Постанова № 32350652, 12.07.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.07.2013 р. справа №908/648/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого:Кододова О.В.суддівГези Т.Д. Мартюхіної Н.О.при секретарі Коломієць С.О. за участю представників сторін: від позивача - Літута С.В. (за довіреністю) від відповідача 1.- ОСОБА_5 (за довіреністю) від відповідача 2.: ОСОБА_6 (за довіреністю) від третьої особи : не з'явивсярозглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського судуЗапорізької областівід02.04.2013р. (повний текст складений та підписаний 03.04.2013року)у справі№908/648/13-г (суддя Ніколаєнко Р.А.)за позовомПублічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Теріторіального відокремленого безбалансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь до відповідача 1. до відповідача 2. за участю третьої особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору проФізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Запорізька область Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовінвест», Запорізька область, м. Мелітополь Ліквідатора фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 арбітражний керуючий ОСОБА_7, м. Запоріжжя зобов'язання сторін за договором купівлі-продажу нерухомого майна повернути одне одному передане за правочином.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь звернулося з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, Запорізька область та Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовінвест», Запорізька область, м. Мелітополь про зобов'язання відповідачів - сторін за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 повернути одне одному передане за правочином, а саме: ТОВ "Азовінвест" повернути ФОП ОСОБА_5 автозаправну станцію на 125 заправок на добу, яка розташована у АДРЕСА_1, а ФОП ОСОБА_5- повернути ТОВ "Азовінвест" грошові кошти у розмірі 36614,00 грн., отримані нею за правочином.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. (повний текст складений та підписаний 03.04.2013року) у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіального відокремленого без балансового відділення № 10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь, відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що за приписами ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому, наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину і на особу, яка не брала участь у правочині, не може бути покладено обов'язок повернення виконаного за цим правочином. Приведеному суперечить зміст позовних вимог Банку.

Місцевий господарський суд в оспорюваному рішенні зазначив , що договір купівлі-продажу від 01.11.2010року з ТОВ "Азовінвест" було укладено та підписано ліквідатором у справі № 16/193/09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 арбітражним керуючим ОСОБА_8 як на виконання покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постановою господарського суду повноважень. ФОП ОСОБА_5 не являлася стороною договору купівлі-продажу від 01.11.2010року та не отримувала грошових коштів від продажу, а тому не може бути зобов'язаною повернути кошти. Також ФОП ОСОБА_5 не передавала майно покупцю - ТОВ "Азовінвест", відтак зобов'язання останнього повернути майно ФОП ОСОБА_5 також є безпідставним. Натомість, кошти від продажу майна ФОП ОСОБА_5 були отримані Банком в порядку законодавства про банкрутство.

Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь Запорізької області звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013р. по справі №908/648/13-г і прийняти нове рішення, а саме: зобов'язати сторін за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010 повернути одне одному передане за правочином, а саме: ТОВ "Азовінвест" повернути ФОП ОСОБА_5 автозаправну станцію на 125 заправок на добу, яка розташована у АДРЕСА_1, а ФОП ОСОБА_5- повернути ТОВ "Азовінвест" грошові кошти у розмірі 36614,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна до предмету продажу увійшла лише частина об'єктів, що входять до складу автозаправної станції, що суперечить ст.187 ЦК України, згідно до якої, складовою частиною речі є все те, що не може бути відокремлене від речі без її пошкодження або істотного знецінення. При переході права на річ її складові частини не підлягають відокремленню.

Скаржник зазначає, що договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010року ліквідатор ФОП ОСОБА_5 уклав від її імені. Таким чином, на думку скаржника, фактичними сторонами за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010року є фізична особа - підприємець ОСОБА_5 та ТОВ «Азовінвест».

У апеляційній скарзі скаржник також зазначає, що відповідно до ч.2 ст.24 ГПК України господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Однак зазначеним процесуальним правом суд першої інстанції не скористався. На думку скаржника, однією з підстав для скасування рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідач 1. У відзиві (вхід.№02-48/5924/13 від 04.06.2013року) просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення господарського суду Запорізької області залишити без змін.

Відповідач 2. у відзиві на апеляційну скаргу (вхід. №02-48/5023/13 від 04.06.2013року) просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

Третя особа у клопотанні від 08.07.2013року (вхід.№02-48/5959/13) просить розглянути скаргу без його участі, також третьою особою надано відзив у якому просить апеляційну скаргу задовольнити частково, в частині скасування рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013року і прийняти нове рішення яким зобов'язати ТОВ «Азовінвест» повернути ФОП ОСОБА_5 нерухоме майно, в частині вимог щодо зобов'язання ФОП ОСОБА_5 повернути ТОВ «Азовінвест» грошові кошти у розмірі 36614,00грн. - відмовити.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено наступне.

12.10.2007року між відкритим акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк" (банк) та ФО ОСОБА_5 (позичальник) був укладений договір відновлювальної кредитної лінії № 195, згідно до умов якого, банк надав позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 550 000,00грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 16,5% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором.

З метою забезпечення належного виконання кредитного договору між ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі керуючого філією - Мелітопольське відділення №8024 ВАТ «Ощадбанк» (іпотекодержатель) та фізичною особою ОСОБА_5 (іпотекодавець) 12.10.2007 року укладений іпотечний договір № 195, згідно до умов якого ФО ОСОБА_5 передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно - автозаправну станцію на 125 заправок на добу, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Зазначається, що Територіально відокремлене безбалансове відділення № 10007/0292 філії - Запорізького обласного управління відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" створене як філія - Мелітопольське відділення № 8024 ВАТ "Ощадбанк", яке у зв'язку з реорганізацією, проведеною на підставі постанови правління ВАТ "Державний ощадний банк України" від 19.08.2010 № 359, було перетворене та приєднане до філії - Запорізького обласного управління ВАТ "Ощадбанк". Вказане підтверджується Положенням про ТВБВ № 10007/0292.

Відповідно до Положення, затвердженими постановою правління ПАТ "Державний ощадний банк України" від 19.12.2011 № 610, повне найменування "відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" замінено на "публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", а скорочене найменування "ВАТ "Ощадбанк" замінено на "АТ "Ощадбанк".

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 02.09.2009року порушив провадження у справі № 16/193/09 про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_5.

У подальшому, 14.09.2009року постановою господарського суду Запорізької області фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого ОСОБА_8 (ліцензія серії НОМЕР_1 від 16.11.2007) та зобов'язано ліквідатора здійснити ліквідаційну процедуру у відповідності до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 14.05.1992р. № 2343-ХІІ).

Відповідно до ч.7 ст.48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі - Закон "Про відновлення платоспроможності...") у разі необхідності постійного управління нерухомим майном або цінним рухомим майном громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, господарський суд призначає для цієї мети ліквідатора та визначає розмір його винагороди. У цьому разі продаж майна громадянина-підприємця здійснюється ліквідатором. Кошти, отримані від продажу майна громадянина-підприємця, а також наявні у нього кошти у готівковій формі вносяться на депозитний рахунок нотаріальної контори або приватного нотаріуса та використовується за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом.

Згідно до ст.49 Закону "Про відновлення платоспроможності..." із коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса, відшкодовуються витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство громадянина-підприємця і виконанням постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом, та задовольняються вимоги кредиторів (у тому числі і заставних).

В ході ліквідаційної процедури ліквідатором ОСОБА_8 були здійснені заходи щодо реалізації майна банкрута для задоволення вимог кредиторів, до яких, між іншими, увійшло ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольського відділення № 8024.

Як вбачається з матеріалів справи 11.10.2010року були проведені публічні торги з продажу майна ФОП ОСОБА_5, розташованого по вул.Шевченка, 28-а в с.Степанівка Перша Приазовського району Запорізької області, що підтверджується протоколом № 2 проведення публічних торгів (аукціону) від 11.10.2010року.Оголошення про проведення аукціону з реалізації майна ФОП ОСОБА_5, розташованого за вказаною адресою, було опубліковано в газеті "Урядовий кур'єр" від 07.09.2010 № 164.

За результатами проведених торгів між арбітражним керуючим ОСОБА_8 - ліквідатором ФОП ОСОБА_5 та переможцем аукціону ТОВ "Азовінвест" був укладений договір купівлі продажу б/н від 01.11.2010року, за умовами якого ліквідатор передає у власність, а ТОВ "Азовінвест" приймає нерухоме майно - автозаправну станцію на 125 заправок на добу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Продаж був вчинений за 36614,00 грн.

Згідно ухвали господарського суду Запорізької області від 24.02.2011року по справі № 16/193/09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 грошові кошти за придбане майно були внесені ТОВ "Азовінвест" на депозитний рахунок приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_9 № 26202202560102 в ПАТ "Альфа-Банк" у м. Києві. Також на вказаний рахунок внесені й решта коштів, отриманих з реалізації виявленої ліквідаційної маси. Загальна сума коштів склала 127929,28 грн. Кошти господарським судом розподілено та ухвалено певним чином використати.

Суму 24090,28 грн. розподілено на задоволення вимог кредитора ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольської філії № 8024 шляхом перерахування коштів за такими реквізитами: ТВБВ № 10007/0292 філія - Запорізьке обласне управління ВАТ "Ощадбанк", МФО 313957, ЄДРПОУ 02760363, р/р 37395929205. Приватного нотаріуса ЗМНО ОСОБА_9 зобов'язано видати з депозитного рахунку 26202202560102 в ПАТ "Альфа-Банк" у м.Києві ці грошові кошти.

Грошові кошти згідно з ухвалою господарського суду Запорізької області кредитором отримані.

Крім того в ухвалі господарського суду Запорізької області від 24.02.2011року по справі № 16/193/09 зазначається, що відділом з питань банкрутства у Запорізькій області на виконання вимог ухвали суду від 11.05.2010 у цій справі було проведено перевірку щодо дотримання ліквідатором боржника арбітражним керуючим ОСОБА_10 вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час здійснення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 Відповідно до наданих результатів перевірки порушень вимог чинного законодавства з боку арбітражного керуючого ОСОБА_8 не виявлено.

За результатами апеляційного та касаційного перегляду, ініційованого ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Мелітопольської філії № 8024, ухвалу господарського суду Запорізької області від 24.02.2011року у справі № 16/193/09 залишено без змін.

У подальшому, рішенням господарського суду Запорізької області від 30.11.2011року по справі № 24/5009/3976/11, яке є чинним, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 01.11.2010року, укладений між арбітражним керуючим ОСОБА_8 - ліквідатором ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Азовінвест" визнано недійсним.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст.203 Цивільного Кодексу України.

За приписами ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Наслідки недійсності правочину підлягають застосуванню лише стосовно сторін даного правочину і на особу, яка не брала участь у правочині, не може бути покладено обов'язок повернення виконаного за цим правочином.

Як вбачається із договор купівлі-продажу від 01.11.2010року було укладено та підписано ліквідатором у справі № 16/193/09 про банкрутство ФОП ОСОБА_5 арбітражним керуючим ОСОБА_8 як на виконання покладених на нього Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та постановою господарського суду повноважень.

Повноваження ліквідатора в ліквідаційній процедурі визначені в ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема: в ліквідаційній процедурі ліквідатор управляє майном банкрута, здійснює інвентаризацію і оцінку майна банкрута, визначає ліквідаційну масу і розпоряджається нею, вживає заходів до стягнення дебіторської заборгованості, реалізує майно банкрута і здійснює інші заходи, спрямовані на задоволення вимог кредиторів.

У відповідності до ч. 2 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» з дня визнання боржника банкрутом припиняються повноваження власника майна банкрута.

Натомість, у будь-якому випадку ліквідатор управляє майном банкрута реалізує його майно, та діє від його імені. Як вбачається із спірного договору він був укладеним ліквідатором від імені Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5. Відтак, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції що Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не є стороною по угоді, не може бути зобов'язаною повернути кошти та не є належним відповідачем по справі.

Частиною 1 ст.216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Однак, матеріалами справи доведено та позивачем не оспорюється , що Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не отримувала кошти по спірній угоді, зазначені кошти частково надійшли на рахунок банку. Відтак вимоги банку щодо зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 повернути ТОВ «Азовінвест» грошові кошти у розмірі 36614,00грн. не обґрунтовані.

Виходячи з приписів ч.5 ст.216 Цивільного кодексу України вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою.

Тобто реституція застосовується за вимогою заінтересованої сторони недійсного правочину, але вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (ч.5 ст.216 ЦК України) може бути заявлена іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 1 ГПК України передбачає право відповідних осіб звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивач не є стороною недійсного правочину, він не довів що його права у разі не застосування реституції будуть порушені.

Таким чином господарським судом Запорізької області правомірно відмовлено позивачу у позові.

Посилання скаржника у скарзі на те, що на момент укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна до предмету продажу увійшла лише частина об'єктів, що входить до складу автозаправної станції, що суперечить ст.187 Цивільного кодексу України, судовою колегією не приймаються за тих підстав, що предметом розгляду даної справи є застосування наслідків за договором купівлі-продажу нерухомого майна, а не порушення законодавства при укладенні зазначеного договору, крім того договір купівлі-продажу визнаний недійсним у судовому порядку.

Також не приймаються до уваги посилання скаржника, що судом першої інстанції за власною ініціативою не здійснено заміну первісного відповідача належним, за тих підстав, що ст.24 Господарського процесуального кодексу України заміна відповідача належним відповідачем є правом суду, а не обов'язком.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За приписами ст. 34 Господарського процесуального Кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст.33, ст.34 Господарського процесуального кодексу України та спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013року (повний текст рішення складений та підписаний 03.04.2013року) по справі №908/648/13-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь Запорізької області - без задоволення.

Результати апеляційного провадження у справі оголошені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10007/0292 філії «Запорізьке обласне управління АТ «Ощадбанк», м. Мелітополь Запорізької області на рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013року (повний текст рішення складений та підписаний 03.04.2013року) по справі №908/648/13-г - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 02.04.2013року (повний текст рішення складений та підписаний 03.04.2013року) по справі №908/648/13-г - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Геза Т.Д.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 7 екз.: 1-позивачу, 2-відповідачу, 1 - третій особі,1- у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО .