Рішення № 32354857, 09.07.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2013 р. Справа № 914/2413/13

За позовом: Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Комунального підприємства "Управління будинками № 2", м. Городок, Львівська область

про: стягнення заборгованості в сумі 245 628,65 грн., з яких 202 618,29 грн. - основна заборгованість, 24 100,52 грн. - пеня, 14 558,09 грн. - три відсотки річних, 4 351,75 грн. - інфляційні втрати

Суддя Деркач Ю.Б.

За участю представників сторін:

від позивача: Мицько Р.М. - представник (довіреність №273/10 від 14.12.2012р.)

від відповідача: не зґявився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов заявлено Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ до відповідача: Комунального підприємства "Управління будинками № 2", м. Городок, Львівська область про стягнення заборгованості в сумі 202 618,29 грн. - основна заборгованість, 24 100,52 грн. - пеня, 14 558,09 грн. - три відсотки річних, 4 351,75 грн. - інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 18.06.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 09.07.2013р.

Представник позивача в судовому засіданні 09.07.2013р. позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити.

Відповідач у судове засідання 09.07.2013р. явку повноважного представника не забезпечив, однак направив заперечення №336 від 04.07.2013р. (вх. №26884/13 від 08.07.2013р.) на позовну заяву, відповідно до якого визнав основну суму боргу в розмірі 202618,29грн. та просив відмовити у задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій.

В процесі розгляду справи судом встановлено наступне.

23.12.2010р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 22/11-ТЕ-1145 поставки природного газу, згідно якого постачальник зобов'язувався поставити покупцеві імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п.1.2. цього договору.

Згідно п.4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п.7.3.1. договору у разі порушення покупцем умов п.4.1. цього договору, покупець зобов'язується (крім сум заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

На виконання умов договору позивач поставив протягом листопада-грудня 2011р., січня-квітня 2011р., а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 652167,50грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р. та від 30.04.2012р.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №22/11-ТЕ-1145 поставки природного газу від 23.12.2010р. виконав частково, неоплаченою залишилася заборгованість в розмірі 202618,29грн.

Позивач керуючись умовами п.7.3.1. договору, у зв'язку із порушенням покупцем умов п.4.1. цього договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 24100,52грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 4351,75 грн. інфляційних нарахувань та 14558,09 грн. 3% річних.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки, відповідно до вимог п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умовами ст.663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.1. договору купівлі-продажу розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Факт поставки відповідачу газу на загальну суму 652167,50грн. підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2011р., від 28.02.2011р., від 31.03.2011р., від 30.04.2012р.та відповідачем не заперечено.

Проте, відповідач свої зобов'язання за договором №22/11-ТЕ-1145 поставки природного газу від 23.12.2010р. повністю не виконав.

Суд враховуючи вищенаведене прийшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення основного боргу в сумі 202618,29грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, у відповідності до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 4351,75 грн. інфляційних втрат та 14558,09 грн. 3% річних підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 24100,52грн. пені суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.3.1. Договору та ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач просив стягнути з відповідача пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу в розмірі 24100,52грн.

Враховуючи той факт, що відповідач є комунальним підприємством і його бюджет формується виключно з оплати населенням послуг з утримання будинків та прибудинкових територій та інших комунальних послуг, жодних дотацій не отримує та зважаючи на оплату не в повному обсязі мешканцями за спожиті послуги, відповідач немав змоги вчасно розрахуватись за поставлений природній газ.

Разом з тим, враховуючи важке фінансове становище відповідача, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, відповідно до якого, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд прийшов до висновку зменшити розмір пені, що підлягає до стягнення в сумі 12000,00 грн.

Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 11, 530, 610, 611, 612, 625, 627-629, 655, 663 ЦК України, ст. 174, 193, 230-232, 233, 265 ГК України та ст.ст. 43, 33, 34, 43, 49, 78, 83, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Комунального підприємства "Управління будинками №2" (81500, Львівська область, м. Городок, вул. Авіаційна, 35, ідентифікаційний код 31417179) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827) 202618,29 грн. - основна заборгованість, 12000,00 грн. - пені, 14558,09 грн. - три відсотки річних, 4 351,75 грн. - інфляційних втрат та 4913,00 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 12.07.2013р.

Суддя Деркач Ю.Б.