірки 626/230-32406283 від 19.11.2007).

В ході перевірки встановлено порушення підприємством:

1. п .5.1, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижений податок на прибуток за період з 01.04.2006 по 30.06.2007 на загальну суму 112995 грн. у тому числі: 1 квартал 2007 року - 28323 грн., 2 квартал 2007року - 84672 грн.;

2. п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 74459 грн.;

3. п.1.3, п.1.9 п.1.15, ст.1, п.3.1 ст.3, пп.4.3.25 п.4.3, ст.4, пп.8.1.4, п.8.1 ст.8, ст.17, п.19.2 ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: виплачено дохід приватному нотаріусу за здійснення нотаріальних дій без утриманні податку. Донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 22,50 грн.

п.1.3, п.1.9, п.1.13, п.1.15, ст.1; п.3.1 ст.3, п.4.1, п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, ст.17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: виплачено дохід громадянину за надання послуг (складання документів до суду, присутність в залі судового засідання надання консультацій з правових питань) без утримання податку. Донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 150,00 грн.

п.1.2, п. 1.3, п.1.6, п.1.7, п.1.15 ст.1, п.п.4.3.25 п.4.3 ст.4, ст.8, п.п.9.12.1, п.п.9.12.2 п.9.12 ст.9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а саме: виплачено дохід суб'єкту господарювання, фізичній особі-підприємцю за роботи, не пов'язані зі здійсненням підприємницької діяльності без утримання податку. В результаті донараховано податку з доходів фізичних осіб у сумі 390,00 грн.

п.1.2, п.1.3, п.1.6, п.1.7, п.1.15 ст.1, п.п. 3.1.1, п.3.1, п.3.5 ст.3, ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", - податок з доходів працівників, що працювали за договорами підряду утримувався після зменшення розміру доходу на суму утримання внесків до Пенсійного фонду, Фонду зайнятості та Фонду соціального страхування. Донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 50,40 грн.

Як встановлено судом, в період з жовтня 2006 року по червень 2007 року позивачем здійснювались роботи з проведення технічної інвентаризації цілісного майнового комплексу відповідно до договору № 73 від 16.08.2005, укладеного з філією ГМК ЗАТ "Кримський Титан" (замовник).

Предметом вказаного договору є здійснення основної та поточної технічної інвентаризації і виготовлення технічних паспортів будівель та споруд, що входять до складу цілісного майнового комплексу філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат" та які розташовані в адміністративно - територіальних межах м. Вільногірська, згідно затвердженого Переліку об'єктів цілісного майнового комплексу філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат", що є невід'ємною частиною цього договору.

Для здійснення вказаних у договорі робіт позивачем як виконавцем залучені субпідрядники - TOB "Будконтракт", ПП "Лада", ПП ОСОБА_2 на підставі укладених договорів субпідряду. Вартість послуг субпідрядників віднесена позивачем до складу валових витрат, податок на додану вартість в ціні цих послуг - до складу податкового кредиту відповідних звітних (податкових) періодів

Факт виконаних вказаними субпідрядниками робіт підтверджений позивачем відповідними актами виконаних робіт, які, як зазначено судом, не містять законодавчо передбачених реквізитів, що відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не дає підстав вважати ці акти первинними документами, які б підтверджували здійснення відповідних господарських операцій. Враховуючи відсутність інших належних первинних документів на підтвердження виконання робіт субпідрядниками, суд погодився з висновками податкового органу про порушення позивачем пп.5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Крім того, суд послався на п.1.4 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, яким встановлено, що технічну інвентаризацію новозбудованих (реконструйованих) та наявних об'єктів виконують за рахунок замовників комунальні підприємства - бюро технічної інвентаризації (але не субпідрядники).

Відповідно до ст.11 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, - зняття копій з інвентаризаційних матеріалів, а також різного роду вибірки та виписки з них, обробка безпосередньо працівниками інших установ та організацій, а також приватними особами не дозволяється; всі ці роботи виконує лише працівник бюро технічної інвентаризації.

Оскільки під час перевірки позивача встановлено, що вищевказані роботи, наявні в переліку наданих послуг: зняття копій, обведення тушшю, складання ескізу та інші, відповідно до наданих актів, виконували субпідрядники, суд дійшов висновку, що залучивши субпідрядників для здійснення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, позивачем порушено вимоги п.1.3, п.1.4 наведеної вище Інструкції.

Також суд, виходячи з визначеного предмету договорів субпідряду № 1 від 15.09.06, № 2 від 15.09.06, № 3 від 01.10.06, суті правовідносин, які виникли між позивачем та філією ГМК ЗАТ "Кримський Титан" відповідно до договору № 73 від 16.08.2005, встановлених фактичних обставин, зробив висновок, що не можуть вважатись витрати позивача в оплату послуг субпідрядників у якості витрат платника податку з метою їх подальшого використання у власній господарській діяльності, внаслідок чого понесені позивачем витрати безпідставно віднесені ним до складу валових витрат, суми податку на додану вартість - до складу податкового кредиту.

Як зазначив суд, результати робіт, виконані субпідрядниками позивача за договорами субпідряду, були використані не у власній господарській діяльності позивача, а були використані в господарській діяльності філії "Вільногірський гірничо - металургійний комбінат". При перевірці не було встановлено факту використання в господарській діяльності КП "БТІ м. Вільногірська" робіт з проведення технічної інвентаризації із залученням TOB "Будконтракт".

Звертаючись до суду першої інстанції з заявою про перегляд судового рішення у справі № 2-а-З863/08/0470 за нововиявленими обставинами, позивач зазначив, що після набрання рішенням у цій справі чинності, позивачу стали відомі обставини, які є істотними для справи, і які не були і не могли бути йому відомі під час розгляду цієї справи.

Такими нововиявленими обставинами позивач визначає рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 у справі № 9/5005/1929/2012, прийняте за результатами розгляду позову КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» до Приватного підприємства «Лада» про визнання недійсним договору субпідряду № 2 від 15.09.2006, укладеного між КП «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірська» та ПП «Лада».

Вказаним судовим рішенням відмовлено в задоволені позовних вимог КП «БТІ м. Вільногірська» з посиланням на п.1.2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, отже, як зазначає позивач, передбачені договором субпідряду № 2 від 15.09.2006 роботи не відносяться до робіт з внесення змін до інвентаризаційних документів, заборону на виконання яких іншим особам ніж працівниками бюро технічної інвентаризації встановлено у ст.11 вказаної Інструкції, а є первинними даними до складання нової інвентаризаційної справи.

Виходячи з викладеного, позивач зазначає, що є документально підтвердженим той факт, що його діяльність з проведення технічної інвентаризації цілісного майнового комплексу ВГМК ЗАТ "Кримський Титан" за договором № 73 від 16.08.2005, направлена на отримання доходу, підпадає під поняття господарська діяльність, що є протилежним від встановленого судом в межах даної справи № 2-а-3863/08/0470.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про перегляд судового рішення за ново виявленими обставинами.

Відповідно до ч. 1 ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Нововиявленими слід вважати обставини (як фактичного, так і правового характеру), які: об'єктивно існували на момент вирішення адміністративної справи та, не були відомі і не могли бути відомі на той час суду та хоча б одній особі, яка брала участь у справі.

Наявність обох цих умов для визнання обставини нововиявленою є обов'язковою.

Відповідно ч. 2 ст. 245 КАС України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необгрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необгрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;

5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.

Цей перелік є вичерпним.

Враховуючи обставини, що повинні бути з'ясовані і були предметом дослідження під час вирішення спору в межах даної справи № 2-а-3863/08/0470, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2012 у справі 9/5005/1929/2012, на яке посилається позивач, не встановлює обставин, які в розумінні ч. 2 ст. 245 КАС України є ново виявленими для справи № 2-а-3863/08/0470, тобто такими, що могли вплинути на судове рішення, але не були відомі та не могли бути відомі суду та особі, яка звертається із заявою, під час вирішення справи.

За правилами ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в господарській справі, що набрало законної сили, звільняються від доказування при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому зроблені в такому судовому рішенні висновки не є обов'язковими для адміністративного суду, який розглядає справу, у якій беруть участь ті самі особи або особа.

Таким чином, оскільки висновки господарського суду Дніпропетровської області в рішенні від 29.03.2012 у справі 9/5005/1929/2012 не були наявні на час вирішення адміністративної справи, крім того, за своєю суттю не є істотними, тобто такими, що впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у справі Дніпропетровського окружного адміністративного суду № 2-а-3863/08/0470, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час прийняття рішення у справі № 2-а-3863/08/0470 були відсутні обставини, які можуть вважатися нововиявленими відповідного до вимог ст.245 КАС України,

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, який, посилаючись на ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» зазначив, що рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» від З грудня 2003 року Європейський Суд встановлено, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, серед іншого, вимагає, щоб прийняте судами остаточне рішення не могло б бути оскарженим. Юридична визначеність передбачає повагу до принципа недопущення повторного розгляду вже вирішеної справи, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не може вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру.

Європейський Суд з прав людини допускає можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушує принципу юридичної визначеності (пар. 27-28 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Праведная проти Росії» від 18 листопада 2004 року).

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про залишення заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення.

Передбачені ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для скасування ухвали суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 199, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Вільногірськ» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.05.12 у справі № 34н-12-2а-3863/08/0470 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко