Ухвала суду № 32347637, 10.07.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/3620/13 р. Головуючий 1 інстанції - Калиновська Л.В.

Справа № 2000/5192/12 Доповідач - Івах А.П.

Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 липня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Івах А.П.,

суддів - Гуцал Л.В., Пшенічної Л.В.,

при секретарі - Варюшичевій А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборону діяльності, яка створює загрозу, стягнення грошової компенсації за моральну і матеріальну шкоду, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_2 у серпні 2012 року звернулась до суду з вказаним позовом та, уточнивши свої вимоги у подальшому, просила прийняти невідкладні заходи щодо усунення загрози з боку ОСОБА_1 та ОСОБА_3, спрямовані на неї та її доньку, заборонити діяльність, що створює погрозу, стягнути з відповідача грошову компенсацію за моральну та матеріальну шкоду у сумів 21 000 грн. та судовий збір - 107 грн. 30 коп.

На обгрунтування доводів позивач вказувала, що разом з донькою мешкає у АДРЕСА_1 і є власником 63/100 частин, а ОСОБА_1 - 37/100 частин вказаного будинку і господарських будівель. Протягом багатьох років ОСОБА_1 з своїм чоловіком погрожують їй розправою, висловлюються нецензурною лайкою без її відома чинять перепони у користуванні домоволодінням.

Посилаючись на викладене, позивач просила задовольнити її вимоги у повному обсязі.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2013 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення погрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборони діяльності, яка створює погрозу, стягнення з відповідача грошової компенсації за моральну та матеріальну шкоду - відмовлено у повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 9 квітня 2013 року апеляційна скарга ОСОБА_2 - відхилена, а рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 16 січня 2013 року - залишене без змін.

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про ухвалення по справі додаткового рішення про стягнення з ОСОБА_2 витрат, пов'язаних з її явкою до суду 6 лютого 2012 року, 3 грудня 2012 року, 16 січня 2013 року та її представника у сумі 2 516, 13 грн.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2013 року в ухваленні додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи та заборону діяльності, яка створює загрозу, стягнення грошової компенсації за моральну і матеріальну шкоду - відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2013 року скасувати та постановити нову, якою відшкодувати їй витрати на переїзд до суду.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з`явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного:

Відмовляючи в ухваленні додаткового рішення у справі, суд першої інстанції виходив із того, що ним у відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України повністю розглянуто позов в межах позовних вимог, а ОСОБА_1 не позбавлена можливості заявити позов про відшкодування витрат самостійно, на загальних підставах.

Погодитися з висновком суду першої інстанції не можна, оскільки він суперечить вимогам процесуального закону.

За вимогами п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання, у тому числі і як розподілити між сторонами судові витрати.

У відповідності до положень ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи належать витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду.

Тож питання щодо судових витрат, понесених сторонами, підлягало вирішенню в ході розгляду справи по суті та ухвалення рішення.

Заява з проханням про вирішення цього питання ОСОБА_1 була подана до ухвалення судового рішення від 16 січня 2013 року (а. с. 154) та підлягала обговоренню судом у порядку ст. 214 ЦПК України.

За вимогами п. 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо ним не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

При ухваленні додаткового рішення суду першої інстанції, з урахуванням вимог Глави 8 ЦПК України, встановлених судом обставин, наявності чи відсутності фактів на обґрунтування вимог щодо стягнення судових витрат, виконавши вимоги цивільного судочинства, слід вирішити питання згідно із законом.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, п. 3 ч. 1 ст. 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, судова колегія, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 25 лютого 2013 року скасувати, передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -