Ухвала суду № 32359733, 01.07.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2013 р.Справа № 820/1643/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калитки О. М. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1643/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова

до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", в якому просив суд стягнути з відповідача суму боргу по відшкодуванню пільгових пенсій за сп. №2 в розмірі 69483,72 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач, будучі зареєстрованим в Управлінні Пенсійного фонду як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, на підставі ч.2 „Прикінцевих положень" Закону України „Про загальнообов'язкове, державне пенсійне страхування" та п.п. 6.1, 6.8 Інструкції „Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зобов'язаний проводити відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Оскільки відповідач зазначених виплат в повному обсязі не проводив, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 69483,72 грн., яка у добровільному порядку сплачена не була, в зв'язку з чим, підлягає стягненню за рішенням суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного від 21 березня 2013 року адміністративний позов було задоволено.

Стягнуто з ДП "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за списком №2 в сумі 69483,72 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року та прийняти нове рішення, яким направити справу на новий розгляд.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права. Вказує, що задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про наявність у відповідача спірної суми заборгованості. Зазначив, що наданий позивачем розрахунок боргу не є належним доказом наявності у відповідача заборгованості, оскільки не містить підписів посадових осіб та реквізитів Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, крім того, визначена сума не підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Надані ж розрахунку фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, не завірені належним чином, а тому не можуть розглядатися як доказ.

Позивач правом надання письмових заперечень на апеляційну скаргу не скористався.

Представники позивача та відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ДП "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "Лікво" нафтогазової промисловості "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до наявного розрахунку заборгованості вбачається, що за відповідачем станом на час звернення до суду мається заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій по Списку № 2 за вересень-грудень 2012 року у загальному розмірі 69483,72 грн., яка виникла внаслідок несплати Управлінню Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

В зв'язку з тим, що сума боргу відповідачем в добровільному порядку сплачена не була, позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої виходив з того, що оскільки відповідачем не було в добровільному порядку повністю сплачено суму заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства за вересень-грудень 2012 року у загальному розмірі 69483,72 грн., то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто порядок, встановлений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Абзацом 4 п. 1 ст. 2 та абзацом 3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що для суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднань, бюджетних, громадських та інших установ та організацій, об'єднань громадян та інших юридичних осіб, а також фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"за ставкою 100%. Таким чином, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. п. "б""з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", підлягають відшкодуванню в повному обсязі.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року (далі - Інструкція № 21-1).

Відповідно до п. 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 100 відсотків.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції № 21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень " Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам.

Згідно з п. 6.5 Інструкції № 21-1 повідомлення складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком № 8 до Інструкції.

У п.6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова листами №9968/03-33 від 13.12.2012 року та №329/03-33 від 15.01.2013 року були направлено відповідачу розрахунки витрат на виплату і доставку пенсій за вересень-грудень 2012 року призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які були отримані відповідачем 18.12.2012 року та 22.01.2013 року відповідно, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями поштових повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Вказані розрахунки не було оскаржено відповідачем у встановлені законом строки.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про наявність у відповідача обов'язку відшкодовувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах за Списком №2.

Станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом щодо витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих Положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" становить 69483,72 грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, заперечуючи проти заявленої до стягнення суми заборгованості, не надав належних та допустимих доказів, на обґрунтування викладених в апеляційній скарзі обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та зважаючи на те, що вимогами заявленого позову є стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених на пільгових умовах за Списком №2, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими законом пов'язує можливість стягнення заборгованості у судовому порядку, встановлення факту її сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відповідачам на підставі вимог ч. 1 ст. 71 КАС України не було надано доказів відсутності суми заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості з відшкодування суми фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" колишнім працівникам підприємства, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 за вересень-грудень 2012 року у загальному розмірі 69483,72 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року по справі №820/1643/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Воєнізована аварійно-рятувальна (газорятувальна) служба "ЛІКВО" нафтогазової промисловості" Національної Акціонерної Компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.03.2013р. по справі № 820/1643/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бенедик А.П.Судді Калитка О. М. Калиновський В.А.