Ухвала суду № 32363266, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р.справа № 0870/6500/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новоженіна І.Є.

представників сторін:

позивача : - Стоєв В.Л., дов. від 22.04.13 р.,Дудник І.Г., дов. від 17.02.12 р., Мироненко Л.О., дов. від 16.02.12 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. у справі № 0870/6500/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб КОРСАР"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спортивно-оздоровчий комплекс яхт-клуб КОРСАР" (далі - ТОВ "СОК яхт-клуб КОРСАР", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсними (нечинними) податкові повідомлення-рішення № 0000182302 від 31.01.2012 р. та №0000192302 від 31.01.2012 р., винесені Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя).

Позов обґрунтовано тим, що Товариством здійснено публічне (відкрите) розміщення безпроцентних цільових облігацій, що означає, що ціна, отримана позивачем від продажу облігацій і буде вважатися звичайною в розумінні ст.189 ПК України та включає податкові зобов'язання з ПДВ, тому висновки перевірки податкової інспекції щодо донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток та на додану вартість є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення протиправними.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. у справі № 0870/6500/12 (суддя Нечипуренко О. М.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано тим, що позивач, згідно п.185.1 ст.185 ПК України з урахуванням п.189.1 ст.189 ПКУ правомірно визначив податкове зобов'язання з податку на додану вартість та відобразив в декларації з ПДВ за червень 2011 р. та правомірно здійснив розрахунок податку на прибуток за другий квартал 2011 р., керуючись п.135.1 ст.135 ПК України, з урахуванням особливостей передбачених п. 153.2 ст. 153 ПК України при визначенні валового доходу, та ст.138 ПК України для розрахунку валових витрат. Відсутні підстави для збільшення вартості переданого позикодавцям майна, а для цілей справляння ПДВ, визначення оподатковуваного доходу сутність номінальної вартості цільової облігації відповідає правовим змістом звичайної ціни товару (послуги) і є компенсацією її вартості, з урахуванням ПДВ.

Не погодившись з постановою суду, ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. у справі № 0870/6500/12, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд неправомірно не врахував висновків акту перевірки, зазначає, що операцією з поставки житла буде вважатися операція з передачі права власності на готове новозбудоване житло до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій. Така операція з поставки житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах При цьому вартість такого житла визначається виходячи із звичайних цін. Зазначена позиція податкового органу з цього питання ґрунтується на листах ДПА.

ТОВ "СОК яхт-клуб КОРСАР" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком законною та обґрунтованою, вказуючи, що в апеляційній скарзі відповідач не зазначає які саме норми матеріального та процесуального права нібито були порушені судом першої інстанції під час розгляду справи.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники заявника апеляційної скарги. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача у відповідності до ст. 196 ч.4 КАС України не перешкоджає розгляду скарги.

Наявні матеріали даної справи свідчать, що обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя документальної позапланової перевірки ТОВ «СОК яхт-клуб Корсар» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 р. по 30.09.2011 р. (акт перевірки від 13.01.2012 р. № 6/23-2/33527987, т.1, а. с.210-227), встановлене під час цієї перевірки порушення, зміст цього порушення та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.16, 17) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Спірним питанням є правомірність висновків податкового органу про порушення Товариством приписів Податкового кодексу України при визначенні бази оподаткування по операціях з реалізації нерухомого майна (інвестування в будівництво шляхом купівлі цінних паперів).

Дослідивши матеріали справи з урахуванням апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. у даній справі, а апеляційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Перевіркою встановлено порушення платником п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.188.1 ст.188, п.189.7 ст.189 ПК України внаслідок невірного визначення Товариством бази оподаткування по операціях з реалізації нерухомого майна.

В акті перевірки зафіксовано та підтверджується матеріалами справи, що з метою залучення коштів для фінансування будівництва приміщень спортивно-оздоровчого комплексу за адресою: м.Запоріжжя, вул.Луначарського 15, Товариством здійснено відкрите розміщення іменних цільових облігацій на загальну суму 22 834 798,09 грн. (т.1, а. с.145-147).

ТОВ «СОК яхт-клуб Корсар» уклало типові договори дольової участі в будівництві (інвестування в будівництво шляхом купівлі цінних паперів) з фізичними особами, за умовами якого зобов'язується побудувати спортивно-оздоровчий комплекс і передати приміщення комплексу в порядку погашення Пакета облігацій у власність таких фізичних осіб (т.1, а. с.134-140).

З метою придбання пакета облігацій з фізичними особами укладались типові договори купівлі-продажу цінних паперів, в пункті 2 яких зазначена ціна Пакета облігацій без урахування податку на додану вартість (т.1, а. с.141-144).

На виконання умов договорів купівлі-продажу цінних паперів в періоді 3 кварталі 2008-2 кварталі 2009 рр. на поточний рахунок ТОВ «СОК яхт-клуб «Корсар» від фізичних осіб надійшли грошові кошти у розмірі 22 835 393,16 грн.

Погашення пакета облігацій здійснено у 2 кварталі 2011 року шляхом передачі приміщень спортивно-оздоровчого комплексу у власність фізичних осіб, яке оформлено актами приймання - передачі та рахунками-фактурами із зазначенням вартості переданих приміщень з урахуванням податку на додану вартість (т.1, а. с.110-133).

Загальна вартість переданих приміщень згідно актів приймання-передачі становить суму 22 835393 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

В податковій звітності Товариством до складу доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 1) Декларації з податку на прибуток підприємства за період 2 квартал 2011 року включено суму 19 180 253 грн.; в рядку 6.1 Декларації з податку на додану вартість ТОВ «СОК Корсар» за червень 2011 року зазначено загальний обсяг операцій, що є об'єктом оподаткування, у сумі 18 982 931 грн.

За позицією податкового органу ТОВ «СОК яхт-клуб Корсар» при здійсненні наведених вище операцій порушено вимоги ст.135 ПК України в частині невірного визначення доходу від операційної діяльності, який мав визнаватись в розмірі договірної (контрактної") вартості (але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі) та становить суму 22 835 393 грн.

Згідно висновків вищевказаного акту перевірки у періоді 2-3 кварталі 2011 року встановлено заниження Товариством об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 3547830 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 816 002 грн.; внаслідок невірного визначення бази оподаткування платником податків занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 731 028 грн. у червні 2011 року.

Так, відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р. № 3480-IV (далі - Закон № 3480) облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення.

Згідно ч.3 ст.7 Закону № 3480 емітент у встановлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку може розміщувати відсоткові, цільові та дисконтні облігації. При цьому цільові облігації - це облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та (або) послугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

За умовами договорів, укладених між позивачем та покупцями облігацій, погашення пакету облігацій певної номінальної вартості відбувається шляхом передачі об'єкта інвестування певної загальної проектної площі. Якщо ж загальна фактична площа об'єкта виявиться більшою або меншою ніж загальна проектна площа, сторони зобов'язуються провести відповідні доплати за встановленими в договорах формулами. Згідно вищенаведених умов, 1 кв. м площі у Спальному корпусі № 1 та Спальному корпусі № 2 коштує З 737 грн., у Адміністративно-господарському корпусі - 3 897 грн., що відповідає вартості 100 облігацій.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач та покупці облігацій в укладених договорах чітко визначили майбутню ціну споруд спортивно-оздоровчого комплексу.

При цьому, податок на додану вартість не нараховувався Товариством на етапі емісії облігацій на підставі п.3.2 Закону України «Про податок на додану вартість", згідно положень якої розміщення облігацій не оподатковується ПДВ.

Аналогічні положення містить пункт 196.1.1 статті 196 ПК України, згідно якого операції з випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктом підприємницької діяльності, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

У відповідності до п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: 135.4.1. дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

Згідно п.137.1. ст.137 ПК України дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

За приписами п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі постачання виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою, у межах обміну, у межах дарування, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований платником податку, іншим особам, які не зареєстровані платниками податку, база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін.

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно п.189.7 ст.189 ПК України у разі якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг, які є об'єктом оподаткування згідно із статтею 185 цього Кодексу, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, наданих такому платнику податку у формі простого або переказного векселя, або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість, визначена в порядку, встановленому пунктом 188.1 статті 188 цього Кодексу, без урахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - така договірна вартість, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що повинні бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Зі змісту п.189.7 ст.189 ПК України вбачається, що боргові зобов'язання у вигляді векселя (або інших боргових інструментів) повинні бути у покупця, який сам і видав (випустив) такий борговий інструмент платнику податків.

Проте, за обставин даної справи, покупцями є фізичні особи, які будь-яких векселів (або інших боргових інструментів) не вдавали позивачу.

Тому посилання податкового органу на порушення позивачем п.189.7 ст.189 ПК України є безпідставними.

Водночас, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що оскільки право власності на приміщення при погашенні облігацій переходить від забудовника до держателя (-ів) облігацій, то така операція є об'єктом оподаткування згідно п.185.1 ст.185 ПК України, відповідно до якої об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

При цьому, враховуючи те, що ціни на таку нерухомість не регулюються державою, за звичайну ціну необхідно приймати ту ціну нерухомості, про яку домовились сторони договору, тобто звичайною у даному випадку буде ціна 1 кв. м площі будівель спортивно-оздоровчого комплексу: 3 737,00 грн. - для Спального корпусу № 1 та Спального корпусу № 2, 3 897 грн. - для Адміністративно-господарського корпусу, у т.ч. ПДВ 20%.

Згідно п.189.1 ст.189 ПК України у разі постачання товарів/послуг без оплати, з частковою оплатою їх вартості коштами, у межах бартерних операцій, здійснення операцій з безоплатного постачання товарів/послуг, натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах із платником податку, постачання товарів/послуг у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати, які не належать до витрат згідно з правилами обкладення податком на прибуток підприємств і не підлягають амортизації при визначенні оподатковуваного прибутку, а також у разі постачання товарів/послуг пов'язаній з постачальником особі, суб'єкту господарювання, який не зареєстрований як платник податку, чи фізичній особі база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни, визначені відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1.20.4 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діє до вступу в силу 01.01.2013 р. статті 39 ПК України), якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Отже, враховуючи публічне (відкрите) розміщення позивачем безпроцентних цільових облігацій, ціна, отримана Товариством від продажу облігацій і буде вважатися звичайною в розумінні ст.189 ПК України та включати податкові зобов'язання з ПДВ.

Наведене свідчить про правомірне визначення позивачем згідно з п.185.1 ст.185 ПК України з урахуванням п.189.1 ст.189 ПК України податкового зобов'язання з податку на додану вартість і відображення в декларації з ПДВ за червень 2011 р. та про правомірно здійснення розрахунку податку на прибуток за другий квартал 2011 р. на підставі приписів п.135.1 ст.135 ПК України, з урахуванням особливостей передбачених п.153.2 ст.153 ПК України при визначенні валового доходу, та ст.138 ПК України для розрахунку валових витрат.

Таким чином, операція по поставці споруд є оподатковуваною ПДВ операцією, і номінальна ціна облігацій була правомірно розрахована Товариством як вартість нерухомості з нарахованою на неї ПДВ.

Отже, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про те, що відсутні підстави для збільшення вартості переданого позикодавцям майна, а для цілей справляння ПДВ, визначення оподатковуваного доходу сутність номінальної вартості цільової облігації відповідає правовому змісту звичайної ціни товару (послуги) і є компенсацією її вартості, з урахуванням ПДВ.

Також колегія суддів зазначає про недоречність посилань скаржника на ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» від 18.09.91 р. № 1560-XII, оскільки даною нормою передбачено залучення коштів фізичних та юридичних осіб через емісію цільових облігацій підприємств з метою інвестування та фінансування об'єктів житлового будівництва, в той час, як позивачем здійснювалось будівництво нежитлового приміщення.

З цих же підстав є недоречними і висновки відповідача (з посиланням на листи ДПА України ви 14.10.2009 р. № 10365/6/16-1515-27 та від 23.02.2010 р. № 3608/7/16-1517) про те, що операцією з першої поставки житла буде вважатися операція з передачі права власності (оформлення правовстановлюючих документів) на готове новозбудоване житло (об'єкта житлового фонду) до першого власника такого житла, незалежно від джерел фінансування будівництва: чи за рахунок власних коштів підприємства забудовника, чи за рахунок учасників фонду фінансування будівництва, чи за кошти держателів облігацій, і така операція з першої поставки житла підлягає оподаткуванню податком на додану вартість на загальних підставах.

Таким чином, колегія суддів вважає, що всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів факту порушення позивачем правил оподаткування, визначених п.п.135.4.1 п.135.4 ст.135, п.137.1 ст.137, п.188.1 ст.188, п.189.7 ст.189 ПК України, тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000182302 від 31.01.2012 р., яким Товариству донараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 731 029,00 грн. та №0000192302 від 31.01.2012 р., яким Товариству донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 816 002 грн., судом першої інстанції задоволені обґрунтовано.

З оглядну на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. у справі № 0870/6500/12 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 серпня 2012 р. у справі № 0870/6500/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко