Ухвала суду № 32363696, 11.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" липня 2013 р. м. Київ К/9991/39799/12

Колегія Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Калашнікової О.В.,

Леонтович К.Г

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Нова Каховка Херсонської області на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року у адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області до Акціонерного товариства закритого типу «Гідромонтаж»,

про стягнення витрат на виплату і доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області, (далі - УПФУ), звернулося із позовом до Акціонерного товариства закритого типу «Гідромонтаж», (далі - Товариство), про стягнення заборгованості по витратам на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, за березень 2009 року у розмірі 2908,20 грн.

7 жовтня 2010 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду позов задоволено.

Стягнуто з Товариства витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за березень 2009 року у розмірі 2908,20 грн.

16 березня 2011 року постановою Одеського апеляційного адміністративного суду постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2010 року скасовано, в задоволені позову відмовлено.

УПФУ звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Одеського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Херсонського окружного адміністративного суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Товариство є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з ідентифікаційним кодом № 00114138, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зареєстрований в УПФУ.

Відповідно до розрахунку УПФУ заборгованість Товариства за витрати та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій призначених відповідно до п. «б», «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» складає 2908,20 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що Товариство зобов'язане відшкодовувати УПФУ витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення.

Проте, скасовуючи рішення суду першої інстанції Одеський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, про відсутність обов'язку у Товариства на відшкодування пенсії, призначених відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, на підставі наступного.

Згідно з п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим актом через пенсійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 5.11.1991 року. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року (далі - Інструкція) передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи вище викладене, Товариство зобов'язане відшкодовувати УПФУ витрати по виплаті і доставці пільгової пенсії, призначеної відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення своєчасно, в добровільному порядку, але Товариством не було відшкодовано витрати на виплату та доставку пенсій особам, які мають право на пільгову пенсію за пред'явленою в установленому порядку вимогою УПФУ, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позову.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, а тому, воно підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції -залишенню без зміни, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Нова Каховка Херсонської області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2011 року скасувати, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 7 жовтня 2010 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: