Постанова № 32346997, 10.07.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 липня 2013 року 16:53 № 826/6922/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Колор Юніверсал» доДержавної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2012р.,за участю:

позивача -Сюйва І.В.

відповідач - Угольков Є.О.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 липня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор Юніверсал» (далі по тексту - позивач) звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 24.12.2012р. №0008232220.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято відповідачем протиправно, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Композит - Сервіс» (перейменоване на ТОВ «Колор Юніверсал») за результатами якої 23.11.2012р. складено акт №541/1-22-20-31606951 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість в частині відображення податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Метрос» (код ЄДРПОУ 31238263) за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6 статті 201 ПК України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з ПДВ, що призвело до заниження ПДВ на суму 256419грн., в тому числі за серпень 2011 року у розмірі 256419грн.

На підставі встановленого порушення відповідачем 24.12.2012р. прийнято податкове повідомлення - рішення №0008232220, яким за порушення п. 198.3, 198.6 статті 198, п. 201.6 статті 201 ПК України позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 320 523,75грн., в тому числі основний платіж - 256 419грн. та штрафні санкції - 64104,7грн.

В поряду адміністративного оскарження податкове повідомлення - рішення залишено без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Між позивачем та ТОВ «Метрос» укладено договір поставки №2234 від 01.07.2011р. та договір послуг від 02.06.2011р. №2201, які під час перевірки не були надані перевіряючим.

На виконання умов вказаних договорів ТОВ «Метрос» виписані податкові накладні: №1 від 01.08.2011р. на загальну суму 415360,80грн., з яких ПДВ 69226,80грн., №2 від 01.08.2011р. на суму 312361,92грн., з яких ПДВ 52060,32грн., №3 від 08.08.2011р. на суму 411393,6грн., з яких ПДВ 68565,6грн., №4 від 31.08.2011р. на суму 130000грн., з яких ПДВ 21666,67грн. та №5 від 31.08.2011р. на суму 269400грн., з яких ПДВ 44900грн.

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту на суму 256419грн. у серпні 2011 року.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС проведено перевірку ТОВ «Метрос» за результатами якої складено акт №782/22-6/31238263 від 10.10.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.06.2012р. по 31.07.2012р.

Від ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС отримано службову записку №3108/07-05 від 05.10.2012р., в якій зокрема зазначено, що було здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Метрос» (04073, м. Київ, вул. Вербова, 23/А) та встановлено відсутність підприємства за вказаною адресою. Також здійснено виїзд на адресу реєстрації директора та засновника та встановлено, що останній за вказаною адресою не проживає. Запит ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС №16041/10 від 21.09.2012р., щодо надання пояснень та їх документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами за липень 2012 року ТОВ «Метрос» вручити не вдалось можливим у зв'язку з відсутністю СГД за податковою адресою, а також відсутністю особи підприємства за місцем проживання.

На підставі вищевикладеного відповідач дійшов висновку, що позивачем вчинено дану маніпуляцію з податковою звітністю для зменшення бази оподаткування з ПДВ на загальну суму ПДВ 256419,4грн. за серпень 2011 року. Оскільки першою подією було придбання у ТОВ «Стейдпрод» (код ЄДРПОУ 37316870) у сумі ПДВ 66566,67грн. та ПП «ЕВМ Сервіс» (код 30305092) у сумі ПДВ 189852,72грн. з надходженням негативної інформації відбулася заміна на ТОВ «Метрос» на суму 256419,4грн. на дату проведення перевірки не можливо встановити реальність здійснення операцій придбання товарів, оскільки ТОВ «Метрос» згідно акту №782/22-6/31238263 від 10.10.2012р. відсутнє за місцем знаходження, що підтверджує відсутність перерахування грошових коштів позивачу на користь ТОВ «Метрос» за надані товари та послуги, станом на 21.11.2011р. по бухгалтерському рахунку 631 в ТОВ «Композит - Сервіс» кредиторська заборгованість становить 1538516,32грн.

Частиною першою статті 55 ГК України передбачено: суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (стаття 3 ГК України).

Згідно зі статтею 56 ГК України, суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства.

Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно ч. 1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи вищевикладене, договори, укладені між позивачем та ТОВ «Метрос» не спричиняли реального настання правових наслідків.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим дня виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом - покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ "Нафта" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Метрос» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів. ТОВ «Метрос» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Таким чином, суд погоджується з висновками податкового органу про заниження ПДВ на суму 256419грн. за серпень 2011 року.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не доведена реальність господарських операцій, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 24.12.2012р. №0008232220, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Юніверсал» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Колор Юніверсал» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 11.07.2013р.

Суддя В.В. Амельохін