Ухвала суду № 32347646, 11.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22ц/790/4353/13 Головуючий 1 інстанції: Божко В.В.

Справа № 640/5150/13-ц Доповідач : Пшенічна Л.В.

Категорія: інші

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2013 року

Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого судді - Пшенічної Л.В.

суддів колегії - Гуцал Л.В., Івах А.П.

за участю секретаря - Варюшичевій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Київського районного суду м. Харкова області від 22 травня 2013 року

за позовом ОСОБА_3 до Комунального підприємства «Харківводоканал» про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до КП «Харківводоканал» в якому просила визнати незаконною відмову КП «Харківводоканал» здійснити повірку приладів обліку холодної та гарячої води встановлених в квартирі ОСОБА_3, за адресою: Україна, АДРЕСА_1, за рахунок КП «Харківводоканал»; зобов'язати КП «Харківводоканал» за свій рахунок провести повірку (в тому числі розпломбування, демонтаж, транспортування, ремонт у разі необхідності, монтаж та опломбування) приладів обліку холодної та гарячої води в кількості чотирьох штук, встановлених в квартирі ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати КП «Харківводоканал» відновити на обліку прилади обліку холодної та гарячої води в кількості чотирьох штук, встановлених в квартирі ОСОБА_3, за адресою: Україна, АДРЕСА_1; зобов'язати КП «Харківводоканал» скасувати нарахування за період з жовтня 2012 року по дату взяття на облік приладів обліку холодної та гарячої води в кількості чотирьох штук, встановлених в квартирі ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язати КП «Харківводоканал» провести перерахунок нарахувань за спожиту холодну та гарячу воду за весь період, починаючи з жовтня 2012 року, виходячи з фактичних даних показань приладів обліку холодної та гарячої води встановлених в квартирі ОСОБА_3, за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що вона мешкає у квартирі, яка належить їй на праві співвласності за адресою: АДРЕСА_1 з 28.02.1990 року. В квартирі зареєстровано три особи за даною адресою. В квартирі встановлені згідно робочого проекту установки вузла обліку гарячої та холодної води, та опломбовані прилади обліку холодної (два прилади) та гарячої води (два прилади), складений акт підтвердження факту встановлення приладів обліку води від 29.10.2008 року та акт первинного опломбування квартирних засобів обліку холодної та гарячої води від 08.11.2008 року. З 08.11.2008 року оплату послуг по водопостачанню здійснює регулярно у відповідності з показаннями приладів обліку води, плата вноситься регулярно та у повному обсязі.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова області від 22 травня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилається на те, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити її позов.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 23.12.1998 року № 1407, з наступними змінами від 18.05.2005 року № 563, КП «ВТП «Вода», правонаступником якого є КП «Харківводоканал», визначена виконавцем послуг з централізованого холодного постачання, а згідно до рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 20.12.2006 року № 1186 та від 04.10.2006 року № 806 - виконавцем послуг в частині технічного обслуговування внутрішньо будинкових мереж водозабезпечення.

Cудова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлено, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є виконавцем з надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а тому проведення повірки не є предметом діяльності цього підприємства.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони повністю відповідають обставинам справи, яким суд дав вірну оцінку.

Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачами, виконавцем або виробником.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 29 вказаного Закону договір на надання житлово- комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи кварти наймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договір на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем.

Статтею 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням, підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінню яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання послуг з питного водопостачання та водовідведення. Об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-комунальними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів, власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем визначених в ч. 1 цієї статті. Порядок надання послуг споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не є виконавцем, а є виробником послуг з водопостачання у багатоквартирному будинку, в якому проживає позивач і не має повноважень на повірку засобів обліку води, а тому несе обов'язку щодо повірки.

Зазначене відповідає положенням п. 9 постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 «Про затвердження Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з центрального опалення. Постачання холодної та гарячої води і водовідведення», згідно з якою такі дії проводяться за рахунок виконавця, а відповідач є виробником послу, а не виконавцем.

Судом першої інстанції досліджені усі обставини справи, правильно застосовано законодавство, яке рулює вказані правовідносини.

Згідно зі ст. ст.. 10 і 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а ст. 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів поданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що позивач не довів свій позов.

З огляду на наведене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова області від 22 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя

Судді колегії