Постанова № 32348419, 09.07.2013, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2013 р. Справа №2a-1870/8750/12

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гелета С.М.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,

представника позивача Петрищев О.О., представника відповідача Сороколіт І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Сумихімпром" (далі - позивач, ПАТ "Сумихімпром") звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах) про скасування податкового повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161.

Свої вимоги мотивує тим, що ДПІ у м. Сумах було проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань достовірності відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356/28 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161 про зменшення ПАТ "Сумихімпром" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 3255293,00 грн. В ході перевірки податковий орган дійшов висновку про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1-200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, використовуючи при цьому дані акту перевірки від 14.08.2012 року №2230/2250/05766356/28, висновки яких в межах розгляду справи №2а-1870/7721/12 визнані неправомірними та необґрунтованими.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, в задоволенні позову просила відмовити. В письмовому відзиві, поданому до суду зазначила, що в ході проведених перевірок було встановлено пов'язаність ПАТ "Сумихімпром" з ТОВ "Синтез Ресурс" та ПрАТ "Кримський титан" та в подальшому встановлено порушення з боку ПАТ "Сумихімпром" п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що виявилось у завищенні сум податкового кредиту при взаємодії із вказаними контрагентами. Реалізовуючи продукцію пов'язаним особам за цінами нижчими від ринкових, позивач зазнавав збитків, які намагався покрити за рахунок бюджетного відшкодування. Зазначала, що на даний час судові рішення по справі №2а-1870/7721/12 оскаржуються податковим органом в касаційному порядку, остаточне рішення не прийнято.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що з 24.09.2012 року по 26.09.2012 року ДПІ у с. Сумах проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ "Сумихімпром" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2012 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356 (а.с.10-15 т. 1).

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200.4, 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, що виявилось в завищенні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2012 року на суму 3255293,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161, яким ПАТ "Сумихімпром" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 3255293,00 грн. та нараховано 1627645,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.16 т. 1).

При цьому, як вбачається із акту перевірки 26.09.2012 року №2943/15-520/05766356, висновки щодо порядку та правильності формування від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2012 року викладено в акті про результати документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 31.03.2012 року від 14.08.2012 року №2230/2250/057663356/28 (а.с.167-250 т. 1, а.с. 1-175 т. 2).

На підставі вказаного акту ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №000044/1550/40188 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, в тому числі за березень 2012 року (а.с.74 т. 4), що пов'язана з сумою бюджетного відшкодування за квітень 2012 року.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 21.03.2013 року по справі №2а-1870/7721/12, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013 року (а.с.96-117 т. 4), податкове повідомлення-рішення від 31.08.2012 року №000044/1550/40188 скасоване, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 14.08.2012 року визнанні необґрунтованими та неправомірними.

При розгляді пов'язаної справи судом підтверджена правомірність формування ПАТ "Сумихімпром" від'ємного значення та суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як вбачається із пояснень представника відповідач на час розгляду даної справи відсутні докази зупинення виконання судових рішень по справі №2а-1870/7721/12, ухвала апеляційної інстанції набрала законної сили.

Слід зазначити, що позивачем надано документи, що підтверджують правомірність формування суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року в розмірі 21311201,00 грн. (а.с.92-250 т. 2, 1-250 т. 3, 1-63 т. 4), при цьому всі первинні документи за перевіряємий період було досліджено податковим органом при проведенні документальної позапланової перевірки ПАТ "Сумихімпром" з питань правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання, сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника податків у банку за квітень-травень 2012 року, за результатами якої складено довідку від 20.07.2012 року №1814/15-520/05766356/94 згідно якої порушень не встановлено (а.с.28-166 т. 1).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, пунктом 198.6 статті 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу, а за змістом п.п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України , бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до абз. а п. 200.4 ст. 200 ПК України, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Так, п. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України , містить загальні норми щодо самого поняття „бюджетне відшкодування" та джерела його формування для подальшого використання, а норми ст. 200 Кодексу передбачає підстави та порядок одержання платником податку бюджетного відшкодування і не вказує на те, що кошти повертаються платнику податку лише за умови сплати такого податку його контрагентами.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Пунктом 201.6 ст. 201 ПК України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав вимоги ПК України, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у безпосередніх постачальників, які, в свою чергу, виконали вимоги п. 201.10 ст. 201 ПК України - видали покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку, що не заперечується представником відповідача

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При розгляді даної справи судом з'ясовано, що податковим органом не виявлено будь-яких порушень у формуванні позивачем податкового кредиту за наслідками якого позивачем заявлено до відшкодування зазначену суму податку на додану вартість. Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача як платника податків або про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди.

Навпаки, сама податкова інспекція м. Суми в акті перевірки підтверджує наявність у позивача необхідних первинних документів, що свідчать про реальність виконання господарських операцій, а саме: податкових та видаткових накладних, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжних доручень на перерахування грошових коштів, товарно-транспортних накладних, тощо.

З матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що спір виник з тих підстав, що податковим органом була проведена перевірка та складено акт від 14.08.2012р., що був підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, при цьому ДПІ у м. Сумах не враховується той факт, що висновки даного акту визнані судом неправомірними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Таким чином, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому продавцями. Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту та відповідно суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності".

Отже, судом встановлено, що позивач виконав всі вимоги Податкового кодексу України щодо документального оформлення податкового обліку та в підтвердження правомірності заявлених до відшкодування сум ПДВ під час перевірок надав всі передбачені діючим законодавством Україні документи.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.10.2012 року №0000971550/52161 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу відшкодовується із державного бюджету сума судового збору в розмірі 2146грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах № 0000971550/52161 від 17.10.2012р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, і.к. 05766356) суму судового збору в розмірі 2146 грн.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя (підпис) С.М. Гелета

З оригіналом згідно

Суддя С.М. Гелета

Повний текст постанови складено та підписано 12.07.2013 року