Рішення № 32354778, 09.07.2013, Господарський суд Чернігівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?09? липня 2013 року справа № 927/639/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС» 14000, м. Чернігів, вул. Воровського,24 Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Полікомбанк» 14005, м. Чернігів, вул. Київська,3 Про визнання недійсним кредитного договору № 712 від 25.10.2011 р. Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача : Рябінін Д.Д. - дов. № 44 від 02.06.2013 р.

Від відповідача : Федорова Т.М.- дов. № 15 від 02.01.2013 р.

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС» подано позов до Публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» про визнання недійсним кредитного договору № 712 від 25.10.2011 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення ст..207,536,1054 Цивільного кодексу України в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 20% на 25% та щорічну комісію за проведення розрахунків, а також всупереч ст.. 92,97,98, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України ліміт кредитування встановлений без погодження загальними зборами товариства - Позивача.

Відповідач в письмових поясненнях та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив, посилаючись на наступне: кредитний договір, підписаний уповноваженими представниками сторін. Договором встановлена фіксована процентна ставка 20%, та при цьому, сторони визначили, що в разі невиконання п. 1.1.5. договору розмір процентної ставки змінюється та збільшується на 5%, з чого випливає відсутність одностороннього збільшення розміру процентів банком. Відповідач також зазначає, що директор товариства позивача мав необхідний обсяг цивільної дієздатності для підписання кредитного договору з лімітом кредитування в сумі 6 850 000 грн. відповідно до п. 15.7.8. Статуту ТОВ «ВАТЕС.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

Вирішуючи спір про визнання договору недійсним, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсними правочинів та настання відповідних наслідків: відповідність змісту правочину вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, правоздатність сторін, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Підставою позовних вимог є кредитний договір № 712 від 25.10.2011 р. За умовами даного договору (п. 1.1.-1.1.4) банк відкриває позичальнику відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 6 850 000,00 грн., з 05.01.2012 року - 6 750 000,00 грн.; з 05.02.2012 року - 6 650 000,00 грн.; з 05.03.2012 року - 6 550 000,00 грн.; з 05.04.2012 року - 6 450 000,00 грн.; з 05.05.2012 року - 6 350 000,00 грн.; з 05.06.2012 року - 6 250 000,00 грн.; з 05.07.2012 року - 6 150 000,00 грн.; з 05.08.2012 року - 6 050 000,00 грн.; з 05.09.2012 року - 5 950 000,00 грн.; з 05.10.2012 року - 5 850 000,00 грн.; з 05.11.2012 року - 5 750 000,00 грн.; з 05.12.2012 року - 5 650 000,00 грн.; з кінцевим строком погашення кредитів, одержаних за цим договором - 24.10.2014 року; ціль кредитування: поповнення обігових коштів; процентна ставка: 20% річних, а у разі порушення строку сплати процентів, відповідно до п. 1.1.5., процентна ставка збільшується на 5% річних, з дня утворення простроченої заборгованості до дати її погашення.

Позовні вимоги про визнання кредитного договору недійсним обґрунтовані приписами ст. ст.215,536,1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 зазначеного Кодексу передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальним правилом, установленим статтею 205 вказаного Кодексу, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Стаття 1055 Цивільного кодексу України визначає, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 638 вказаного Кодексу передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Сторони договору досягли згоди щодо усіх істотних умов, необхідних для кредитних договорів, уклали договір в письмовій формі.

Згідно зі ст.. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Стаття 536 Цивільного кодексу України передбачає, що за користування коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, які встановлені договором.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач посилається на те, що відповідач в односторонньому порядку збільшив процентну ставку з 20% на 25% та щорічну комісію за проведення розрахунків.

Згідно статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір підписано представниками обох сторін - головою правління ПАТ «Полікомбанк» Тарасовцем Миколою Павловичем, директором ТОВ «ВАТЕС» Ковтуном Олександром Федоровичем, а також скріплено печатками товариств.

Пунктом 1.1.4. сторони узгодили,що процентна ставка становить 20% річних, у разі порушення строку сплати процентів, відповідно до п. 1.1.5., процентна ставка збільшується на 5% річних, з дня утворення простроченої заборгованості до дати її погашення.

Отже, саме за домовленістю сторін при підписанні договору була встановлена фінансова процентна ставка - 20% та визначено сторонами розмір процентної ставки в разі порушення строку сплати процентів, визначеного пунктом 1.1.5. договору.

Пунктом 28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 р. зазначено, що не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить ст.. 1056-1 Цивільного кодексу України зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни кредитного ризику, якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Таким чином, посилання позивача стосовно односторонньої зміни відповідачем умов договору не підтверджуються матеріалами справи.

Твердження позивача, що всупереч ст.. 92,97,98, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України ліміт кредитування встановлений без погодження загальними зборами товариства - позивача спростовуються матеріалами справи.

Згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Кредитний договір № 712 від 25.10.2011 р. з лімітом кредитування 6 850 000 грн. вчинений у письмовій формі, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п. 15.7.8. Статуту ТОВ «ВАТЕС», затвердженого загальними зборами учасників ТОВ «ВАТЕС», протокол № 4 від 04.11.2008 р., державну реєстрацію проведено 05.11.2008 р., номер запису 10641050007004819, директор Товариства має право без довіреності діяти від імені Товариства, укладати та підписувати без попередньої згоди Загальними зборами Учасників господарські договори, контракти, інші правочини, в тому числі про отримання кредитів, субсидій, позик, надання гарантій, про поруку, про заставу, тощо - без обмеження сумою. Зазначеним обумовлюється і відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відомостей про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи - позивача, що вбачається з копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, доданої позивачем до позовної заяви.

За таких обставин, вимоги позивача про визнання кредитного договору № 712 від 25.10.2011 р. недійсним спростовуються матеріалами справи, а тому не підлягають задоволенню.

Судові витрати в частині судового збору покладаються на позивача згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про повернення надлишково сплаченого судового збору в сумі 1147 грн., перерахованого платіжним дорученням № 50 від 23.05.2013 р.

Законом України ?Про судовий збір? передбачені ставки судового збору, зокрема, за подачу заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до ст.. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Станом на 01.01.2013 р. ставка мінімальної заробітної плати складала 1147 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при оплаті позовних вимог оплачено 2294 грн., замість 1147 грн.

Відповідно до ст. 7 Закону України ?Про судовий збір? сплачена сума судового збору повертається у разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Враховуючи вищезазначені обставини, клопотання позивача підлягає задоволенню, судовий збір в сумі 1147 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст..7 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 203,207,215,536,1054 Цивільного кодексу України, ст..33,49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ВАТЕС», м. Чернігів, вул. Воровського,24 (код 14234440) з державного бюджету м. Чернігова (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, код 38054398) надлишково сплачений судовий збір в сумі 1147 грн., перерахований згідно платіжного доручення № 50 від 23.05.2013 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 927/639/13 господарського суду Чернігівської області.

Повне рішення складено 12.07.2013 р.

Суддя Н.О. Скорик