Ухвала суду № 32363550, 26.06.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" червня 2013 р. м. Київ К/9991/12238/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Голубєвої Г.К., Степашка О.І., за участю секретаря Титенко М.П.за участю представників позивача:Оджиковського В.О.,відповідача:не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012

у справі № 2а-2122/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна»

до Київської регіональної митниці

про скасування податкових повідомлень,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012, відмовлено у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна» (надалі - позивач, ТОВ з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна») до Київської регіональної митниці (надалі - відповідач) про скасування податкових повідомлень форми «Р».

Відмовляючи в позові, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про те, що згідно відміток митниці на попередньому повідомленні було підтверджено ввезення товару на митну територію України, тому відповідачем правомірно застосовані заходи по донарахуванню податку на додану вартість та ввізного мита.

Вважаючи, що рішення судів попередніх інстанцій прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 і задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач не надав письмових заперечень на касаційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі наказів Київської регіональної митниці від 24.06.2010 № 759, від 15.07.2010 № 862, від 13.12.2010 № 1660 проведено позапланову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем законодавства України з питань митної справи при ввезенні товарів за СМR від 15.02.2010 № 1215. Підставою для проведення позапланової перевірки стало виявлення факту недоставлення до митниці призначення вантажу, що був ввезений на митну територію України за попереднім повідомленням від 12.02.2010 № 100000005/2010/670090.

Ягодинською митницею 16.02.2010 здійснено митний контроль та пропуск на митну територію України товарів «дезодоранти-антиперспіранти для тіла» згідно попереднього повідомлення від 12.02.2010 № 100000005/2010/670090, СМR від 15.02.2010 № 1215, invoice від 10.02.2010 № 7920009090. Вказані товари слідували на адресу одержувача - ТОВ з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна».

У зв'язку з ненадходженням товарів на митницю призначення Ягодинською митницею складено протокол про порушення митних правил від 26.02.2010 № 0123/20500/2010, відповідно до якого встановлено дії, що мають ознаки порушень митних правил, передбачених статтею 331, 332 Митного кодексу України, а тому автомобіль, на якому ввезено товари за попереднім повідомленням, було затримано.

Постачальником вищевказаного товару була фірма «Рrocter & Gamble Rakona s.r.o» відповідно до зовнішньоекономічного контракту з ТОВ «Проктер енд Гембл Україна» від 30.07.2009 № 930.

Відповідачем направлено запит до Департаменту аналітичної роботи, управління ризиками та аудиту від 13.07.2010 № 35/7.1-10/6834-еп стосовно необхідності здійснення донарахування митних платежів у зв'язку із недоставленням товарів на митницю призначення.

У відповідь надано роз'яснення від 12.10.2010 № 17/2-9/3195-еп щодо необхідності проведення заходів по донарахуванню митних платежів ТОВ з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна».

24 грудня 2010 року за результатами вищенаведеної перевірки відповідачем складено акт № 31/10/100000000/19341005, на підставі якого прийнято податкові повідомлення форми «Р» від 13.01.2011 № 5 на суму 42 062,85 грн. та від 13.01.2011 № 6 на суму 137 836,71 грн.

Рішенням Державної митної служби України про результати розгляду скарги сума нарахованих підприємству штрафних санкцій зменшена до 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

09.02.2011 відповідачем винесено податкові повідомлення форми «Р» № 48 на суму 35 052,38 грн. та № 49 на суму 114 863,93 грн.

Переглянувши судові рішення у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не може погодитись із висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вважає її неповними та передчасними, з огляду на наступне.

Пунктом 2.4 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі - Закон України «Про податок на додану вартість») в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що імпортує (для фізичних осіб - ввозить (пересилає)) товари (супутні послуги) на митну територію України для їх використання або споживання на митній території України, незалежно від того, який режим оподаткування вона використовує згідно із законодавством.

Судом першої інстанції встановлено, що у попередньому повідомленні від 12.02.2010 № 100000005/2010/670090, попередній декларації від 15.02.2010 № 100000005/2010/350145 зазначено, що ТОВ з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна» є імпортером товару: 81210032 OLD SPICE DEO STICK ICEROCK 60, 81210031 OLD SPICE DEO STICK W/WATER 60, 81210029 OS DEO SPICE KILIMANJARO 60, 81185486 Lenor CT Subtitle12X750ML-Bona, 81183201 Lenor CT SpringPetBO12X1L, який відповідно до відміток Ягодинської митниці ввезено на митну територію України та підлягає обкладенню митом та податком на додану вартість.

Згідно статті 11 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Судами першої та апеляційної інстанцій зроблено висновок про те, що у разі зникнення/втрати/крадіжки вантажу під час його переміщення по митній території України із застосуванням попереднього повідомлення, як документа контролю за доставкою вантажу у митницю призначення, відповідальність за сплату передбачених законодавством митних платежів несе одержувач товару, а тому заходи по донарахуванню таких платежів, визначені Законом України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», повинні вживатися саме до цього одержувача, тобто до позивача.

Однак, при цьому, обмежившись лише вивченням листування митних органів про ненадходження для митного оформлення до Київської регіональної митниці товару, який переміщується за попередніми повідомленнями № 100000005/10/670092, № 100000005/10/670090, № 100000005/10/350145 (а.с. 69-70), суди першої та другої інстанцій не досліджували документи, на підставі яких здійснювалось ввезення товарів на митну територію України, їх переміщення від митниці відправлення до митниці призначення.

Статтею 70 Митного кодексу України в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах (стаття 72 Митного кодексу України).

Відповідно до ст. 89 Митного кодексу України до ввезення товарів на митну територію України декларантом може подаватися до відповідного митного органу попередня митна декларація.

Наказом Державної митної служби України від 08.12.1998 № 771 затверджено Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митниці призначення (надалі - Положення № 771).

Пунктом 4.3 вказаного Наказу передбачено, що для здійснення контролю за доставкою окремих видів товарів, перелік яких установлюється й змінюється Держмитслужбою України залежно від виду транспорту, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 390 «Про ввезення на митну територію України окремих видів товарів» використовується попередня вантажна митна декларація (далі - ПД).

ПД оформлюється в порядку, установленому Держмитслужбою України.

Для здійснення контролю за доставкою товарів, що ввозяться на митну територію України, переміщуються цією територією з будь-якою метою, крім транзиту, і на які не складається ПД, використовуються інші документи контролю за доставкою, визначені

Держмитслужбою України, та їх електронні копії. Порядок заповнення, використання чи анулювання документів контролю за доставкою та їх електронних копій установлюється Держмитслужбою України у межах її повноважень, визначених законодавством України.

У разі ввезення товарів на митну територію України як документ контролю за доставкою використовується попереднє повідомлення (далі - ПП) або внутрішній транзитний документ (далі - ВТД) та його електронна копія. Випадки використання цих

документів контролю за доставкою визначаються в нормативно-правових актах Держмитслужби України відповідно до вимог Митного кодексу України.

Приймаючи рішення по справі, суди попередніх інстанцій не досліджували документи контролю за доставкою товарів (попередні повідомлення, попередні митні декларації), які подаються до митних органів до ввезення товару та копії яких обов'язково залишаються у справах структурних підрозділів митниці відправлення відповідно до п. 4.18 Положення № 771.

Поза увагою суду залишилось дослідження документів, які б засвідчували не лише ввезення товару, але й взяття його під митний контроль та проведення процедури митного оформлення або засвідчення факту його початку відповідно до норм ст. 70 Митного кодексу України.

Крім того, правовою оцінкою судів попередніх інстанцій не були охоплені факти транспортування товару між митницями, та документи, що засвідчують наявність правовідносин між одержувачем товару та перевізником, з огляду на те, що відповідно до п. 4.21 Положення № 771 відповідальність за збереження та недоторканість вантажу перед митницею призначення при перевезенні автомобільним транспортом несуть перевізники.

Судам при розв'язанні даного спору варто враховувати принцип офіційного з'ясування обставин справи, передбачений частинами четвертою та п'ятою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до вказаної норми суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Без встановлення і дослідження наведених обставин рішення суду не може відповідати незмінним принципам законності, повноти і обґрунтованості у розумінні статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на те, що судами попередніх інстанцій вищеназвані обставини враховано не було, і це призвело до передчасних та не обґрунтованих належним чином висновків щодо прав і обов'язків сторін у даному спорі, а також те, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 210, 214, 215, 220, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземною інвестицією «Проктер енд Гембл Україна» задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2012 у справі № 2а-2122/11/2670 скасувати.

Справу № 2а-2122/11/2670 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:(підпис)Лосєв А.М. Судді(підпис)Голубєва Г.К. (підпис) Степашко О.І.